Старі виклики нового закону
Парламентарі сьогодні мають голосувати за новий закон про місцеві вибори. Гострі дискусії тривали до останнього…
фото: ep-ua.tv
Що таке “відкриті списки”? Це коли виборці голосують не лише за партію, але й за конкретних кандидатів у партійному списку, і тоді останній у списку може стати першим. Але це в ідеалі.
Так чи інакше система відкритих списків не один рік діє на виборах у різних розвинутих демократичних країнах. В Україні про це також давно говорять, проте коли доходить до конкретики, обіцянки політиків зводяться нанівець. Так, зокрема, було й торік напередодні позачергових парламентських виборів.
Саме ВРУ підходить пропорційна система з відкритими списками, саме на цьому рівні вона має найбільше сенсу. Не можна казати, що для виборів місцевих рад відкриті списки непотрібні, але тут до цього питання варто підходити дуже виважено. До того ж ніхто не приховує, що відкриті списки на місцевому рівні стануть “пробою пера” перед виборами парламентськими. Але останні місяці показали, що запровадження відкритих списків на місцевому рівні без скандалів не обійдеться…
Що маємо сьогодні? Місцеві вибори повинні відбутися 25 жовтня, нового виборчого закону нема – тільки чотири законопроекти (на один узгоджений документ парламентська більшість не спромоглась), кожен з яких отримав свою порцію критики – якийсь більше, якийсь менше.
“Пошта” вже не раз писала про те, що пропонується в цих документах. Водночас поки що немає навіть оприлюдненого проекту змін до Конституції, які повинні стосуватись адміністративно-територіальної реформи і обіцяної децентралізації. Тобто досі не знаємо, на які повноваження в жовтні обиратимемо депутатів сільських, міських і обласних рад. Нардепи кажуть: змінювати Конституцію і виборче законодавство треба паралельно. І в коаліційній угоді, яку підписало п’ять партій (“Блок Петра Порошенка”, “Народний фронт”, “Самопоміч”, Радикальна партія, “Батьківщина”), передбачені і те, і те.
Львівські депутати наголошують на тому, що не можна ухвалювати жодного з нинішніх законопроектів у їх первісному вигляді без прив’язки до змін до Конституції, які стосуються децентралізації
При цьому вказані й конкретні терміни. Якщо на децентралізацію і реформу місцевого самоврядування коаліціянти відвели собі увесь 2015 рік, то на удосконалення системи місцевих виборів лише перше півріччя. Щоправда, самі нардепи заявляли, що терміни, прописані в угоді, не є вже аж таким жорстким дедлайном. Проте все одно поспішати треба. Змінити закон про вибори до ВРУ коаліціянти планували в першому кварталі 2015-го. Не склалося…
Зараз середина червня, і розмови лише про новий закон про місцеві вибори. В останні тижні політики обіцяли, що ВРУ ухвалить його до закінчення нинішньої сесії, тобто до середини липня. Але тепер це під великим питанням (спікер запевняв, що сесію можуть продовжити або в липні-серпні провести позачергову, але чи так станеться і чи через виборчий закон, а не якісь інші важливі рішення, невідомо).
Сьогодні, 18 червня, нардепи мали б зробити перший крок і в першому читанні взяти за основу один із чотирьох зареєстрованих законопроектів про місцеві вибори. “Фаворитами” були два – законопроект, розроблений нардепами та експертами (робочу групу створив спікер Володимир Гройсман) на чолі з представником “БПП”, екс-головою Комітету виборців України (КВУ) Олександром Черненком, під яким підписались загалом 17 парламентарів (представники “БПП”, “Самопомочі” і “Народного фронту”), і законопроект, творцем якого начебто є інший представник “БПП” Руслан Князевич, але на сайті ВРУ серед авторів він не значиться, а сам документ найбільше просуває нардеп від Радикальної партії, також свого часу голова КВУ, Ігор Попов. Окрім нього, офіційно авторами цього законопроекту є ще чотири депутати, серед яких знову ж таки представники “БПП” і “Народного фронту”.
Читайте також
Випробування рейтингами.
Українці й далі найбільше підтримують Президента та його партію.
