Ця вічно юна дівчинка уже досягнула поважного віку - 50 років тому світ уперше побачив суперелегантну і модну ляльку, відому нині як Барбі. За статистикою, сьогодні у світі щосекунди продають три Барбі. 99 % американських дівчаток мають принаймні одну Барбі. Ляльку продають у 140 країнах. Журнал для колекціонерів "Barbie Bazaar" можна придбати у 25 країнах. У створенні одягу для ляльки беруть участь модельєри із найвідоміших будинків мод Діора, Іва Сен-Лорена, П'єра Кардена, Річчі, Унгаро, Армані, Кельвіна Кляйна. Автором більшості її зачісок є знаменитий Александер. Перших ляльок Барбі та Кена, названих іменами власних дітей, Рут і Елліот Гандлери, засновники фірми "Mattel", демонстрували світові у березні 1959-го. У 1976 році з нагоди двохсотліття США ляльку помістили в капсулу часу. У 1996 році фірма "Mattel" заробила на Барбі і пов'язаних з нею продуктах 1,7 млрд доларів.
І лише для німців усі ці економічні успіхи привабливої іграшки мають вічногіркуватий присмак. Адже ідею ляльки із супертонкою талією і гіпермодними зачіскою та одягом американці вкрали у німців. А саме - у найпопулярнішої німецької "народної" газети "Bild".
Гамбург, червень 1952-го. Карикатурист Райнгард Бойтгін сидить за своїм робочим столом, розклавши перед собою олівці, пера і папір. Бракує йому лише блискучої ідеї, втіленням якої він давно готовий зайнятися. І ця ідея потрібна йому негайно. Один із найвідоміших німецьких медіа-магнатів Аксель Шпрінґер має намір презентувати світові нову супергазету - "несерйозну, навіть не дуже пристойну, зі смаком ванільного тістечка, яке тобі приносять разом із ранковою кавою". Газета називатиметься "Bild" і має приваблювати читачів насамперед великою кількістю зображень, у тому числі і коміксів. Над створенням останніх і працює багатостраждальний Райнгард Бойтгін.
Спершу він малює фігуру білявої, кучерявої, повнощокої і неслухняної дитини. Але цю ідею редакція відкидає. Наступною на папері з'являється постать юної жінки з безкінечно довгими ногами, осиною талією і округлим бюстом. Її повні губи готові до поцілунку, а зачіска у вигляді кінського хвоста зваблива і пустотлива. Її зватимуть Лілі, і вона є абсолютним втіленням чоловічої мрії. Видавець задоволений, і малюнок затверджують. Вже тоді у медіальному світі безпомилково працювала формула "Sex sells", працювала навіть краще, ніж тепер, бо тодішнє патріархальне і значно більш пуританське, ніж нині суспільство реагувало на кожну появу оголеного жіночого тіла на кіноекрані чи в газеті бурхливо і вдячно.
Завдяки знахідці карикатуриста уже перше число нової газети розійшлося у кіосках, мов гарячі пиріжки. У першому коміксі Лілі розпитує ворожку про те, як знайти адресу високого, вродливого і багатого чоловіка. Одяг завжди підкреслює зваби її ідеального тіла, а сміливі на той час жарти часто опинялися на межі пристойності. "Купальники з двох частин заборонені? - дивується вона на пляжі зауваженню правоохоронця. - Добре, то яку з частин мені зняти?" Але при всій своїй сміливості Лілі далека від фемінізму і намагань боротися за права жінок. Читачі в захопленні від неї. Тож видавництво вирішує створити альтер-еґо своєї зірки у вигляді ляльки.
Нова креація Лілі дуже схожа на свою мальовану посестру - її голова кокетливо повертається набік, руки підіймаються, а ноги, аби не хвилювати охоронців суспільної моралі, - не розводяться в сторони, ляльку вдасться лише посадити із цнотливо випрямленими паралельними ногами. Її можна придбати в асортименті висотою 29 і 19 сантиметрів і коштує вона, як на ті часи, досить дорого. Але продається чудово.
І успіх ляльки пояснюється не лише її підкресленою жіночістю. Дівчаткам подобається те, що іграшку можна перевдягати і зачісувати, незабаром на ринку з'являються десятки нових моделей вбрання для Лілі - від офісних костюмів до вишиванок у народному стилі. З'являється і фільм "Лілі - дівчинка з великого міста", кастинг на головну роль проводить редакція газети "Bild". Лялька здобуває популярність і за кордоном.
Саме за кордоном, а точніше, у Швейцарії, починається наступна серія пригод ляльки. Американське подружжя Рут і Елліот Гандлери, власники заснованої десять років раніше від описуваних подій фірми іграшок, купують Лілі у звичайній крамниці у подарунок для своєї доньки Барбари. Це придбання мало серйозні наслідки, бо лялька викликала справжній фурор серед подруг дівчинки. Так і з'явилася ідея випускати власну ляльку, схожу на придбану. Вона на півсантиметра вища за німецьку, в асортименті фірми є блондинки і брюнетки, а поза тим лялька є майже точною копією Лілі, тільки називається Барбі. Протягом року продається 350 000 ляльок.
У 1964 році фірма "Mattel" таки придбала авторські права на Лілі і німецькі ляльки перестали випускати. Популярність ляльки росте, а разом із тим і різноманітність її нових креацій, у Барбі з'являється Кен, а потім і чорношкіра сестра. Одна із перших зачісок Барбі була інспірована стрижкою Бріджит Бардо, а сьогодні чимало дівчат та і поп-зірок прагнуть досягнути ідеалу і стати схожими на Барбі. Наприклад, Сінді Джексон перетворення на точну копію ляльки вартувало 100 000 доларів і 47 пластичних операцій протягом 15 років. Це була хороша інвестиція - Сінді Джексон має у Лондоні фірму, яка дає поради в галузі пластичної хірургії. На її веб-сторінці www.cindyjackson.com можна, окрім іншого, замовити книги "Таємниці пластичної хірургії" та "Жива лялька. Моя неймовірна біографія і її приголомшливі таємниці". Хоча коли когось, як-от Брітні Спірс, починають називати "Барбі", це мало схоже на комплімент.
У п'ятдесятирічному віці Барбі вже мало існування в самій лише дитячій кімнаті, тож вона завойовує нові ринки і давно стала об'єктом колекціонування для дорослих. Ця іграшка є непоганим капіталовкладенням. Лімітовані серії ляльок на аукціонах можна дуже вигідно продати. І фірма "Mattel" піклується про колекціонерів. Лімітовані серії розраховані насамперед на них. У вигляді Барбі можна придбати майже усіх голлівудських зірок обох статей. В Інтернеті продаються пластмасові Джеймс Дін та Елізабет Тейлор і коштують трохи більше як 100 доларів. Колекціонування не обмежується самими лише ляльками. Справжній шанувальник не забуває про аксесуари і не лише такі банальні, як автомобіль (останнім часом особливо модним був фольксваґен "New Beettle"). Барбі мусить мати фірмову попону для свого коня. Високі ціни - це одне з небагатьох, що і досі пов'язує Лілі та Барбі - випущені у 50-х німецькі ляльки продаються на аукціонах навіть за 2000 євро.
Гюфінґен