За золотом інків – таїна

Я дуже хотіла, щоб виставку "Прокляття золота - 1000 років золоту інків" з колекції перуанського скарбу інків Музею золота в Лімі, яка відкрилася у Празькому граді столиці Чехії, ще не зняли, коли приїду сюди наступного разу. Мені поталанило: виставка, яку в Європі перед Прагою показували тільки в Німеччині, добувала у столиці Чехії свої останні тижні.

Я дуже хотіла, щоб виставку "Прокляття золота - 1000 років золоту інків" з колекції перуанського скарбу інків Музею золота в Лімі, яка відкрилася у Празькому граді столиці Чехії, ще не зняли, коли приїду сюди наступного разу. Мені поталанило: виставка, яку в Європі перед Прагою показували тільки в Німеччині, добувала у столиці Чехії свої останні тижні.

Таємниці давніх цивілізацій Південної Америки хвилюють не одне покоління учених, мандрівників і просто допитливих людей. Зокрема, цивілізація інків, яка залишила сучасникам не лише дивовижні золоті кубки, маски, прикраси, інші предмети своєї культури, які заінтриговано розглядаємо під час ось таких експозицій, а й море запитань, на які наука наразі відповідей не має.

Чому інки будували свої міста, зокрема Мачу­Пікчу, яке деякі вчені вважають місцем народження цивілізації інків, так високо? Як інкам вдавалося зводити величезні споруди без використання будьяких розчинів, схожих до цементу? Чому обриси міст інків з висоти нагадують образи тварин?

Що зашифровано у тканинах з дивовижними взорами вузликів - кіпу? Бо, попри сучасні твердження, що кіпу використовувалися як документи у складній бухгалтерській системі давніх індіанців, учені також переконані: серед знайдених кіпу є не лише статистичні, а й поетичні, які містять інформацію про генеалогію, історію, творчість. Тільки от як розшифрувати вузликове письмо, яке використовувалося як вид тривимірного бінарного коду, схожого до сучасної мови комп'ютерів?

Звідки інки та їхні попередники могли мати такі глибокі знання з нейрохірургії ще за багато століть до приходу в Перу сучасної медицини? А як твердять археологічні розкопки у цій державі, сотні знайдених тут давніх людських черепів з видимими ознаками трепанації за кількістю суттєво перевищують кількість схожих знайдених черепів в усьому світі. До речі, сучасні медики були вражені - більшість людей, яких давні лікарі вимушені були лікувати, застосовуючи трепанацію черепа, після таких операцій виживала.

Що криється за дивними зображеннями на каменях інків, первісно викладеними у строго визначеному порядку (через що сучасні вчені вважають ці камені давньою бібліотекою)? Адже серед малюнків зі сценками полювання, хірургічної пересадки органів людського тіла, географічних карт з невідомими материками тощо є і зображення дивних великоголових людей на динозаврах.

Як інкам вдалося (не знаючи колеса й іншого транспорту, крім власних ніг) вибудувати десятки тисяч кілометрів доріг у важкодоступних Андах, прорубати тунелі, перекинути через величезні прірви мости, коли навіть при сучасних технічних засобах, математичних та інженерних знаннях й іншому - ця справа є надскладною?

І це лише дещиця із тих загадок цивілізації інків, над поясненнями яких морочаться сучасні вчені у багатьох країнах.

Однак великі інформаційні щити, які доповнюють виставку "Прокляття золота - 1000 років золоту інків", свідчать не лише про це - а й про інше: як, відкривши Америку, європейці почали її знищувати, і про те, як міфологія інків виявилася для них фатальною.

Справа в тому, що інки від діда до правнука передавали легенду, що за давніх часів усемогутні білі боги залишили їхню землю і пообіцяли колись повернутися. Відтак, коли на початку XVI століття на берег Південної Америки зійшла команда корабля авантюриста та завойовника Франциско Пісарро, довірливі інки привітали конкістадорів як справжніх богів. Даремно. Грабунки, насилля, убивства жителів Нового світу відтепер стали правилом "доброго" тону для засліплених блиском золота чужинців. Це золото завойовники не просто грабували, а переплавляли у звичайні бруси для більш зручного транспортування. Відтак величезна кількість мистецьких та історичних шедеврів, які могли б додати щось від себе про культуру інків, втрачені назавжди.

А культура ця, попри всі біди, які їй випало пережити, й надалі тримає при собі - від уявлень інків про красу людини до поховальних ритуалів.

Особисто для мене серед вражень, які пережила за останній місяць, враження від цієї експозиції з Національної скарбниці Перу, були найяскравіші.

Львів - Прага - Львів

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4489 / 1.59MB / SQL:{query_count}