Окрім ситуації на фронті, суперечок між українськими політиками та великою кількістю повідомлень ЗМІ про «конфлікти» між нашим політичним і військовим керівництвом у найневідповідніший для цього час, увага багатьох українців прикута до подій на Заході – у світових столицях вирішується доля подальшої допомоги нашій державі. Україна потребує додаткової військово-технічної допомоги та прямої бюджетної підтримки від Заходу на 2024 рік. «Львівська Пошта» про це вже неодноразово писала. Наближається кінець року, але відповідей на всі питання, які стосуються додаткової підтримки України, досі немає. 

У США триває внутрішньополітичне протистояння між демократами та республіканцями на тлі наближення президентської виборчої кампанії. Тобто ця кампанія ще офіційно не розпочалася, а питання додаткової допомоги Україні уже впродовж кількох місяців є «заручником» майбутніх американських президентських виборів. 

У Євросоюзі зараз виникають додаткові проблеми з виділенням обіцяних нам Єврокомісією 50 млрд євро впродовж наступних чотирьох років. До того ж в ЄС уже визнають, що не встигають з виробництвом обіцяного мільйона артилерійських снарядів калібру 155-мм для України до березня наступного року. Водночас обіцяють нарощувати темпи виробництва боєприпасів. 

Усі ці новини неприємні для українців, але було б наївно сподіватися, що так званий колективний Захід виконуватиме всі наші побажання і ухвалюватиме тільки ті рішення, які вигідні Україні. Зараз нам не можна панікувати і вже точно не треба кричати про якусь зраду Заходу. Якою б складною не була ситуація, її потрібно розуміти. Розуміти, щоб знаходити можливості для себе. 

Можливо, розмір додаткової допомоги від США Україні буде меншим, аніж планував Білий дім, однак украй важливим є те, щоб ця допомога була проголосована обома палатами американського Конгресу. І вже після цього можна буде аналізувати, які можливості здобуде Україна. Зрештою, якщо ми говоримо, що додаткова допомога Україні стала «заручницею» майбутніх виборів у США, то це означає і те, що питання підтримки України зараз є важливою частиною зовнішньої політики адміністрації чинного глави Білого дому Джо Байдена і залишатиметься однією з визначальних частин його виборчої кампанії. Не може чинний президент США відступити від своїх попередніх рішень, своєї попередньої політики, якщо хоче перемогти на наступних виборах. 

Водночас ми, українці, українська влада, не можемо дозволити собі розглядати американських республіканців як якихось ворогів. Це неправильно й неприпустимо. Настрої в Республіканській партії США різні, про це «Львівська Пошта» також уже неодноразово писала. Також згадаймо, хто з американських президентів першим надав Україні летальне озброєння – Javelin? Такий начебто проросійський Дональд Трамп. Загалом американські вибори є взагалі не нашою справою, але покращення комунікації на всіх рівнях, пошуки нових каналів взаємодії і з демократами, і з республіканцями в США – дуже важливе завдання для української влади. Це відкриє ще більше шансів для України в майбутньому.

Те саме стосується взаємодії України з Євросоюзом. Те, що будуть проблеми з ухваленням рішень, з реалізацією вже ухвалених рішень, різні позиції в різних країн, що після внутрішніх виборів позиції держав можуть змінюватися – все це можна було передбачити. Так було завжди. Але в нас немає іншого шляху, аніж переконувати різні європейські уряди в тому, що продовження допомоги Україні важливе для всієї Європи. В нас немає іншого шляху, як паралельно з боротьбою на фронті втілювати реформи та зменшувати аргументи критиків України. Знову ж таки потрібно бути наївними, щоби вірити, що це легко реалізувати. Але свої шанси варто виборювати.

Далі докладніше розглянемо, якою є ситуація з додатковою допомогою Україні від США та ЄС. Щоб розуміти важливі нюанси, знати, за чим потрібно уважно стежити впродовж найближчих тижнів.

