В результаті за два місяці знизився й рівень підтримки партій та їх лідерів. Хоч в усіх це відбувається по-різному, є такі сили, в яких рейтинги ростуть.

Наприкінці травня українці й далі найбільше підтримували “Блок Петра Порошенка” – 8% з усіх респондентів. А якщо перевести це на тих, хто готовий голосувати, то виходить вже 21%. І це непоганий результат з огляду на те, що на минулих позачергових парламентських виборах “БПП” набрав 21,83% голосів. Але цього березня рейтинг президентської партії серед визначених громадян був на рівні 27%.

Одразу ж помітне різке падіння рейтингів партії “Народний фронт”: на минулорічних парламентських виборах було понад 22%, у березні – 4% з усіх опитаних і 6,6% з визначених, а в травні – тільки 1,6% з усіх та 4,1% з визначених. Для порівняння: аналогічний результат нині демонструє “Правий сектор”, який на минулорічних виборах був далеко за межею прохідного бар’єра. До речі, рейтинг “Правого сектору” також впав порівняно з березнем.

Далі розглядатимемо лише показники серед визначених респондентів, оскільки на справжніх виборах рахують тільки голоси тих, що прийшли на дільниці. 

В останні місяці стабільно на другому місці у рейтингах тримається “Самопоміч”: в березні її підтримувало 17,1% респондентів, у травні – 15,8% (на парламентських виборах було трохи менше, ніж 11%). “Батьківщина” два останні місяці перебуває на третьому місці – 11,5% у березні та вже 15,3% у травні (а на парламентських виборах мала тільки 5,68%).

Цікаво, що майже 10% українців, як і на торішніх виборах, далі готові голосувати за “Опозиційний блок”. І це вже “дзвінок”, що реваншисти з минулого режиму мають шанс на місцевих виборах. Коливається й підтримка Радикальної партії: у 2014-ому вона мала 9,43%, в березні цього року – 8,4%, в травні – 12%. Це зумовлене перерахунком підтримки всіх респондентів на тих, що визначилися. Серед всіх опитаних Радикальна партія і в березні, і в травні демонструвала рейтинги на рівні 5%. 

Як бачимо, рейтинги “Самопомочі”, Радикальної партії порівняно з результатами парламентських виборів-2014 ростуть, що особливо помітно на прикладі “Батьківщини”. З одного боку це доводить правильність вибраної ними стратегії – така собі опозиція всередині коаліції, з другого – невідомо, хто замовляє дослідження.

У травні на межі прохідного бар’єра, якщо брати 5%, були “Громадянська позиція” (5,4%) і “Свобода” (4,6%), але знову ж таки в перерахунку лише на визначених респондентів. А ще до уваги треба брати похибку соціологічного дослідження, яка показників близьких до 5% становить 1,4%. 

Завершуючи огляд рейтингів партій, можна сказати, що соціологи в анкетах загадували і партію УДАР, підтримка якої впродовж двох місяців коливалась навколо 1%. У травні в перерахунку на визначених респондентів – 1,5%. Це цікавий нюанс в контексті розмов про те, піде УДАР самостійно на місцеві вибори чи, як і на парламентські, всередині “БПП”. Також цікаво буде подивитись, чи на цей раз прем’єр Арсеній Яценюк захоче, щоб його “Фронт змін” ішов на місцеві вибори разом із “БПП”, якщо така пропозиція буде. На парламентських виборах-2014 він відмовився і не прогадав, але тепер зовсім інша ситуація… 

Зрозуміло, що нинішнє опитування не дає кінцевої картини підтримки, але замислитись є над чим. Зрештою, партії вже показали, як можна наростити чи втратити рейтинг за кілька місяців. Тож тепер усім їм доведеться попрацювати.

Цікавим є і рівень підтримки окремих політиків. Звичайно, про президентські вибори взагалі не йдеться, але такі рейтинги демонструють, наскільки українці підтримують дії тих же Президента чи прем’єра.

Нікого не дивує те, що якби президентські вибори відбулись наприкінці травня, то найбільше голосів набрав би Петро Порошенко. Опитування показало, що його нині підтримують 32% визначених у своїх симпатіях респондентів. У березні було 35,2%. І це вже не ті 54,7%, що були на президентських виборах у травні минулого року. Хоча альтернативи щодо підтримки нинішнього глави держави досі не проглядається.

На другому місці й далі перебуває Юлія Тимошенко – 11,6% у березні та 17% у травні. Відставання значне, але й рейтинг леді Ю за два місяці непогано зріс, принаймні відповідно до цього дослідження (на виборах у 2014-му було 12,81%).

В травні Олега Ляшка на гіпотетичних виборах підтримувало 10% респондентів, що також більше, ніж у березні, – 7,7% (на парламентських виборах було 8,32%). Водночас за два місяці дещо зменшилась підтримка мера Львова Андрія Садового, якому приписують президентські амбіції: у березні його підтримувало 11,4% респондентів, у травні – 9%. На стабільному рівні останні два місяці залишається підтримка Анатолія Гриценка – 7% (на президентських виборах було 5,48%). 

На рівні 4% серед визначених у травні тримались Дмитро Ярош, Сергій Тігіпко і Юрій Бойко. Результати прем’єра Арсенія Яценюка автори дослідження взагалі, мабуть, внесли у графу “за інших кандидатів”. А в березні 5,2% підтримували Яценюка. І це вже питання не лише про перспективи його партії на місцевих виборах, але й про перспективи власне прем’єрства.

P.S. КМІС проводив опитування в травні – з 19 по 29 число у 108 населених пунктах усіх областей України, крім Криму. На Луганщині це були лише підконтрольні Україні території, а на Донеччині ще й, власне, Донецьк, який Україною не контролюється. Загалом опитали 2022 респондентів. Статистична похибка не перевищує 3,3%.