Опитування
Іржа гендлярства
Мило, вочевидь, слухати, як Євген Червоненко з трибуни з'їзду власної партії каже, що головною ідеологією "Нашої України" є "психологія гендлярів". Думаю, що після такої оцінки не тільки НУ, а й усім партіям варто саморозпуститися. Принаймні партійні провідники мали б зробити це першими. Бо усі вони - лише публічні інструменти "спонсорів", без яких жоден партійний проект в Україні не проіснував би навіть до найближчих виборів.
Куди поділись туалетні капці?
Вам знайомі відчуття слона, який потрапив до крамниці з порцеляною? Якщо цікаво, ці відчуття нескладно забезпечити собі, поїхавши без підготовки до котроїсь із екзотичних країн. Або і з підготовкою, як, наприклад, я, абсольвент кьольнської японістики. Як виявилося, університет - справа корисна, але на практиці все виглядає трохи поіншому. Якби моє перше перебування в Японії мало стати випускним іспитом, я би напевно провалився.
Війна на знищення
Політики, які найбільше і найгучніше галасують про єдність, фактично самі вибудовують сценарії майбутнього розколу країни. Вже зараз, коли ще не визначено головних часових ціх майбутніх президентських перегонів, посполитому загалу втовкмачують у мізки фальшиву тезу про двох фаворитів, рівно ж натякаючи на рівень симпатій цих "обранців" у різних регіонах держави.
Виконавці
Права Європа
Пруст і щастя сидіння вдома

Чому ми бідні?
На це запитання є проста відповідь, знана кожному українцеві, оскільки приповідка з цього приводу стала настільки замизганою, що, здається, прилипла до мізків кожного обивателя. Натомість аналітики, зокрема й на сторінках "Пошти", намагаються глянути на проблему із висоти сучасних теоретичних розробок, і через звичне закінчення згаданої ідіоми, не є часто втямливими для пересічних громадян.
У двох соснах...
Якось я вже цитував Йоганна Зейме, який радить речі називати їхніми власними іменами, і тоді матимемо чудову сатиру. Наші винахідники від політики у своїх спітчах, на додачу до не надто втямливих жестів, іноді добалакуються до таких небилиць, що диву даєшся, як цього/цю серйозно сприймають у поважному товаристві.
Межа неповернення
Що б не говорили про фігурантів "конституційної змови", якій, далебі, не судилося статися, - про Януковича і Тимошенко, - акурат вони є свідченням незворотніх змін в українському суспільстві. І лідер "білоблакитних", а відтак прем'єр зупинилися перед усвідомленням обов'язкового громадського осуду дій, які межують не тільки з поняттями демократії, а й за глибиною цинізму не вписуються у жодні рамки цивілізаційних пристойностей.
Фантом на ім’я Гендель

"34-1"
Уроки Обами
Апеляція до стіни
Проблема системи
"Те, що відбувається сьогодні, це не проблема персон - це проблема системи", - заявив якось Віктор Ющенко в ефірі телеканалу, де йому не перечать. Натяк на "систему" стосувався перспектив зміни механізму виборів - локальної проблеми, яка, врешті, з усіма іншими складається пазлом у справжню Систему.
Вокзал для двох?
Післямова до німецького видання віршів Назара Гончара “Lies dich t”
“Як молитва...”

цими словами з поезії Адама Заґаєвського, поезії, яку відкрив для мене Назар, хочу окреслити Його неповторний образ, Його НЕЗАБУТНЮ і унікальну постать...
Подарована незалежність?
Практика перетягувати ковдру на себе, при цьому ігноруючи будь-які писані правила і просто правила доброго тону, притаманна майже усім політикам. Вони - люди, а тому тішаться, коли їх шанують та возвеличують, і роблять усе, аби чути солодку патоку на вуха частіше.