Видання Financial Times 4 грудня повідомило, що Білий дім закликав американських законотворців терміново ухвалити рішення про додаткову допомогу Україні. Видання цитує лист директорки з питань бюджету Білого дому Шаланди Янг до спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера меншості в Палаті представників Хакіма Джеффріса, лідера більшості Сенату Чака Шумера і лідера меншості Сенату Мітча Макконнелла. (Нагадаємо, що в Палаті представників Конгресу США більшість після минулорічних проміжних виборів здобули республіканці, в Сенаті залишилася більшість демократів.)

«Я хочу чітко пояснити: без дій Конгресу до кінця року ми вичерпаємо ресурси, щоб закупити більше зброї та обладнання для України та забезпечити обладнання з військових запасів США. Немає чарівного джерела фінансування, щоб зустріти цей момент. У нас закінчилися гроші і майже бракує часу. У нас нема грошей, щоб підтримати Україну в цій боротьбі. Це проблема не наступного року. Час допомогти демократичній Україні боротися з російською агресією уже настав. Конгресу час діяти. Припинення потоку американської зброї та обладнання завдасть удару по колінах України на полі бою, не лише поставивши під загрозу її здобутки, але й підвищивши ймовірність російських воєнних перемог. Вже зараз наші пакети безпекової допомоги стали меншими, а постачання допомоги більш обмеженим... хоча наші союзники в усьому світі активізувалися, щоб зробити більше, підтримка США є критично важливою і не може бути повторена іншими», – мовиться в листі Шаланди Янг до партійних лідерів у Конгресі. 

Вона також пояснила, що 60% із майже 111 млрд доларів, схвалених як допомога Україні, були спрямовані на зміцнення оборонно-промислової бази США. Ці кошти отримали американські компанії, що виробляють додаткову зброю для надання її Україні та поповнення власних запасів США. 

Шаланда Янг також зазначила, що Україні потрібна додаткова економічна підтримка, бо якщо українська економіка буде зруйнована, то країна не зможе чинити спротив російській агресії. А це саме те, чого добивається путін.

Нагадаємо, що ще в жовтні Білий дім подав запит до Конгресу на виділення пакету допомоги в розмірі 106 млрд доларів для України, Ізраїлю, Тайваню та посилення кордону з Мексикою. Понад 61 млрд доларів там планували спрямувати саме на додаткову підтримку України. Адміністрація Байдена вважала, що тільки об’єднаний пакет допомоги матиме більші шанси пройти голосування в обох палатах Конгресу США. Однак легше не стало. 

«Львівська Пошта» докладно описала політичні розклади в обох палатах американського Конгресу і політичну гру нового спікера Палати представників Майка Джонсона. І про те, що Конгрес нарешті ухвалив новий законопроєкт про тимчасове фінансування федерального уряду для уникнення «шатдауну», але до цього документа додаткова допомога Україні не була включена. Загалом цей тимчасовий бюджет став просто продовженням видатків на торішньому рівні, жодні нові питання до нього додавати не планували. 

З ініціативи Майка Джонсона Палата представників також уже має намір проголосували за окремий пакет допомоги Ізраїлю. Щоправда, в Білому домі погрожували ветувати цей документ. Також відомо, що в Сенаті тривала робота над іншим документом щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та для посилення південного кордону США. Білий дім і далі наполягав на ухваленні саме об’єднаного пакету допомоги.

Республіканці, які критикують продовження допомоги Україні, найбільше виступають проти фінансової підтримки Києва. Тобто про зброю ще можна домовлятися, але економічна допомога була під більшим знаком питання. Як буде насправді, побачимо. Але останнім часом із повідомлень американської преси випливало, що існувала велика ймовірність зменшення загальної суми допомоги Україні в проєкті документа, який може потрапити на голосування до Конгресу. 