Проте ще дуже багато не визначилися зі своїми політичними уподобаннями
Вже навіть сам “авторський вінегрет” обох законопроектів свідчить про розділеність нардепів навіть всередині коаліційних. Нагадаємо, що першим був зареєстрований законопроект від “Батьківщини” і розкритикований усією рештою – як політиками, так і експертами. Другим – від представника “Народного фронту”, колишнього міського голови Чернівців Миколи Федорука (в ЗМІ його називають близьким соратником прем’єра Яценюка). До речі, законопроект Федорука – це той документ, який підготувала Асоціація міст України. Найкращим його вважає заступник голови ЦВК Андрій Магера. Проте шансів на його ухвалення майже немає.
Сам Магера зазначає, що згаданий законопроект єдиний з усіх не суперечить Конституції в контексті виборів до облрад за пропорційною системою, тобто за партійними списками. “Я не погоджуюсь з цією системою в облрадах... На мою думку, будь-яка пропорційна складова не може застосовуватися в Україні на виборах до облради, враховуючи положення ст. 140 Конституції, за якою облради визначені як представницький орган місцевого самоврядування, що враховують всі інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст області. Формування облради повинне відбуватися за багатомандатними округами”, – заявив Магера, повідомляє “Лівий берег”.
Європейські лейбли
Якщо ж повертатись до “фаворитів”, то Олександр Черненко закладену в своєму законопроекті систему називає польською, а Ігор Попов свою – німецькою. От тільки критики з обох таборів дорікають своїм опонентам за те, що з виборчими системами згаданих країн документи мають не так вже й багато спільного.
 |
| фото: lenta-ua.net |
У двох законопроектах передбачені вибори голів великих міст (де живуть понад 90 тисяч виборців) у два тури. Але якщо говорити про місцеві ради, то відмінності великі. Щоправда, в двох законопроектах прописане зменшення кількості місцевих депутатів.
Зокрема, в законопроекті Попова пропонується повністю мажоритарна система для сільських та селищних рад, а для всіх інших – відкриті списки. Тільки насправді відкритих списків у законопроекті немає. Автори пропонують, аби багатомандатний виборчий округ ділився на територіальні округи, в кожному з яких висувається один кандидат від партії. Це, по суті, територіальна прив’язка кандидатів зі списку до округів, що є прихованою “мажоритаркою”. А ще в документі передбачаються блоки партій на місцевих виборах.
Найдивнішим є те, що сам Ігор Попов найбільше критикує проект опонентів за те, що Олександр Черненко і Ко пропонують багатомандатну “мажоритарку” (два-чотири мандати в окрузі) на всіх рівнях, окрім обласних рад і рад великих міст.
У двох законопроектах передбачені вибори голів великих міст (де живуть понад 90 тисяч виборців) у два тури
Якщо говорити про законопроект Олександра Черненка, то там, окрім іншого, передбачене прозоре й підзвітне фінансування виборчих кампаній, обмеження політичної реклами, гендерні квоти у списках. Але великої критики зазнала прописана там система відкритих списків для обласних рад та рад великих міст: по-перше, забагато різних систем для одних виборів, по-друге, самі списки називають лише напіввідкритими.
Чи не найбільше цей проект критикують львівські політологи й депутати облради. А якщо говорити просто, то кажуть, що виборча система для облрад прописана так, що насправді задовольняє лише великі партії. І якщо моделювати вибори, то виходить, що до мінімуму зводиться можливість кандидатів підійматись за списком угору.
А ще дуже велика грошова застава, що може обернутись дискримінацією і неможливістю балотуватись до облрад самовисуванцям, що унеможливлює доступ до місцевої влади громадських активістів, які не хочуть пов’язувати себе з партіями. Тобто будуть відсутні соціальні ліфти.
ЛОР проти ВРУ
У Львові одним з найбільших критиків законопроекту Олександра Черненка є депутат облради від НРУ Олександр Ганущин. Цього тижня з його ініціативи Львівська облрада навіть ухвалила звернення до Президента і парламенту.
“Аналіз всіх зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів 2831, 2831-1, 2831-2, 2831-3 засвідчує не тільки про наміри ввести виборця в оману, продиктовані партійними інтересами різних розробників законопроектів. Підміна загальносуспільного поняття “відкритих списків” на майже закриту пропорційну систему виборчого представництва, яка пропонується в базовому законопроекті для місцевих виборів за номером 2831-2, здатна як повністю дискредитувати саму ідею, так і унеможливити її подальше застосування на виборах до парламенту”, – зазначено в зверненні.
