Опитування
Особиста неприязнь
"Дуже шкода, що Україна вважала за можливе постачати зброю в зону південноосетинського конфлікту, - сказав Путін під час недавньої розмови з прем'єр-міністром України. - Людина, яка це зробила, дуже помилилася", - багатозначно додав ВВП, маючи на увазі Віктора Ющенка.
Гра без свічок
Ще задовго до виборів в Україні зателефонувала знайома, - взялася "розкручувати" якусь дрібну партійку з геть невідомою назвою, але з обов'язковою складовою "народна". Відтак у Києві походили так звані "контрсистемні націоналісти", класні хлопці, але чомусь з фанерними щитами і російським акцентом.
Як пахне маятник?
Коли у берлінському С-Бані лагодять шматок дороги і проїзд через певні станції закритий, організовують так званий "маятниковий рух" і поїзди курсують за скороченим маршрутом. Це не означає, що дістатися потрібної вам станції неможливо, такого у берлінському С-Бані, мабуть, не буває. Але їхати ви будете значно довше і з багатьма пересадками. А якщо це трапиться вихідного дня, то матимете змогу пригадати свої відчуття у вітчизняному транспорті. Чи майже так, адже навіть коли у Берліні одночасно ремонтують кілька відрізків колії С-Бану, то і тоді там не буває настільки зле.
Виконуючи Бетховена
Загальноприйнято вважати, що ми живемо в епоху інформації. Це звучить красиво і безхмарно: ми живемо, а інформація до нас пливе. Пливе й збагачує; ми стаємо поінформованими, а отже озброєними і захищеними.
Об’єкт глузувань
Ось кажуть, виставляємо себе перед усім світом на посміховисько, не спромігшись дати лад у власній хаті. Але хто робить цю негідну справу? Хто підкидає полінця у вогнище? Та ті ж особи, які відтак волають про винесене з оселі сміття.
Рада небезпеки
Те, про що Президент мріяв одразу ж після Помаранчевої революції, і те, про що тоді з пересторогою писали деякі українські часописи, починає набувати цілком окреслених рис. В умовах політичної реформи глава держави, який свого часу голосував за конституційні зміни, знаючи, що це голосування - лише крок для певності його президентства, - великі надії покладав на Раду національної безпеки та оборони.
Маленькі історії
Жалі і втіхи гальорки
Сумно, панове! Літо минуло, сонце скаче небом якимось рикошетом, ніби його копнув хтось із нападників "Карпат". До речі, про гуцулів, що в Карпатах міркують, які то сніги намете цього разу безпробудний лайдак грудень. Вони, дарма що за натурою опришки, першими дуже елегійно виконали: "Проминуло тепле літо, гуцул іншу любить скрито..., душа страждає, звук трембіти лунає..."
У заручниках
"Кажуть, що позбувшись зубів, людина здобуває більшу свободу для язика", - Єжи Лєц таки заслуговує на звання майстра не тільки короткої фрази, але й на титул провидця для українських політиків. Насправді нині дисидентами стають ті, хто, перебуваючи у владі й достоту користуючись її преференціями, добряче "дістав по зубах" від конкурентів. Відтак чоловік стає велемовним і радикальним, як, до прикладу, Тягнибок, а що рішучим, - то тільки до порівняння з нинішнім прем'єром.
Гітлер у кожній вітальні
Що робити з Гітлером?
Чи можуть книги бути небезпечними? Це питання хвилює диктаторів та пильних охоронців моралі ще з часів середньовіччя. Головною темою знаменитого бестселера Умберто Еко "Ім'я рози" стала спроба церкви заборонити читачам доступ до однієї з найважливіших книг античності. А про "шкідливість" творів того чи іншого сучасного автора доволі часто чуємо і нині, попри всю архаїчність таких тверджень.
Терен свободи
Тараса Прохаська читаю рідко, однак майже всі його есе, що з'являються на "Форпості", не минають моєї уваги. Серед них є різні, оскільки то не стільки есе, як, радше, колонки для друкованих видань. А газетна колонка - вона ж завжди плід не натхнення, а настрою. Принаймні вважаю, що так воно і є насправді.
“Я – диктатор”
Аляксандр Лукашенка принаймні відвертий, окресливши свій статус "останнього диктатора". Він - щиро чи ні - вважає, що, попри всі незручності свого становища ("Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу" Ф.Бекон), його місія потрібна "народові". Бацька уперто вирішив вести свою країну ексклюзивним шляхом, інша річ, що цей шлях завершується зазвичай компіляціями з практик відомих диктатур.
Держава над усе
"Нам конче треба утворити людей, здібних до державної праці. Сучасне покоління політиків українських може бути творчим тільки у сфері культурній, у сфері ж політичній воно є руїнницьке... Люде ж України, які до будівництва здібні, не варті нічого в смислі культурно-національному. Зараз для утворення держави потрібний компроміс обидвох елементів". В'ячеслав Липинський
