Через 16 років після вбивства Георгія Ґонґадзе в Україні знову відбулась настільки резонансна трагедія з відомим журналістом, що може повпливати на політичне життя цілої країни. Зранку 20 липня у центрі Києві в результаті вибуху авто загинув білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет. Генпрокурор Луценко дуже швидко заявив, що це було вбивство, адже в авто, в якому їхав Шеремет, була закладена вибухівка.
І відразу почали з’являтись версії причин цього вбивства: від професійного діяльності журналіста і невдоволення олігархів до російського сліду, адже Кремлю вигідна дестабілізація внутрішньо української ситуації, паніка серед населення, чвари серед політиків, недовіра до України з боку Заходу. В нинішній ситуації, за домінування будь-якої з версій чи думок, наша влада і правоохоронці мають продемонструвати, що Україна за 16 років таки змінилась і винні будуть швидко знайдені та покарані.
“Усі кажуть про шок... Я б сказав – хронічний шок, у якому ми живемо чи то останнього тижня, чи то останніми роками. Тому “бути в шоці” – вже перетворюється на норму, а норма – в звичку. У такій психологічній атмосфері нормою стають конспірологічні версії трактування подій. І це правильно як захисна психологічна реакція... Причому саме ця, вбивство Павла Шеремета, найближча до “російського сліду”. Рімейк 2000 року лежить на поверхні... Павло Шеремет не був моїм приятелем, але кілька днів тому ми з ним розмовляли. Я вважав його більше російським журналістом, ніж українським. А він прямо на цій зустрічі жартував, що його в Україні вважають російським агентом. Якщо цей замах влаштовано росіянами, то вбивство Шеремета має 2 мети: 1) звинуватити у цьому українську владу; 2) показати російським політемігрантам в Україні, що у ФСБ “длінниє рукі”. Тому найгірше, що зараз може бути – це гучні і взаємні звинувачення в українському політикумі... І будьте обережними...” – зазначив на своїй сторінці у Facebook політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Загалом після вбивства Шеремети соцмережі зарясніли подібними коментарями, але про це трохи згодом.
Прокуратура кваліфікувала вбивство Павла Шеремети за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”. Також у МВС повідомляли, що вибухівка була закладена дуже близько до місця водія. За попередньою інформацією, йдеться про саморобний безоболонковий вибуховий пристрій потужністю від 400 до 600 г в тротиловому еквіваленті, яким, ймовірно, керували дистанційно. А як інформували ЗМІ, зокрема Еспересо.TV, через п’ять хвилин після вибуху проїжджаючі таксисти встигли витягти ще живого журналіста з палаючого авто, але він нічого не говорив через шок. Невдовзі прибула швидка, але Павло Шеремет помер ще по дорозі до лікарні.
Авто, в якому він їхав, належала його цивільній дружині, керівнику Української правди Олені Притулі. Її в машині не було. Але в поліції також розглядають версію із замахом на Притулу. Президент Порошенко вже доручив надати їй охорону.
Павло Шеремет останні п’ять років жив в Україні та працював журналістом в Українській правді, а також ведучим на різних каналах телебачення і радіо. Народився він в Мінську у 1971-му. В Білорусі на початку 1990-х розпочав журналістську кар’єру, в яку перейшов із банківської справи. Через критику режиму Лукашенка Павло Шеремет був засуджений до умовного терміну (у в’язниці провів три місяці, а загалом був тричі заарештований). Був завідувачем білоруського бюро російського каналу ОРТ. Зрештою він переїхав до Росії, де працював на ОРТ, згодом Первый канал. Був ведучим щотижневої аналітичної програми Время. Після цього він працював на Громадському телебаченні Росії. Приятелював із вже також покійним російським опозиціонером Борисом Нємцовим. З Росії Шеремет і переїхав власне до України. Він був прихильником Революції Гідності і публічно засуджував російську агресію в Україні.
Поховають Павла Шеремета у Мінську, про що повідомило видання Білоруський партизан (Шеремет був одним з його засновників) із посиланням на матір журналіста.