Перемовини в Конгресі тривали. Республіканці не переставали виступати проти об’єднаного пакету допомоги. Загалом їхня позиція відображалася в задумі спікера Майка Джонсона: допомога Ізраїлю окремо, а допомога Україні має бути об’єднана в законопроєкті щодо посилення американського кордону. За останні дні було багато повідомлень ЗМІ саме щодо такого варіанта голосування.

Однак потрібно розуміти нюанси: республіканці виступають не просто за виділення додаткових грошей і посилення південного кордону США, а й за те, щоб разом із цим зробити американське міграційне законодавство жорсткішим. Мовиться, зокрема, про ускладнення правил отримання притулку мігрантами. 

Це давня суперечка, вона вже триває десятиліттями між американськими республіканцями та демократами. І заноситься на те, що ситуація дійшла до тієї межі, за якою президент від Демократичної партії має погодитися на такі вимоги республіканців, і тоді питання допомоги Україні буде проголосоване. Або демократи не йдуть на компроміси щодо міграційного законодавства, і два питання будуть провалені чи зависнуть на невизначений час.

Для розуміння складності ситуації варто нагадати про ще один нюанс. Демократична система США є прикладом для всього світу, але зараз ми спостерігаємо за тим, як невелика група республіканців у Палаті представників «маніпулює» обома палатами Конгресу. Бо в січні цього року попередній спікер Палати представників Кевін Маккарті погодився на зміни до регламенту, які дозволяють вносити резолюцію про відставку спікера навіть одному-єдиному конгресмену. 

Зрештою, Маккарті став першим в історії США достроково звільненим спікером Палати представників. І тепер новому спікеру Майку Джонсону годі бути цілком упевненим, що крісло під ним не захитається. 

Останнім часом Майк Джонсон зробив кілька заяв про те, що додаткова допомога Україні тепер має стати критичним пріоритетом для Конгресу. «Ми не можемо дозволити владіміру путіну крокувати Європою, ми розуміємо необхідність допомоги», – заявив він у Флориді минулого тижня, повідомляє Wall Street Journal.

Чи це зміна попередньої позиції, чи частина процесу перемовин із демократами? Майк Джонсон і далі наполягає, що запити з приводу допомоги Україні будуть задоволені тільки тоді, коли Білий дім і Сенат серйозно розглянуть питання посилення американського кордону, інформує та сама Wall Street Journal. Водночас у матеріалі цього видання мовиться про те, що спікер поставить на голосування великий пакет допомоги Україні, навіть якщо це спричинить негативну реакцію його правих однопартійців. 

Минулого тижня видання Politico повідомило, що лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер планує провести голосування щодо допомоги України та Ізраїлю вже цього тижня. Зрештою, стало відомо, що розгляд Сенатом цього питання розпочнеться 6 грудня.

Було зрозуміло, що тривала серйозна підготовка до голосування Сенату. На 5 грудня був запланований виступ українського президента Володимира Зеленського перед американськими сенаторами на закритому брифінгу через закриту відеоконференцію. «Адміністрація запросила президента Зеленського виступити перед сенаторами... в межах нашого завтрашнього закритого брифінгу, щоб ми могли почути безпосередньо від нього, що саме стоїть на кону цього голосування. Я прошу всіх сенаторів бути присутніми на цьому важливому брифінгу», – заявив напередодні Чак Шумер.

На час написання цієї статті ще не було відомо, як розвивалася ситуація. Але в будь-якому випадку потрібні результативні голосування за один документ в обох палатах Конгресу. І Білий дім не переставав переконувати американських законотворців у важливості голосування за допомогу Україні. «Будь-який член Конгресу, який не підтримує фінансування України, голосує за результат, який полегшить путіну перемогу. Тобто голос проти підтримки України – це голос за покращення стратегічних позицій путіна. Це просто невідворотна реальність… Це зашкодить демократії і допоможе диктаторам. І ми вважаємо, що це неправильний урок історії, що кожен член Конгресу – демократ і республіканець – повинен проголосувати за підтримку цього рішення», – заявив на брифінгу 4 грудня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван. 

