Опитування

Іржа гендлярства

Мило, вочевидь, слухати, як Євген Червоненко з трибуни з'їзду власної партії каже, що головною ідеологією "Нашої України" є "психологія гендлярів". Думаю, що після такої оцінки не тільки НУ, а й усім партіям варто саморозпуститися. Принаймні партійні провідники мали б зробити це першими. Бо усі вони - лише публічні інструменти "спонсорів", без яких жоден партійний проект в Україні не проіснував би навіть до найближчих виборів.

Куди поділись туалетні капці?

Вам знайомі відчуття слона, який потрапив до крамниці з порцеляною? Якщо цікаво, ці відчуття нескладно забезпечити собі, поїхавши без підготовки до котроїсь із екзотичних країн. Або і з підготовкою, як, наприклад, я, абсольвент кьольнської японістики. Як виявилося, університет - справа корисна, але на практиці все виглядає трохи поіншому. Якби моє перше перебування в Японії мало стати випускним іспитом, я би напевно провалився.

Війна на знищення

Політики, які найбільше і найгучніше галасують про єдність, фактично самі вибудовують сценарії майбутнього розколу країни. Вже зараз, коли ще не визначено головних часових ціх майбутніх президентських перегонів, посполитому загалу втовкмачують у мізки фальшиву тезу про двох фаворитів, рівно ж натякаючи на рівень симпатій цих "обранців" у різних регіонах держави.

Виконавці

Щораз перед виборами в Україні чутно гучні перешіптування, які відтак лунають вже з мітингових мегафонів. Тема - вічна: інтереси якої країни (не своєї ж?) лобіюватиме той чи інший зазіхач на найвище крісло? Ця зацикленість, здавалося б, несумісна з бажанням "усіх" українців повноцінно почуватися у глобальному контексті, стати членами Євроунії і всіляких можливих та віртуальних міжнародних спільнот.

Права Європа

Унія, яка донедавна переходила смугу виборів до Європарламен­ту, мала б, якби діяла за зразком наших політиків, волати з розпачу і безвиході. По­перше, витрати на цей електоральний акт під час економічної кризи сягнули бюджетів не рівня вітчизняному, але чомусь ніхто у Брюсселі й не заїкався про скасування походів до виборчих дільниць.

Пруст і щастя сидіння вдома

Минуло рівно сторіччя відтоді, як знаменитий французький письменник розпочав свій роман­епопею “У пошуках втраченого часу”, твір, якому судилося змінити обличчя сучасної літератури. Це трапилося у 1909 році.

Чому ми бідні?

На це запитання є проста відповідь, знана кожному українцеві, оскільки приповідка з цього приводу стала настільки замизганою, що, здається, прилипла до мізків кожного обивателя. Натомість аналітики, зокрема й на сторінках "Пошти", намагаються глянути на проблему із висоти сучасних теоретичних розробок, і через звичне закінчення згаданої ідіоми, не є часто втямливими для пересічних громадян.

У двох соснах...

Якось я вже цитував Йоганна Зейме, який радить речі називати їхніми власними іменами, і тоді матимемо чудову сатиру. Наші винахідники від політики у своїх спітчах, на додачу до не надто втямливих жестів, іноді добалакуються до таких небилиць, що диву даєшся, як цього/цю серйозно сприймають у поважному товаристві.

Межа неповернення

Що б не говорили про фігурантів "конституційної змови", якій, далебі, не судилося статися, - про Януковича і Тимошенко, - акурат вони є свідченням незворотніх змін в українському суспільстві. І лідер "білоблакитних", а відтак прем'єр зупинилися перед усвідомленням обов'язкового громадського осуду дій, які межують не тільки з поняттями демократії, а й за глибиною цинізму не вписуються у жодні рамки цивілізаційних пристойностей.

Шампуні третьої відміни

Розмова відбувалася у Театрі юного глядача...

Фантом на ім’я Гендель

Цього року вони знову робили це: у день відзначення 250-ї річниці смерті Ґеорґа Фрідріха Генделя над його могилою у Лондоні співали "Алилуя" з опери "Месія". Ця традиція з'явилася ще у часи правління короля Ґеорґа ІІ. "Алилуя" у буквальному перекладі означає "хваліть Яхве", виконувати цей мотив модно і серед поп­музикантів.

"34-1"

Малком Маггерідж, британський журналіст, один з тих, хто, до слова, першим почав бити на сполох з причин небаченого Голоду 30х років в Україні, так ось, він сказав якось, що "преса - це паперова совість". Гадаю, він мав право на таке визначення.

Уроки Обами

Сказати, що світ направду потерпає від обамоманії (у зв'язку з цим з'явився навіть новий термін - "глобамоманія"), значить, сказати лише частину того, що відбувається

Апеляція до стіни

Коли Івана Дем'янюка де­портували­таки до Німеччини, виник цілком несподіваний казус: відмовившись від переслідування власних нацистських злочинців, Берлін заповзято вишукує тих, хто з вини фашистського режиму змушений був виконувати "брудну роботу"

Проблема системи

"Те, що відбувається сьогодні, це не проблема персон - це проблема системи", - заявив якось Віктор Ющенко в ефірі телеканалу, де йому не перечать. Натяк на "систему" стосувався перспектив зміни механізму  виборів - локальної проблеми, яка, врешті, з усіма іншими складається пазлом у справжню Систему.

Вокзал для двох?

Спроби створення коаліції між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко, про які говорять усе частіше в контексті не стільки формування парламентської більшості для подолання кризи, скільки як про інструмент змін до Конституції, тільки на перший погляд видаються оптимальними.

Післямова до німецького видання віршів Назара Гончара “Lies dich t”

Дуже повільно потягує він з чубука своєї люльки і тихенько видихає дим у бороду: на початку було слово і лише згодом - колись - слово стало тілом.

“Як молитва...”

цими словами з поезії Адама Заґаєвського, поезії, яку відкрив для мене Назар, хочу окреслити Його неповторний образ, Його НЕЗАБУТНЮ і унікальну постать...

Подарована незалежність?

Практика перетягувати ковдру на себе, при цьому ігноруючи будь-які писані правила і просто правила доброго тону, притаманна майже усім політикам. Вони - люди, а тому тішаться, коли їх шанують та возвеличують, і роблять усе, аби чути солодку патоку на вуха частіше.

0.4915 / 1.63MB / SQL:{query_count}