Ігор Герич, начальник головного управління охорони здоров'я Львівщини, про реформи в медицині, університетські клініки та міфи щодо безплатного лікування

Розмови про те, що нашій охороні здоров'я потрібні реформи, точаться давно, до того ж на найвищому рівні. Але зміни залишаються лише на рівні слів, особливо перед виборами. Медицина, згідно з Конституцією, й надалі залишається безплатною, до того ж знову таки на папері. Насправді вона давно вже платна. З високих трибун нам заявляють, що медицина в Україні стане  іншою, читай - кращою, лише через 10 ро­ків. Але чи всі доживуть до тих кращих часів?

- Ігоре Дионізовичу,  щороку на потреби охорони здоров'я із бюджету виділяється все більше грошей, але пацієнти скаржаться, що не відчувають змін на краще...

-  Категорично не погоджуюся з таким твердженням. Давайте з'ясуємо, про яких пацієнтів йдеться?  Відповідально стверджую, що значна частина пацієнтів таки відчула позитивні зміни. Хворих на туберкульоз повністю і безперебійно забезпечуємо ліками, цьогоріч значно поліпшилися і умови, і харчування. Поговоріть з пацієнтами відділення гемодіа­лізу, там значно поліпшилися і умови, і лікування. У Червонограді, Дрогобичі відкрито нові відділення гемодіалізу. Ще чотири роки тому в області було лише 10 % пологових будинків з індивідуальними пологовими залами, палатами, нині - 90 %. У Старо­самбір­ському районі в лікарні запровадили чотириразове харчування. Закуплено діагностичного, хірургічного обладнання, іншої техніки на мільйон гривень. Цей перелік можу продовжити. Для кого все це робиться? Хіба не для пацієнтів? Я не кажу, що всюди відбулися кардинальні зміни. Згідний, є невдоволення, є випадки нехлюйства. Але є динаміка руху вперед. І її не зауважили лише ті, хто не мав справи з медициною.

- Часто на лікування, особливо коли йдеться про важкі недуги, складні операції, потрібні суми, які хворий не може зібрати. У лікарнях майже медикаментів не виділяють?

- Доплачувати за медикаменти, розхідні матеріали справді треба. Але зрозумійте, що збільшення коштів у бюджеті абсолютно не усуває проблеми витрат особистих коштів пацієнтів. Бо у бюджеті на ліки передбачено всього 8 - 9 %, це надто мало, а якщо взяти до уваги нинішню інфляцію, то це  мізер. Нині із бюджету на одного хворого передбачено 15 грн  на медикаменти. Ілюзію в людей, що медицина у нас безкоштовна, породжує стаття 49 Конституції України: з одного боку, держава гарантує громадянам безплатне лікування, а з іншого - нічим не  підкріплює ті гарантії.

- Що, на вашу думку, треба зробити, щоб реформи, про які вже давно говорять , нарешті почали втілювати?

 - Потрібна політична воля і політичні зміни. А реформи в галузі охорони здоров'я абсолютно прості. Є два моменти, котрі потребують термінового розв'язання. Перший. Держава має визначитися: якщо медицина безплатна, то вона повинна повністю забезпечити пацієнтів усім необхідним. Або визначити гарантований рівень послуг, який держава може забезпечити: невідкладні стани, проблеми дітей, інвалідів тощо. Порахувати кошти і сказати: у цьому році за кошти, виділені на потреби медицини, держава гарантує те і те. За все решта доведеться доплачувати чи готівкою, чи через лікарняні каси, страхові компанії і т. п. Для прикладу. Держава гарантує хворим на цукровий діабет забезпечення вітчизняним інсуліном. Якщо хтось хоче іншого, імпортного, то мусить доплатити, бо держава через свою бідність не може йому цього гарантувати. Держава може йти різними шляхами: якщо хвороба свідомо спровокована, скажімо, курінням, то чому держава має платити за лікування? Другий момент. У цій же 49 статті Конституції є ще один пункт, який фактично зв'язав руки  -  мережа лікувальний закладів не може бути скорочена. Але ніхто не враховує, що населення України зменшилося майже на 10 млн. Якщо взяти до уваги міграцію, то нас стало ще на 10 млн менше. Лікарні у селах напівпорожні, але закрити їх не можна. Йдуть колосальні витрати на електроенергію, опалення, оплату праці, ремонти тощо. Скажімо, у Старосамбірському районі на 70 тис. населення є 16 лікарень. А району потрібна одна, максимум дві лікарні, але потужні, відповідно обладнані.

