Україна наполягатиме визнати геноцид на наступній сесії

Генеральна асамблея ООН на своїй 62-й сесії, всупереч наполяганням української сторони, відмовилася розглядати питання про визнання Голодомору 1932 - 1933 рр. геноцидом українського народу. Речник Міністерства закордонних справ України Василь Кирилич заявив, що це відбулося через уже і без того перенасичений графік Генасамблеї, який не дозволяв внести це питання до порядку денного, та брак часу для його вивчення. Він повідомив, що Україна буде знову подавати це питання на розгляд на наступній, 63-й, сесії Генасамблеї.

До вивчення цього питання нещодавно звернулася і Рада Європи. Вона затвердила спеціа­льного доповідача, який повинен дослідити український голодомор та голод в СРСР 1932 - 1933 рр. На розгляді цих питань, як окремих, наполягла Росія. Вона заявляє, що голод був не лише в Україні, а й на інших територіях колишнього СРСР, та "ознак геноциду немає". Все ж такі ознаки знайшли парламенти США, Канади, Італії, Польщі, Чехії, Естонії та близько десяти інших держав, які визнали Голодомор геноцидом української нації і тим самим офіційно підтвердили свою солідарність з позицією України.

Тема Голодомору стала одним з найбільших каменів спотикання в українсько-російських відносинах.  Протягом останніх кількох місяців політики високого рангу жваво обмінювалися взаємними докорами, звинувачуючи один одного у надмірній політизації цього питання та "неповазі до мільйонів жертв" цієї трагедії. Найчастіше саме ро­сійську позицію експерти називають причиною того, що міжнародні інституції уникають рішення щодо визнання Голодомору геноцидом. 

Як би там не було, україн­ській владі час працювати над конструктивним розв'язанням проблеми. Голодомор 1932 - 1933 років в Україні став відомий світовій громадськості, як одна з найстрашніших трагедій в історії людства. Його причиною, за формулюванням ОБСЄ, визнано "жорстокі навмисні дії й політику тоталітарного сталінського режиму". Тепер високопосадовцям потрібно навести об'єктивні докази того, що ці дії були спрямовані саме на знищення українського народу, і юридично вони розцінюються як геноцид.