Низка експертів своєю чергою не бояться говорити про те, що нинішній закон можна було б зберегти
Львівські депутати наголошують на тому, що не можна ухвалювати жодного з нинішніх законопроектів у їх первісному вигляді без прив’язки до змін до Конституції, які стосуються децентралізації. Що цікаво, львівські депутати першочерговою визначають законодавчу ініціативу, яка дозволила б провести вибори на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
Також варто зауважити, що низка експертів своєю чергою не бояться говорити про те, що нинішній закон можна було б зберегти. Основним аргументом є те, що це вже не той закон, який ухвалювався за Януковича у 2010-ому і в який після Євромайдану вносили зміни. Мовляв, тепер можна ще дещо поправити – і все буде гаразд.
Ми навмисне в цьому тексті не наводили прикладів моделювання виборів відповідно до різних законопроектів і не подавали коментарів представників різних сторін з багатьма цифрами. Переважна більшість українських виборців не дуже потребує цього. У будь-якому селі чи місті людям треба пояснити, як вони голосуватимуть.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Нагадаю, що Петро Порошенко під час нещодавнього виступу в парламенті зі щорічним посланням заявив, що він виступає за те, аби місцеві вибори відбулись за новим законом із відкритими списками.
Щодо закидів на адресу нашого законопроекту, що він передбачає не повною мірою відкриті списки, то скажу, що з усіх чотирьох запропонованих законопроектів він найбільше відповідає європейським традиціям. Відкриті списки там прописані. Тому заклик депутатів Львівської облради зберегти на наступних виборах чинну змішану систему, яку придумали Янукович, Лукаш і Портнов, оцінюю як бажання використати цю недосконалу систему, щоб знову пройти в обласну раду.
Наш законопроект, які і решта, неідеальний. В тій критиці, що звучить, є певний здоровий глузд. Тому ми готові до другого читання його доопрацювати. Але казати, що це не відкриті списки, є неправдою.
Моделюючи волевиявлення, ми доводили, що це відкриті списки. Не знаю, чим керуються критики: або політичними інтересами, або чимось іншим…
Щодо того, чи має якийсь із законопроектів необхідну підтримку для ухвалення за основу, скажу, що відбуваються консультації. Завтра будуть ради фракцій (розмова відбувалась у середу, 17 червня. – “Пошта”) – і буде зрозуміло. Наша фракція ще рішення не ухвалила, консультації тривають.
Ми виступаємо за те, аби принцип відкритих списків, про які всі говорять, був реалізований у повному обсязі, а не був підмінений закритими списками, що ми бачимо в усіх чотирьох законопроектах, зареєстрованих нині в парламенті, які так розхвалюють, кожен на свій лад, окремі представники коаліції.
До речі, мер Львова Андрій Садовий також найбільше розхвалює законопроект №2831-2 (авторства Олександра Черненка і експертів. – “Пошта”), який подає як великий порятунок ледь не від усіх бід українського виборчого законодавства. Насправді ж у ньому запроваджується різке зменшення кількості депутатів місцевих рад, що на руку мерам всіх великих міст. А ще внаслідок такого зменшення списки практично повністю закриваються.
Вихід із ситуації, коли всі чотири законопроекти підміняють відкриті списки, продемонстрований у зверненні Львівської обласної ради до Президента та ВРУ. Все дуже просто – потрібно починати не з виборчого законодавства, а з Конституції, в якій регулюється адміністративно-територіальний устрій, а відтак на цей устрій має накладатись майбутня виборча система. Але не інакше, бо віз не може стояти перед кіньми.
І якщо вже так критично нема часу, то треба відтерміновувати до кінця 2015 року проведення місцевих виборів. Бо за зміни до Конституції потрібно голосувати у двох читаннях. І тоді виборчу модель, щоб ми її ніколи більше не змінювали на догоду окремим політикам, записати в Конституцію. І все.
Експерименти, які нині пропонуються, можуть раз і назавжди поховати модель відкритих списків до парламентських виборів. А це головне питання, яке стоїть на порядку денному. Бо обкатка такого законопроекту, який пропонується на цих місцевих виборах, призведе до того, що будуть величезні маніпуляції внаслідок помилок у бюлетенях.
Люди зрозуміють, що їх в черговий раз надурили, що вони не мають ніякого впливу на виборчі списки.