- Нинішнє керівництво МОЗ ратує за якнайшвидше впровадження страхової медицини. Та чи вона розв'яже проблеми? Адже за місяць не збудуєш нових лікарень, не навчиш усіх лікарів сумлінно працювати... 

- Дехто помилково покладає великі надії на страхову медицину, сподіваючись, що нині ухвалимо закон про страхову медицину, а завтра прокинемося в іншій державі. Але це знову ж таки ілюзія. Від моменту ухвалення закону до ефективності страхової медицини має минути як мінімум років п'ять. Аби зміни стали відчутні, їм має передувати тривалий підготовчий процес. В Україні зношеність головного обладнання - від лампи до скальпеля - становить 60-90 %. Його треба замінити, і на це потрібні гроші. На заміну лише УАЗів, не кажучи вже про  "Пежо", "Рено", треба 300 млн грн тощо. Страхова медицина не розв'яже проблем, це лише спосіб акумуляції коштів для галузі охорони здоров'я.

Держава, передусім, мусить визначитися, яка модель медицини нам підходить. Моделей є багато, всі вони добрі, але ідеальної немає ніде. Мусить бути політично визначена зона відповідальності держави за певний сегмент здоров'я, і за певний сегмент боротьби з хворобами. Мусить бути визначена і зона відповідальності громадян за своє здоров'я, і зрозумілі правила. .

- Одним із пріоритетних напрямів в охороні здоров'я є створення університетських клінік.  Що від цього виграє пацієнт?

- Університетська клініка - це модель, що існувала до війни. Її ліквідували з приходом радянської влади. Університетська клініка по суті - це багатопро­фільна лікарня з високопрофе­сійними спеціалістами. Клініка буде підпорядкована університету і ключові посади обійматимуть університетські працівники. Нині університетські  працівники і практичні лікарі - це дві гілки в медицині, це двовладдя і нерідко конфлікт. На заході університетська клініка - структура, в якій працюють домінуючі працівники університету, в ній проводять дослідження і навчання, такий заклад фінансують не з міських бюджетів, а з бюджету міністерства чи університету. Ідея правильна. Так весь світ працює. І кілька університетських клінік варто мати. А для пацієнта по суті нічого не зміниться, йому однаково, хто його оперуватиме - університетський працівник чи хірург-практик, лиш би спеціаліст був хороший.

- На Львівщині першу університетську клініку відкриють до Євро-2012?

- Ідея така була, її підкинуло  Міністерство економіки. На її спорудження виділили 76 млн грн. Але втілити цю ідею нереально: це б зірвало підготовку до Євро-2012, бо клініку пропонували будувати, не маючи плану, землі й затвердженого положення про те, що таке університетська клініка. Зараз в МОЗ працює група, яка має дати чітку відповідь на запитання: що таке університетська клініка, хто її фінансує, кому вона підпорядковується то­що. Міністерство нині розглядає, як один із варіантів, щоб обласні лікарні автоматично трансформувати в університетські клініки, змінивши умови організації праці.

- Університетської клініки  не буде. А де тоді надаватимуть медичну допомогу в разі потреби  фанам  і численним гостям? 

- Якщо говорити про медицину, то ми вже готові до проведення Євро- 2012. Проведення чем­піонату, з погляду медицини, - невелика проблема. Як свідчить досвід інших країн, тут особливі медичні завдання не стоять, але є дуже високі вимоги. Вимоги апріорні на випадок непередбачуваних ситуацій. Ми системно працюємо над підготовкою до Євро: програма зроблена, концепція готова, генеральний план підготовки є. Нині розроблена вже програма трансформації трьох лікарень - онкоцентру, кардіоцентру і 8-ї міської лікарні  в медичні клініки - високоорганізовані лікарні з хорошим англомовним персоналом. 76 млн грн, виділені Львівщині на будівництво університетської клініки, підуть на підготовку цих лікарень до Євро-2012. Усі кроки, починаючи від стадіону, місць масових гулянь і аж до медичних клінік, ми передбачили, врахували все до дрібниць.

- А гелікоптер медики Львівщини матимуть?

- Не знаю, хоча обіцяли.

P.S. "Пошта" вітає усіх лікарів Львівщини з Днем медика (15 червня) й бажає їм найголовнішого - аби всі пацієнти виходили з їхніх кабінетів здоровими.