Для того, щоб не було пауз із постачанням зброї Україні і щоб наша держава могла якось виходити із ситуації з рекордним дефіцитом держбюджету на наступний рік, украй важливо, щоб рішення про додаткову допомогу було ухвалене ще до кінця цього року. 

3 грудня сенатор-республіканець від штату Оклахома Джеймс Ленкфорд у ефірі ABC заявив, що пакет військової підтримки України та Ізраїлю може бути остаточно схвалений Конгресом до кінця року. Але знову ж таки нагадав, що для цього також потрібно в цьому пакеті проголосувати за «суттєві зміни в американській імміграційній системі». 

На момент підготовки статті ситуація була саме такою – до кінця не визначеною. Потрібно було уважно стежити за тим, якими, зрештою, будуть результати довгих перемовин американських законотворців. Після виходу цього номера «Львівської Пошти» має з’явиться більше інформації. 

Загалом двопартійна підтримка України в США зберігалася. Багато республіканців виловлювалися за продовження допомоги нашій державі. Але проблема була в тому, у якому вигляді проєкт про додаткову допомогу Україні буде винесений на голосування в обох палатах Конгресу США. 

Раніше американські ЗМІ писали про те, що у випадку, якщо Конгрес не ухвалить цього року рішення про додаткові витрати для України, Ізраїлю, Тайваню та для посилення кордону, то в наступному році шанси на виділення коштів у всіх чотирьох напрямках зменшаться.

Свою думку щодо додаткової американської допомоги Україні 3 грудня в ефірі телемарафону висловив колишній Надзвичайний і повноважний посол України в США (2015 – 2019 рр.) Валерій Чалий: «У запиті на 61 мільярд доларів є фактично план допомоги Україні на наступний рік. І в цьому сенсі важливий саме цей план. Думаю, що Білий дім наполягатиме на пакетному голосуванні. Фінансування може бути зменшене. Але нам не варто гадати – буде воно зменшене чи не буде. Це важливо для нас, але є Німеччина і 8 мільярдів, є Нідерланди, є Європейський Союз. Нам треба шукати певні шляхи для того, щоб захищатися… У США можуть перенести голосування з приводу виділення допомоги Україні на січень. Це погано, бо може не бути цієї прив’язки до моменту «Україна, Ізраїль»... Буде інша ситуація, вже вийдуть кандидати на праймериз, і американцям буде не до України. Тому сподіватимемося, що в грудні закриється це голосування. Але водночас нам своє робить, треба виробляти своє озброєння». 

Тепер про таку очікувану допомогу від ЄС. Ще в червні Єврокомісія запропонувала створити спеціальний механізм, відповідно до якого ЄС виділить Україні 50 млрд євро впродовж 2024 – 2027 років. Ця програма має змінити нинішню Програму макроекономічної фінансової допомоги, термін дії якої закінчується наприкінці цього року.

За новим механізмом передбачене виділення нашій державі 17 млрд євро грантів і 33 млрд євро кредитів. Але вони були об’єднані запитами на 15 млрд євро на міграцію, 10 млрд євро на інвестиції у «стратегічні технології» і майже 19 млрд євро на виплату відсотків за спільними запозиченнями ЄС. Остаточне рішення має бути ухвалене на саміті ЄС 14-15 грудня.

Ще раніше стало відомо, що свою окрему позицію вже традиційно має Угорщина: тамтешній прем’єр Орбан закликає взагалі не виносити на саміт ЄС 14-15 грудня питань, які стосуються України, чи то про фінансову допомогу нашій державі, чи про початок перемовин про вступ України в ЄС. А тепер видання Financial Times повідомляє, що проблем трохи більше. Розбіжності в думках різних країн щодо бюджету ставлять під загрозу виділення Україні 50 млрд євро впродовж наступних чотирьох років. У статті Financial Times мовиться про те, що зусиллям ЄС з приводу досягнення компромісу перешкоджає перемога ультраправих на чолі з Гертом Вілдерсом на виборах у Нідерландах, які відбулися минулого місяця, і нещодавнє рішення німецького суду, яким обмежуються державні запозичення.

