Опитування
Еволюція демократії
Є чудова китайська мудрість про те, що "виправлена помилка - уже не помилка, а помилка, повторена двічі, - це крах". Власне, гадаю, до такого закономірного фіаско прямує вся наша владна "еліта", не взявши жодного уроку із недавнього ще 2004го. По суті, що ми маємо нині - ті ж спроби розколоти країну, ті ж технології нав'язування неминучості вибору найменшого зла, ті ж зливи бруду і маніпуляцій. Навіть месиджі основних претендентів на президентський фотель не зазнали бодай елементарної корекції.
Бжезінскі і депресія
Автор "Великої шахівниці" втратив смак до життя. Депресивний синдром не заскочив зненацька ідола американської політології, людину, чиїми книгами зачитувалися щирі прихильники змін на пострадянському просторі. Розчарування, мабуть, почалося з хвилі інавгурації нинішнього українського Президента і триває досі, коли вже у Білому домі господарює цілком неформатний для цієї будівлі власник.
Ніколи не кажіть “ніколи”
Важко переконати більшменш мислячу людину, що владні імпровізації на епідемічнокризову тему - то пошук шляхів виходу. Усі жести сприймаються через призму виборів, а тому навіть шляхетні задуми тонуть у шумовинні контраргументів.
Що спільного між каннібалом і кріликом?
Набагато більше, ніж могли би припустити вони обоє. Про це світ довідався завдяки найвідомішому антропологові минулого століття Клодові ЛевіСтроссу, який помер минулого тижня, у ніч із суботи на неділю. 28 листопада минулого року мислитель святкував сторіччя. Світова преса друкувала з цього приводу здивовані статті про те, що доробок ЛевіСтросса вже став настільки класичним, що аж не віриться, ніби ця людина досі жива. Але антрополог до останнього вів активний спосіб життя, давав інтерв'ю, читав доповіді.
Цензи демократії
У вас немає 2,5 мільйона гривень? Тоді вважайте себе громадянином другого сорту, як би не возвеличували до небес вашу шляхетність ті, хто має ці 2,5 мільйона. Бо визначивши саме такий розмір застави для участі у президентських перегонах, законодавець порушив ваше конституційне право бути обраним. Бо законодавець, далебі, не Бог, для якого всі народжуються рівними. Він може лише виписати на папері (і то не завжди грамотно) пусті слова про рівність, яка насправді коштує 2,5 - 10... (впишіть суму самі, згадавши практику спілкування з тими, хто мав би написане виконувати).
Підстави для оптимізму
Зустрів у центрі знайомого. Він, пригадую, й раніше був усім незадоволений, от і цього разу сподівань не обманув.
Життя триває...
Поворити про епідемію, присутність якої в Україні ще треба втямливо пояснити з калькулятором у руках і зі статистикою минулих років, справа марна. В умовах штучно створеної і вміло підігрітої усіма інформаційними каналами паніки голос раціо радше скидається на глас волаючого серед пустелі, до того ж де розігралася справжня піщана буря.
До нових віників
Серед відомих пісень Другої світової війни маршал Жуков особливо полюбляв "Ех, дороги". Йшлося в ній про задушливу куряву, спекотне небо, байдужі мандрівні тумани і багнюку. Давня солдатська пісня, тому й передаю її настроєвий зміст, позаяк, за давністю літ, багатьом він не відомий. Знічев'я не згадав би про це, якби раптом не виявилось, що і у Львові ниньки теж є хтось з високого командування, тобто начальства, хто зворушено і до глибини чогось у штанях цінує куряву й імлу довкола доріг, через які важко розгледіти і втямити, що на них і з ними діється. І куди вони ведуть.
Утома від ілюзії?
Коли мова заходить про Україну і про те, що відбувається тут, навіть найбільші її симпатики, лави яких, що не кажіть, таки рідшають, все частіше артикулюють своє відчуття втоми. Мовби забувши, що мають справу з державою, де нація і еліта упродовж ледь не півтисячоліття не були господарями у власному домі. Де обов'язковою умовою виживання, сякоїтакої кар'єри був конформізм, а то й відверта колаборація з окупантом. Де за вільне слово (навіть не вчинок!) карали жорстоко й немилосердно, де навіть поняття демократії було дискредитоване совєтським прикметником.
