Культура
Світ з химерами і без

Цілковитою несподіванкою для всіх гостей виставки "Квіти роману" французького художника Андре Жоліве, яка, за сприяння Французького культурного центру та Посольства Франції в Україні, відкрилася у Львівській національній галереї мистецтв стало вісім портретів Василя Стуса, виконаних у різних кольорах.
Хоровий ювілей Лесі Дичко
У гроні сучасних українських композиторів Лесі Дичко припала особлива роль: бути берегинею прадавньої хорової традиції української культури, плекати і розвивати ті її основні напрями, які визначають сутність нашої духовності. Це релігійна хорова музика, фольклорний хоровий спів та історична пам'ять, втілена в пісні. Так природно склалося, що саме ця тематика становить найбільшу частку художніх інтересів однієї з найвідоміших українських композиторок, знаних в багатьох країнах світу, і вона виявляється близькою багатьом хоровим колективам, що охоче виконують і кантати Лесі Дичко, такі як "Червона калина", "Весна", "Сонячне коло", і її літургії, і хорові мініатюри.
Гайда на “Пляж”!

Запах морського бризу подарував Львову фотопроект "Пляж", який відкрився в арткав'ярні "Квартира 35". Троє одеситів Ангеліна Тарасенко, Віталій Афанасопуло й Олександр Кушнір та "майже одесит", в минулому львів'янин Сергій Гуменюк (з ініціативи якого цей проект і постав) привезли до Львова літо, сонце, море та атмосферу класичного одеського пляжу із пивом, соняшниковим насінням, пишнотілими одеситками та веремією буденних дрібних вітчизняних пляжних ситуацій та втіх.
Пішов у вічність

Цими днями львівське творче середовище переживає вагому втрату - не стало талановитого живописця Романа Безпалківа. Якби не цей чоловік, палітра творчості його ровесників виглядала б сьогодні цілком інакше, ніж виглядає. І це - не просто гарні слова.
Шарм Свіржа у “Порах року”

Свірзький замок став єдиним героєм експозиції "Портрет замку", яка діє у галереї Львівської національної академії мистецтв "Пори року". Автор - львівський мистецтвознавець і художник Юрій Ямаш спробував, як наголошує сам, передати насамперед характер довкілля і освітлення замку в різні пори дня.
Музика на карантині
Паралельні світи Олександра Аксініна

Погляд зблизька

Уряд злякався фільмів жахів

А Національна спілка кінематографістів виступає проти запровадження цензури в Україні
Виставка без метушні

"Явище актуального мистецтва, без сумніву, є потрібним і цікавим, - розпочала відкриття персональної виставки живопису Ігоря Романка у галереї "Зелена канапа" її куратор Олеся Домарадзька. - Однак чи буде це цікаво дивитися моїм дітям, не знаю. Натомість те, що показує Ігор Романко, його роздуми над вічними цінностями, висловлені у кольорових символах, у геометрії, що проникають до свідомості глядача, перетворюючись на ідеї, викликатимуть інтерес незалежно від часу".
У пошуках втраченого часу

Старий новий Гапон

Щось у житті львівського живописця Ігоря Гапона таки змінилося, бо в його творчості (виставка якої днями відкрилася у галереї "БонТон") за останній час стало більше сонця, життєрадісності, оптимізму.
Шанель, Шанель і знову Шанель

Дев'яносто років тому у Парижі відкрився бутік Chanel. Світова спільнота відзначила цю дату відразу трьома стрічками
Віртуальна мандрівка в Лужицю

За золотом інків – таїна

Я дуже хотіла, щоб виставку "Прокляття золота - 1000 років золоту інків" з колекції перуанського скарбу інків Музею золота в Лімі, яка відкрилася у Празькому граді столиці Чехії, ще не зняли, коли приїду сюди наступного разу. Мені поталанило: виставка, яку в Європі перед Прагою показували тільки в Німеччині, добувала у столиці Чехії свої останні тижні.
У “Моєму Львові” маленькі моменти

У "Фотовернісажі" на Банківській у Львові відкрилася виставка світлин "Мій Львів" двох молодих фотографіваматорів Володимира Молюха та Олександра Струкова. Хтось міг би сказати: зважаючи, що ця виставка для обох хлопців - перша, назву могли би підібрати більш претензійну. Але Володя Молюх та Сашко Струков цього не зробили навмисно. Бо й справді, на перший погляд узвичаєний вираз "Мій Львів" має дійсно глибокий сенс. Адже образ міста - це не тільки те, що було чи є, а те, що кожен з нас бачить, чує, що його вражає. Деталі, з яких для кожного складається саме його Львів, легенди і люди.