Представниця Єврокомісії Ана Пізонеро на брифінгу 4 грудня заявила, що вкрай важливо до кінця року досягти згоди про виділення 50 млрд євро Україні, адже це дозволить нам отримувати кошти із самого початку 2024 року. «Це частина перегляду MFF (багаторічного бюджету Європейського Союзу). Єврокомісія запропонувала новий фонд обсягом до 50 мільярдів євро і далі надаватиме фінансову підтримку Україні на період 2024 – 2027 років. Мета такого фонду зрозуміла – допомагати Україні долати соціально-економічні, екологічні наслідки війни, робити внесок у відновлення та модернізацію держави», – зазначила Ана Пізонеро, передає Суспільне.

Тепер залишається сподіватися, що впродовж наступних двох тижнів у ЄС з’явиться компроміс щодо цього питання. На що Україні точно доведеться чекати довше, аніж було обіцяно, то це на  мільйон артилерійських снарядів «натовського калібру» 155-мм. Їх нам обіцяли до березня наступного року. Але вже у жовтні цього року стало зрозуміло, що європейські виробники зброї не встигають виконати цей план. Для його реалізації знадобляться додаткові «кілька місяців», вважає голова Європейської Ради Шарль Мішель.

Наприкінці листопада на щорічній конференції Європейської оборонної агенції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС вже у 2024-му вийде на виробництво мільйона снарядів на рік: «Ми вперше мобілізували оборонну промисловість Європи, щоб вона відповідала умовам війни. Європейський оборонний фонд був доповнений EDIRPA (посилення європейської оборонної промисловості завдяки спільному замовленню), що дозволило прийняти ASAP (Акт сприяння виробництву боєприпасів). 480 тисяч артилерійських снарядів були поставлені або перебувають у процесі поставок в Україну. Наступного року ми будемо здатні виробляти мільйон снарядів на рік. Це було неможливо уявити собі ще рік тому. І це вже означає масивний крок уперед в нашій оборонній співпраці». 

Урсула фон дер Ляєн також зазначила, що оборонна стратегія Євросоюзу буде повною тільки тоді, коли враховуватиме потреби України та український промисловий потенціал.

«Звісно, це не означає, що весь умовний мільйон буде спрямований в Україну через те, що частина витрачається на власні потреби, а ще 40%, зі слів Верховного представника ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, на експорт за поточними контрактами. Але сам факт виходу на мільйон боєприпасів у 2024 році є важливим чинником, який дозволяє активніше передавати наявні запаси з розумінням того, що їх виробництво збільшується і зникає загроза залишитися без снарядів», – пояснює український військовий портал Defense Express.

5 грудня міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен в інтерв'ю Iltalehti заявив, що його країна вироблятиме боєприпаси для України. Рішення про початок виробництва планують ухвалити до Різдва. «Ми завершили переговори про те, як Фінляндія буде й надалі збільшувати виробництво артилерійських боєприпасів для України. Це рішення буде ухвалене невдовзі. Наразі ж оголошено про план значного збільшення виробництва боєприпасів. Ми маємо намір підтримати Україну ще більше, ніж зараз. Водночас ми ще більше підвищимо готовність Фінляндії та країн Північної Європи до виробництва боєприпасів», – зазначив він.

Тож, як бачимо, загалом на міжнародній арені виникає багато проблем, які шкодять процесу допомоги Україні, але також відкриваються нові можливості. Далі уважно спостерігатимемо за кроками наших європейських та американських партнерів. А в України нема іншого шляху, як давати відсіч російській агресії.