Микола Фоменко, начальник відділу моніторингу вищої освіти Міністерства освіти та науки України, про те, що популярні серед абітурієнтів професії не завжди затребувані на ринку праці

Сьогодні в Україні триває реєстрація охочих узяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, останній термін якої - 31 березня. "Пошта" поцікавилася, скільки вступників буде цього року, які нововведення чекатимуть на сьогоднішніх випускників шкіл та які професії слід обирати, аби після закінчення вишу знайти роботу.

- У 2010 році випуск дев'ятикласників становитиме близько 580 тисяч осіб. Це реальні претенденти на навчання в коледжах та технікумах. Одинадцятикласників буде майже 387 тисяч осіб. Це дещо менше, ніж торік. Водночас ми прогнозуємо, що, окрім цьогорічних випускників, до вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації вступатимуть ще й випускники коледжів, технікумів і особи, яким сьогодні дозволено не проходити тестування, оскільки вони не можуть це зробити з об'єктивних причин. До прикладу, це військовослужбовці, які звільняються зі строкової служби у 2010 році.

Ми плануємо, що обсяг держзамовлення у 2010 році буде на рівні попередніх років. 2009 року за освітньокваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст замовлення становило трошки більше як 70 тисяч, з них на денну форму понад 59 тисяч, за освітньокваліфікаційним рівнем бакалавр - приблизно 130 тисяч, з них на денну форму навчання майже 110 тисяч.

За оперативними даними, які ми отримали від вищих навчальних закладів, у 2009 році студентами перших курсів вищих навчальних закладів I - IV рівня акредитації стали 401,3 тисячі осіб. Що цікаво, сьогодні йде тенденція до зменшення кількості набору студентів­платників.

- Аби ринок освітніх послуг відповідав ринку праці, ми запровадили процедуру погодження обсягів прийому до вищих навчальних закладів в регіонах з головними управліннями освіти та регіональними центрами зайнятості. Відповідно до їх рекомендацій, ми дещо коригуємо замовлення і, водночас, маємо підтвердження з регіону, що такі фахівці справді потрібні.

Якщо говорити про вищу школу, то, крім того, що ми забезпечуємо фахівцями галузі економіки, ми повинні підтримувати загальний освітній рівень населення. Нині ми відстаємо за середньостатистичними показниками в Європі. До речі, демографічна ситуація, яка склалася сьогодні, вперше призводить до зниження загального показника освіченості нації. Це можна пояснити і відтоком наших фахівців за кордон. Це люди, які здобули в нас освіту і поїхали на заробітки за кордон. Це є великою проблемою, адже виходить так, що за гроші України ми готуємо фахівців для Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини тощо. Звісно, ситуацію можна буде змінити, коли в нас будуть пристойні зар­плати та хороші умови праці. Можна констатувати позитивний показник - у 2009 році відтік дещо зменшився.

- Якщо говорити про навчальні заклади І - ІІ рівнів акредитації, то найпопулярнішими спеціальностями є економічні. Однак державне замовлення на ці спеціальності за останні роки суттєво скорочується, оскільки вже сьогодні є надлишок цих фахівців на ринку. Після економіки популярними є медицина, педагогіка, механіка та будівництво. У вишах ІІІ - ІV рівнів акредитації найбільше осіб також навчається за галуззю знань економіка та підприємництво. Ті, хто сьогодні планує вступати, мають задуматися, що нині за цією галуззю в Україні навчається 554 тисячі осіб. Така кількість фахівців не потрібна ринку, і студенти потім не зможуть працевлаштуватися. Це створює штучну соціальну напругу. Ми постійно це роз'яснюємо і зменшуємо державне замовлення, але це не зупиняє випускників, вони вступають на платне навчання. Після економічних напрямів другим за популярністю є право - його вивчає 197 тисяч осіб. На цей напрям ми теж суттєво скорочуємо обсяги держзамовлення, але за рахунок платників кількість студентів також зростає. На третьому місці - педагогіка (170 тисяч студентів), на четвертому - менеджмент (101 тисяча студентів).

- Звісно, для багатьох і далі залишаються популярними економіка і право. Водночас, я хотів би наголосити, що ми відстежуємо збільшення конкурсів на інші спеціальності, що визначає їхню привабливість для абітурієнтів. Це стосується новітніх технологій, будівництва, інженерних спеціальностей - це все можна узагальнити поняттям високотехнологічні напрями. Саме вони будуть перспективними. Треба сьогодні також думати над енергозбереженням, розвитком харчових технологій, екологічними спеціальностями. Це ті питання, які гостро стоять перед суспільством, і держава заохочуватиме таких працівників і зарплатами, і робочими місцями.

- Ситуація, яка була з пільговиками 2009 року, була дещо викривлена - пільговикам, як і іншим вступникам, дозволили подавати документи до багатьох вищих навчальних закладів. Як результат ми отримали понад мільйон заяв на вступ. За статистикою, кожен абітурієнт подав одночасно заяву у три ВНЗ або на три спеціальності. Були зафіксовані і рекордні показники, коли одна особа подала документи на більш як 60 напрямів підготовки. Виходить, що вона не готувалася до іспитів, а щодня подавала документи до трьох навчальних закладів. Особливо великий наплив студентів і надто пільгових категорій був у провідних навчальних закладах.

