Опитування

На порозі дефолту?

На спільному симпозіумі в Гаазі аналітики та експерти Міжнародного валютного фонду, Всесвітнього банку реконструкції та розвитку, агентств Блумберґ, Меріл Лінч і Фітч дійшли висновку, що найбільше від еконо­мічної кризи постраждала Україна.

Нерівність безвладних

Суперечки, які точаться в українській глибинці (тобто в середовищах хай навіть партій­них, але позбавлених права ухвалювати рішення), завжди викликали у мене саркастичну посмішку. Сидять отак в кав'ярні кілька цілком пристойних, вихованих та освічених осіб і дискутують довкола шляхів розвитку країни

Нова perestroika

Не маю сумнівів у тому, що Барак Гусейн Обама залишить помітний слід у книзі історії своєї країни. Навіть його обрання на найвищу посаду Америки - вже вчинок нації. Яким будуть його висліди - почекаймо: можливо, Штати направду зможуть виборсатися з кризи

На межі двозначностей

Завжди оці двозначності: Обама - демократ, але чорно­шкірий; Тимошенко - добра "тета", але... Лазаренко; криза несе безробіття, та стимулює думки про нові моделі.

Убити буржуя

Нині українська столиця переймається тарифними проб­лемами, переймається іноді так, що чутно на всю державу. Трапилося побувати на Хрещатику акурат тоді, коли там палили автомобільні шини, протестуючи проти "двох гривень" за метро. І проблема навіть не у специфічності, як на вітчизняні стандарти, таких акцій, бо їдкий дим від паленої гуми доймає навіть найбайдужіших перехожих, проблема - не у десяткові арештантів. Чи не вперше маємо справу з братією, яка відверто і недвозначно скандує: "Убий буржуя!"

Активний відпочинок

- Вставай, лежню, Царство Боже проспиш!

Шукай жінку

Людина не раз переживає свою смерть, якщо по-справжньому переживає за інших. Не пасує голосити всує, але уявіть собі жінку в білому, яка йде безконечними сходами смутку. Розлитими у безмежність льодами відчуження.

Жертви реклами

Газети багато пишуть про громадян, які стали жертвами ДТП, СНІДу та наркотиків. Та чомусь преса замовчує кіль­кість жертв лиха, яке є невід'ємною складовою сучасного життя, - реклами. А  між іншим, жертвами реклами щоденно стають мільйони людей. І, що найнебезпечніше, - молодь, в якої зовсім відсутній імунітет до цієї зарази.

Так званий Голодомор

Якось Всеволод Чаплін, заступник відділу зовнішніх зносин Московського патріархату, сказав не надто благочестиву річ: "Жодні розмови про загальнолюдські цінності, про те, що ми можемо обнятися й розцілуватися з усіма народами світу, роззброївшись перед ними, не мають нічого спільного з реальною політикою".

Підручники кризи

Наш сучасник не вигадуватиме велосипеда у скрутних ситуаціях - у нього під рукою Інтернет, книги, радіо та ТБ. Він має до вибору до кольору варіантів того, як дати собі раду з проблемою. Тим паче, що безкоштовних порадників - хоч греблю гати.

“Коза ностра”

Не варто й заїкатися про відповідальність влади у системі, де сама влада є надійним прихистком від переслідувань за безвідповідальність. Схоже на те, що у потребі дочасних виборів зацікавлені акурат фігуранти потенційних кримінальних справ, оскільки, на їхню - зауважу, не надто глибоку - думку, непевність нинішнього місця сидіння може бути компенсована надійністю депутатського імунітету.

Давно не топили відьом...

Подібні хлопці колись прибивали щити на брамі Царгорода. Коні, так ті досі тривожно іржуть, побачивши такого ле­гі­ня. Бо на генетичному рівні пам'ятають, як не меншого опецька митець для намалювання "Трьох богатирів" всадовив на жеребця, а той після сеансу дістав пахову грижу. Скажу чесно: Богдан Щипун-Степа­нівський вивів би з ладу і свою, і ворожу кінноту, доведись йо­му жити у кавалерій­ські часи. Але ниньки в його фігурі не залишилося жодних прикмет билинної чарівності і завзяття. Вага, може, і збереглася, але геройська хвацькість щезла.

Яка криза?

Оговтавшись від зловісних прогнозів фінансових геніїв і ошустів, економістів та політтехнологів, пересічний українець починає тверезо розмірковувати над тим, що ж насправді відбувається

Більше ніколи...

Міська влада Львова інколи створює враження здитинілої пісочниці, яка спочатку чинить несусвітні каверзи, а, відтак, попавшись на гарячому, розпускає нюні і повторює крізь крокодилячі сльози: "Винна, але більше ніколи не буду так..." Ще дивніше порівнювати таку її диспозицію з павичевим розпусканням хвоста перед виборами: "Ми приведемо у Ратушу команду фахівців, які знають, як і що слід робити".

Мовчанка мас

Абстрактні розумування політиків на тему перспективи падіння економіки втрачають сенс у контексті конкретних випадків рецесії. Співаючи колискові про кволість українського фондового ринку, урядники забувають про одну доволі просту річ - пересічний мешканець має слабке уявлення не те що про оборудки на фондових біржах, але й про акції як такі. А якщо й тямить дещо, то послуговується не надто задавненим "ваучерним досвідом".

Ковбані і вітчизняний секс

- Україна на очах втрачає самобутність і неповторність, - гірко зітхнув, голькнувши пива, кульгавий Зеник і кульбакою перевірив, чи міцна ще рідна земля.

Адекватність неадекватних

Сперечатися на предмет чергового скандалу в російсько-українських взаєминах, який впирається у трансляцію деяких сусідських телеканалів, - значить, торкатися принаймні двох площин. Перша з них - на поверхні. Коли порушуються вимоги місцевого закону, зокрема, деякі з параграфів (чи то пак статей) законодавства про рекламу алкоголю і тютюну, то, звичайно, тут треба зібрати кількох чиновників і розповісти їм втямливо, що слід виправити.

Моя соціологія

Я добре пам'ятаю свою першу пару. Це була історія соціології. Її викладала сорокарічна і надміру релігійна викладачка Ілюшина Ельвіра Яківна.

Дванадцять євро за кінець світу

Відстань від Львова до Кракова можна було б долати всього за кілька годин, адже це приблизно триста кілометрів, тобто, як написали б у німецькому туристичному путівнику, -  3,5 автогодини.

Історія “стукача”

Хто б подумав, що на старості років живому класикові чеської літератури Мілану Кундері доведеться соромитися своїх юних літ. Письменник, що, як ніхто, мабуть, інший, зумів відтворити в романах трагедію совєтського "стукацтва", перетворився на антигероїв своїх романів. У мас-медіа з'явилася записка, з якої зрозуміло, що студент Кундера доніс на "закордонного шпигуна" Дворжачека співробітникам комуністичної спецслужби.

0.4533 / 1.63MB / SQL:{query_count}