Самотнім чоловікам вхід заборонено
Катар складно назвати Меккою креативних людей. Але мій друг, тридцятидворічний рекламник Ян Гендрік, вирішив приїхати сюди на пропозицію агенції, яка створила центр креативної реклами. Директорові цієї агенції довелося подзвонити Янові не раз і не два, щоб його переконати, адже на той момент мій друг працював у Берліні. І хоча подумував про те, щоб переїхати кудись до іншого міста, але як варіанти розглядав радше НьюЙорк чи Токіо, у будьякому випадку велике місто, але аж ніяк не столицю Катару місто Доха з його 338 760 мешканцями.
Проблеми діагностики
Про лють невідомої недуги у західних областях України, мабуть, не варто говорити, народ і без того у паніці. Із цього приводу лише подам думку Віктора Сердюка, голови Української ради захисту прав та безпеки пацієнтів, яку він висловив БіБіСі: "Діагностування - це була завжди проблема в Україні".
Коротке есе про примирення
У одному з недавніх виступів історик Ярослав Грицак, який сам вважає себе представником "ревізіоністської" школи, наполягає, що "найбільшим викликом для України не є польськоукраїнське примирення, яке вже сталося, і не є українськоросійське, яке навряд чи в найближчі роки можливе, а примирення українськоукраїнське". Навряд чи хтось із "неревізіоністів" візьметься заперечувати таку постановку проблеми. Принаймні я не чув, щоб хтось з більшменш авторитетних учених чи політиків серйозно заперечував цю потребу.
Читаючи Скарґу
Професорка Барбара Скарґа відійшла у вічність у вересні і залишила нам свій заповіт. Слова, до яких варто прислухатися, бо людина, яка артикулювала їх, мала достатньо підстав, аби так казати. За плечима видатної полячки - підпілля АК, сибірське заслання, а вже відтак - наукова діяльність. Предмет її зацікавлень - філософія людини посттоталітарного суспільства, свідомість, роздерта конфліктами минулого, мозок, засмічений спрощеними схемами комуни і маніпуляціями "демократичних" політиків.
Сюрреальна безпека
Чесно кажучи, мені подобається благодушність і непорушний спокій наших найвищих високопосадовців у справі ставлення до національної безпеки. А ще - використання жупелу російської загрози на потребу моменту. Та бодай синхронізувати свої вчинки та заяви могли б...
Непримітна влада
Є чудова китайська мудрість, що добрий імператор - той, про існування якого не здогадуються. Можна довіритись їй, оскільки прадавній народ має підстави висновувати таке про стосунки влади із загалом. Приблизно так міркують і на Заході; уряди, парламенти, президенти там хтось на кшталт покоївок, тихо та делікатно роблять лад у вашому помешканні, намагаючись не завдати господарям незручностей.
Відновити Стіну?
Герта Мюллер, Оскар Пастіор. Уривки з роману “Гойдалка дихання”. Hanser Verlag, 2009.
Відколи я себе пам'ятаю, моя мати постійно повторює: холод гірший, ніж голод. Або: вітер холодніший за сніг. Або: тепла картоплина - це тепле ліжко.
Технологія змови
Я не є прихильником теорії змов, однак те, що коїться нині на політичному Олімпі, дає всі шанси повірити у її доречність. Як то завжди буває, особи, причетні до інтриг та підкилимності, намагаються перевести стрілки на своїх опонентів, звинувативши перш за все їх у таємних намірах, підлих планах і таке інше.
Казус Кислинського
Скандал із фальшуванням диплома людиною, яка перебувала на верхівці вітчизняної спецслужби, до того ж чи не першою стала рупором Президента у розв'язаній ним боротьбі проти Кабінету Міністрів (саме з уст Кислинського у серпні 2008 року прозвучало звинувачення на адресу прем'єра у державній зраді), - це серйозний дзвінок про якість української влади.
Мир і Обама
...Ні, я зовсім не апелюватиму до Нобелівського комітету з вимогою відібрати Премію миру від президента Обами. Певна річ, і ви це добре розумієте, що навряд чи голос зі Львова дійде до Швеції. Однак ці нотатки - спроба ще раз переконати читача у тому, що найглупіші вчинки люди роблять зовсім не з поквапливості чи браку мізків, а з певних міркувань і, вочевидь, не альтруїстичних.
