Глобальна криза не тільки завдає ударів економікам та добробуту, а ще й негативно позначається на світосприйнятті окремих громадян. Кілька днів тому високопосадовці наших північних сусідів стали яскравим прикладом її руйнівних наслідків.

Отож, Сєргєй Шойґу, міністр надзвичайних ситуацій РФ, а відтак і Юрій Чайка, тамтешній генпрокурор, запропонували запровадити кримінальну відповідальність за "заперечення перемоги СРСР у Великій вітчизняній війні". Згодом цю ініціативу підтримали і кілька депутатів Держдуми.

Ідея, як це буває зазвичай, не постала на голому місці. Вона - різновид реакції російського суспільства на кінострічку Алєксєя Півоварова "Ржев. Невідома битва Георгія Жукова". Реакції, зазвичай, адекватної контексту сьогоднішньої Росії, сповненої настроями реваншу і ностальгією колишньої величі. Реакції неадекватної, оскільки фільм Півоварова - аж ніяк не одкровення, а лише ретельна, об'єктивна фіксація окремого епізоду війни, який досі не менш акуратно замовчувався.

Зрештою, чому замовчувався? "Лихими новинами" про дні давно минулі сповнені шпальти журналів та інтернет-простір, починаючи ще з "пєрєстройкі" Ґорбачова. Учені провадять дискусії, добуваючи з бездонних архівів усе нові й нові аргументи про події понад 60-річної давнини, є спроби наповнити новими фактами підручники історії. Однак пересічному росіянинові до них - зась, а ось стрічка про трагедію розгрому під Ржевом з'явилася на загальнодоступному НТВ, а тому й спричинила дикий ажіотаж.

Але проблема не у фільмі чи реакціях на його фактологічний ряд. Проблема - у диспозиції нинішньої російської верхівки, схильної бачити у всьому "злі задуми ворогів". Особисто я не можу згадати жодного джерела, яке б заперечувало перемогу СРСР у Другій світовій війні. Ба навіть число жертв з боку "совєтів" у зарубіжних істориків, зазвичай, значно перевищує показники "домашні". То проти кого воюють Шойґу з Чайкою?

"Президенти деяких країн... не змогли б безкарно приїжджати у нашу країну. А мери деяких міст, перш ніж зносити пам'ятники, кілька разів поміркують перед цим..." - це слова міністра-надзвичайника. Вони ставлять усі крапки над "і". Знову - ненависні українці з їхнім "бандерівським" Президентом, знову прибалти, які вважають, що стали жертвами подвійної радянської окупації.

Не скажу, що я у захопленні від схожої ідеї Ющенка, який досі вимагає відповідальності тих, хто заперечує Голодомор 30-х років минулого століття. Але принаймні таких "ревізіоністів" набереться не один десяток, і посідають вони впливові крісла як на Заході, так і на Сході. Та їх в Україні можна знайти серед білого дня без свічки, вони тут згуртовані у партії, деякі з них володіють парламентським статусом. Тобто - не "вітряки" якісь, а цілком певні особи.

Але мені видається, що не слід карати хворих - їм слід рекомендувати спокій та релаксацію після особистісних поразок. І тим, хто заперечує Голодомор, і тим, хто досі не дійшов згоди про переможців у Другій світовій...