Опитування
Модні журнали без фотографій
Сторіччя тому вийшов у світ перший журнал моди, але зірками у ньому були не топ-моделі, без яких сьогодні неможливо уявити таке видання, а художники. Найвідоміші з них ігнорували вказівки дизайнерів і перетворювали ілюстрації журналу на особливий різновид мистецтва. І ці ілюстрації справді вражають, особливо сьогодні, в уніфікованому світі глянцевих обкладинок.
Христос Воскрес!
“Клініка” перемоги
Глобальна криза не тільки завдає ударів економікам та добробуту, а ще й негативно позначається на світосприйнятті окремих громадян. Кілька днів тому високопосадовці наших північних сусідів стали яскравим прикладом її руйнівних наслідків.
Весняне загострення
Як Едґар По вчив нас боятися
Пишатися країною
Країна політичних угод
Занадто довге прощання
Хто вбив шофера?
Американський письменник Раймонд Чандлер створив всесвітньо відомого персонажа, детектива Філіпа Марлоу, який на багато десятиліть пережив самого автора. Днями минуло півстоліття з дня смерті Чандлера, але постать лицаря у плащі і капелюсі, який часто попиває щось міцне і дотепно жартує, і далі популярна.
Хто диктатор?
Гробарі “українського проекту”
Криза настільки глибоко всілася у мізки вітчизняним теоретикам від політології, що вони, зваживши на її катастрофічні наслідки, наприклад, у будівництві, почали говорити про необхідність "ліквідації українського проекту". Є над чим замислитися, оскільки досі уявлення про зміцнення держави банально порівнювалися зі зведенням домівки: для кого - елітної, для кого - чогось на кшталт "хрущовки".
Право на деградацію
Жупел майбутнього обрання Президента у парламенті, яким політики намагаються налякати електорат, а насправді лякають одне одного, перетворюється на фішку, що нею легко прикрити решту реальних загроз для України. Гадаю, не варто особливо наголошувати на реаліях повсякденного побуту, які, на диво, чомусь не цікаві для політичних дискусій.
Танці на трубі
Уривки з есею Збіґнєва Герберта “Арль”
"П'ю вино в кафе "Д'Алькасар". Кольорова репродукція над баром нагадує мені, що ця кав'ярня зображена на відомій картині Ван Ґога "Нічна кав'ярня", і що він сам жив тут у 1888 році, коли приїхав до Провансу, щоб отримати блакить, яскравішу за небесну, і жовтизну, яка блищить сильніше за сонце. Чи його пам'ятають тут? Чи живий ще хтось, хто бачив його на власні очі?
Вухо для повії
Бувають історії, які не мають терміну давності. До них, безумовно, належить і ця, з відрізаним вухом Ван Ґоґа, художника, з дня народження якого 30 березня виповнюється 156 років.
Згадуючи Чорновола
Мені видається, що українські політики з жахом очікують чергової річниці смерті В'ячеслава Чорновола. Не тому, що, зазвичай, у ці дні активізуються пошуки винних у трагедії на шосе, а тому, що, хочеш не хочеш, але мусиш терпіти згадки про "зеківського генерала", а також навіть підсвідомі порівняння його постаті з фігурками тих, хто фактично перейняв його тестамент.
Керована анархія
Ті, хто найбільше переконує нас у тому, що влада в Україні системна та ефективна, мабуть, не хочуть бачити реального стану речей. Вони просто змушені так говорити, оскільки уособлюють цю владу, кволу, безпринципну, розшарпану поміж кланами, - для того, аби закамуфлювати власне безсилля і невігластво.