Реакція світу й основні версії слідства
Справою честі вже назвали розкриття вбивства Павла Шеремети український Президент Петро Порошенко, а також голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе. Також все можливе для розкриття злочинну пообіцяв зробити і генпрокурор Юрій Луценко. Для розслідування справи створено оперативну групу із представників Нацполіції, Генпрокуратури та СБУ. Про це стало відомо після наради Президента з українськими силовиками. Як і про те, що залучатимуться також представники американської ФБР та фахівці з ЄС.
Тут зазначимо, що вбивство журналіста сколихнуло не лише Україну. На цей злочин миттєво відреагував світ. Зокрема, у США, ОБСЄ, ПАРЄ закликали на необхідності повного розслідування та покарання винних. Також у цих заявах прямо чи опосередковано вказується, що вбивство Шеремета є наступом на свободу слова в Україні. Тож це ще один великий удар для іміджу України у світі.
Своєю чергою у Кремлі згадали, що Шеремет мав російське громадянство і це вбивство назвали “приводом для занепокоєння”. Треба також зазначити, що російські ЗМІ активно писали про цю трагедію, ставили це першими темами і провладні сайти обов’язково не забували наголошувати, наскільки Україна є небезпечною для журналістів. І коли йшлося про те, що це не перша жертва, то фактично згадували тільки про минулорічне вбивство проросійського журналіста Олеся Бузини. Офіційний представник російського МЗС Марія Захарова вже назвала Україну “братською могилою для журналістів”…
Ми вже згадали про різні версії причин цього вбивства. Генпрокурор Юрій Луценко основними виокремив саме дві: професійну діяльність та спробу дестабілізації ситуації в Україні, зокрема у столиці. “Я не думаю, що ми повинні щось забороняти, але будь-які акції у найближчий час повинні організовуватися з застосуванням рамки металошукачів. Надто багато інформації надходить про можливі провокації у найближчі дні, і у зв’язку з сьогоднішньою страшною подією з Павлом це може дійсно бути частиною якогось більшого плану”, – заявив Луценко під час наради у Президента. Над версією про дестабілізацію працюватиме СБУ.
Теорій багато
Колеги Павла Шеремета з Української правди більше уваги приділяють версії через професійну діяльність. Зокрема, про це завила головний редактор інтернет-видання Севгіль Мусаєва-Боровик, повідомило Радіо Свобода. Але вона не підтвердила інформацію, яку поширювали деякі ЗМІ про те, що Павло Шеремет і Олена Притула напередодні скаржились на стеження за ними. “Подивіться, будь ласка, ще восени було повідомлення про те, що вони скаржилися. Нічого нового після цього не було”, – сказала Мусаєва-Боровик, повідомляє “Новое время”.
Тим не менш в ГПУ начебто перевірятимуть інформацію про стеження за Шереметом і Притулою.
Водночас з’являються коментарі від деяких політиків про те, що ГПУ у цій справі має допитати власне головного редактора Української правди Мусаєву-Боровик, колишнього журналіста цього інтернет-видання, а нині нардепа Сергія Лещенка (нині у фракції БПП, та вже займається створенням нової партії на базі “Демальянсу”), а також російсько-українського олігарха Констянтина Григоришина, в яких відбувались зустрічі напередодні. Про необхідність такого допиту, зокрема, заявив у блозі на сайті “Обозреватель” нардеп-“радикал” Ігор Мосійчук. З ним самим були пов’язані скандали, але зараз не про це. У ЗМІ Григоришина пов’язують із Порошенком, але також часто з’являється інформація про те, що в цього олігарха конфлікт із частиною президентського оточення. І звичайно, картинку про те, що замовником вбивства Шеремета був хтось із влади, кому допекла Українська правда, також “малюватимуть”. І це знову ж таки прямий і найшвидший шлях до дестабілізації ситуації в країні. Так чи інакше, але потрібно дочекатись хоча б якихось результатів розслідування.
“Я не знаю, чи це зірвало у когось планку. Чи були якісь викриття, яких хтось боявся. Чи це чиясь рука, яка хоче щось дестабілізувати. Я знаю, що, кидаючись зараз версіями, які поки ні на чому не базуються, ми виснажуємо найдефіцитніший з наявних ресурсів – довіру. І я дуже, дуже співчуваю Олені. Їй набагато важче за всіх експертів з ФБ”, – писав у соцмережі медіа-експерт, політолог, експерт із довготермінових стратегій Євген Глібовицький Facebook.