Рішення Апеляційного суду Києва, яким керівників більшовицького тоталітарного режиму визнано винними у геноциді в Україні в 1932 – 1933 роках, уможливить грошові компенсації для тих, хто пережив Голодомор і постраждав від нього

Апеляційний суд Києва 13 січня визнав керівників тоталітарного режиму винними в геноциді в Україні в 1932 - 1933 роках. Суд констатував, що Йосип Сталін (Джугашвілі), В'ячеслав Молотов (Скрябін), Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар і Мендель Хатаєвич скоїли злочин геноциду, передбачений Кримінальним кодексом України.

У той же час суд закрив кримінальну справу у зв'язку з їхньою смертю.

Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко у четвер висловив думку, що такий вердикт суду може спричинити процес позовів від потерпілих, а також імовірні компенсації для жертв Голодомору.

За його словами, СБУ разом із зовнішньополітичним відомством України з'ясують, кому і куди за кордон постачали конфісковане в час Голодомору збіжжя. Мета цієї роботи - знайти компанії, корпорації та уряди, які мали "комерційний зиск" від злочинних дій тодішньої комуністичної верхівки з конфіскації збіжжя та майна населення України.

На думку пана Наливайченка, цю інформацію надалі можуть використати як підставу для позовів до цих компаній з метою отримання компенсаційних виплат потерпілим від геноциду 1932 - 1933 років.

Такі дії, вважає шеф СБУ, є загальновизнаним механізмом здобуття компенсацій жертвам злочинів проти людяності, а саме таким злочином і є, згідно з рішенням Апеляційного суду Києва, Голодомор 1932 - 1933 років в Україні. За інформацією голови Служби, нині в Україні проживають сотні тисяч осіб, які пережили геноцид і потерпіли від Голодомору, а отже, мають повне право на отримання компенсацій. Валентин Наливайченко висловив думку, що "жодних підстав, ні політичних, ні міжнародноправових, говорити про третю країну (Росію) у даній справі як не було, так і немає".

Натомість у Росії болісно зреагували на рішення української Феміди. Керівник тамтешнього історико­просвітницького та правозахисного товариства "Меморіал" Арсєній Рогінскій вважає, що рішення України дати правову оцінку злочинам радянського керівництва - правильне, але голод в Україні в 1930х роках не був геноцидом. "Те, що цьому злочину дали юридичну кваліфікацію, - дуже важливо. Документів, які підтверджують вину в таких злочинах, як штучний голод і терор, достатньо. Але я, як і раніше, не розумію, за допомогою яких документів доведено, що голод в Україні - це геноцид. Моя думка - цей голод був злочином проти людства, але не геноцидом", - каже голова російського "Меморіалу". Він вважає, що голод 1930х років - спільна трагедія Росії, України і Казахстану. "В цій трагедії є спільні винні, цю трагедію ми повинні вивчати і розуміти разом, вона повинна нас зближувати, а не розділяти", - наголошує Арсєній Рогінскій.

Натомість голова Держдуми РФ Боріс Гризлов убачає у рішенні українського суду політичне підґрунтя. "Це просто політична акція, яка входить до плану посваритися з Росією - жодного іншого підґрунтя я тут не бачу... Рішення щодо Голодомору має системний характер і спрямоване на те, щоб розсваритися з Росією... Ідея Голодомору, ідея того, що був геноцид українського народу в 30ті роки з боку керівництва Радянського Союзу, абсолютно безпідставні", - переконаний голова російської Держдуми.

При цьому Росія має намір вдатися до активного міжнародного захисту. Константін Косачов, який очолює російську делегацію в Парламентській Асамблеї Ради Європи, назвавши рішення Київського суду "маргінальним", нагадав, що 25 січня, на майбутній сесії ПАРЄ представлять доповідь на тему масового голоду в колишньому СРСР у 30х роках. "Доповідач... побував не тільки в Україні, але і в Росії, Білорусі, Казахстані, і саме в такому формулюванні - про масовий голод у СРСР у 30х роках минулого століття - він підготував свою доповідь, яку я вважаю значно більш цікавою. Це велика подія, яка має більше значення в цій дискусії, ніж маргінальне рішення українського суду, який після винесення такого вердикту не має права називатися судом", - сказав Косачов.

Поза тим, Служба безпеки України розсекретить і оприлюднить матеріали кримінальної справи за фактом геноциду українського народу в 1932 - 1933 роках. За словами голови СБУ, доказова база у справі про Голодомор, якою оперував Київський апеляційний суд, нараховує 320 томів. Пан Наливайченко зазначив, що демографічна експертиза, долучена до доказової бази, "чітко свідчить, що кумулятивні втрати мирного населення від голодугеноциду становлять 10 мільйонів 63 тисячі людей, з яких 91,2% - це українці".