У 2010 році ми зберігаємо право пільговиків подавати документи у кілька навчальних закладів, водночас правилами прийому кожного вищого навчального закладу визначено, що особи, які мають право на позаконкурсний вступ, повин­ні одразу подавати до приймальної комісії оригінали документів. Ректор повинен знати, скільки точно пільговиків подали документи і скільки треба зарахувати. Подавання оригіналів атестата і сертифіката суттєво змінить ситуацію і припинить практику, коли пільговики подавали документи у кілька вишів одночасно. А згідно з останніми змінами у правилах прийому, відтепер ВНЗ можуть, за погодженням з МОН, визначати кількість місць для пільговиків. Єдина умова - мінімальна квота для осіб, що мають право позаконкурсного зарахування, становитиме не менше як 25% від обсягів держзамовлення на кожен напрям підготовки (спеціальність).

Ми розробили детальну інформацію щодо документів осіб пільгових категорій, щоб уникнути фальсифікацій. Кожна приймальна комісія зможе перевірити усі подані довідки чи посвідчення. Сьогодні ми маємо всі можливості для перевірки документів кожного абітурієнта і кожного наказу про зарахування. Зараз ми завершуємо перевірку наказів про зарахування до вищих навчальних закладів у 2009 році. Ми вже перевірили всі 134 вищі навчальні заклади ІІI - IV рівня акредитації, які підпорядковані МОН. У 61му наказі виявили невідповідності. 17 грудня 2009 року покарано перших вісім порушників правил прийому. Їм анулювали ліцензії. Серед порушень - зарахування з балом менше як 124 та без сертифікатів. Це здебільшого приватні навчальні заклади, але не треба забувати, що умови прийому однакові як для державних, так і для приватних навчальних закладів.

Якщо говорити про підроблені документи, то торік було зафіксовано лише один випадок, коли у приймальну комісію подали кольорову фотокопію сертифіката. Звісно, його відразу розпізнали. Більше таких випадків не було, оскільки абітурієнти знають, що обов'язковою умовою під час здачі документів є перевірка сертифіката в базі Українського центру оцінювання якості освіти. Тому фактично не можливо подати фальшивий сертифікат.

- Коаліція громадських організацій провела дослідження у 30 ВНЗ у 15 регіонах. Процедуру ЗНО підтримали 84% опитаних абітурієнтів, вони вважають його правильним і довіряють його результатам. Окрім цього, за результатами моніторингу, 98,7% вважають, що завдяки запровадженню вступу за сертифікатами рівень хабарництва значно зменшився або зовсім відсутній. Ми вважаємо це суттєвою перемогою ЗНО, що боротьба з корупцією почалася у вищій школі, де формується еліта нації. Для нас принципово, щоб усі розуміли, що вступати можна чесно.

Сьогодні нам вдалося забезпечити якісний відбір абітурієнтів. Наступна проблема - це втілення в життя ідеї кредитномодульної системи і перехід на європейський диплом і європейський додаток до диплома, які даватимуть роботодавцю повне уявлення про випускника, який влаштовується на роботу. Кредитно­модульна система, яку ми впроваджуємо, має зламати будьякі корупційні схеми у вищій школі на сесії - якщо студент семестр не ходив, то він просто не зможе набрати потрібної кількості балів.

- У 2008 році 32 ВНЗ та філії позбавили ліцензій. Нині в Україні є 881 вищий навчальний заклад. Якщо дивитися на країни Європи, то там зазвичай спрацьовує формула - на мільйон людей один потужний університет. У нас мережа не є ефективною, вона не влаштовує міністерство і не є економічно вигідною державі. Це питання, які треба вирішувати оптимізацією мережі, укрупненням вищих навчальних закладів, тим самим підсилюючи наукову складову і якість підготовки кадрів. Ми маємо сьогодні заклади, які на рівні можуть конкурувати з провідним європейськими.

Що цікаво, багато порушень є саме серед приватних ВНЗ, що свідчить про бажання заробити гроші, а не дати якісну освіту. Ми маємо навести лад в освіті.

- Я би радив передусім слухати лише свого серця і розуму. Сьогодні, за статистикою, ми маємо в Україні більше як 20 тисяч студентів, які здобувають повторну освіту. Причина, зазвичай, у невиваженому виборі навчального закладу чи спеціальності. Багато студентів залишають виш уже на першому курсі, розуміючи, що вступили не туди. Треба боротися за своє майбутнє, готуватися і бути впевненим у собі. Треба також розуміти, що вступ на перший курс це ще не перемога. Перемога - дійти до п'ятого курсу і отримати диплом.

2010 року буде працювати інформаційно­пошукова система "Конкурс" www.vstup.info, яку запустили у 2008 році. Вона буде корисна для кожного абітурієнта. Про популярність її серед абітурієнтів свідчить те, що торік у період вступної кампанії зареєстровано майже 49 млн переглядів цього сайта громадянами з 94 країн світу, у тому числі США, Угорщини, Німеччини, Росії, Норвегії, Швеції тощо. Плануємо, що з першого березня система почне працювати на 2010 рік. Зараз на сайті розміщені ще минулорічні показники. Вступників прошу звернути увагу, що вперше цього року міністерство запровадило єдині типові правила прийому до навчальних закладів, які погодили у міністерстві вже більше тисячі закладів різних форм власності. Більшість закладів уже розмістили ці правила на своїх сайтах. Для абітурієнтів також працює сайт Українського центру незалежного оцінювання якості освіти www.testportal.gov.ua.