Квитки на виставу можна придбати на сайті gastroli.ua, у касі театру, а також у всіх місцях продажу квитків. Вартість квитків – від 90 до 320 гривень. Тим, що мають бажання допомогти у цій добрій справі, але не хочуть чи не можуть піти на концерт, організатори пропонують купити квиток і залишити його для фонду. На ці квитки зможуть запросити дітей-сиріт чи дітей із малозабезпечених родин, а також неповносправних дітей на візочках, які працюють з артистами, та тих, що їх супроводжуватимуть. Всі зібрані кошти скерують на розвиток фонду і допомогу хворим дітям та їхнім батькам.

“Батьки, які дізнаються, що у їхньої дитини – вада серця, дуже часто не знають, куди звернутися, де можна отримати допомогу, чи можна взагалі вилікувати дитину, – каже “Пошті” Тетяна Ящун. – Наш фонд існує щойно другий рік, і не всі знають про нього. Тому зібрані кошти насамперед будуть витрачені на поширення інформації. Хочемо створити потужний сайт зі статтями про вади серця, про центри, де можна лікуватися, як нас знайти, як поспілкуватися з іншими батьками, чиї діти мають певні вади серця. Крім того, плануємо придбати кілька інфузоматів. Інфузомат – це помпа для інтенсивної терапії або анестезії, яка через комп’ютерну програму визначає дозу ліків для дитини, тому не потрібно стояти біля крапельниці та стежити за процесом”.  

У планах організаторів – подбати про літню поїздку для дітей та їхніх батьків на реабілітацію, аби дати можливість матерям і татам поспілкуватися, отримати додаткову інформацію про вади їхніх дітей та лікування, виявити якісь проблеми в дітей і порадити батькам, як із ними можна працювати, а також допомогти їм відпочити та відволіктися від проблем. До поїздки будуть залучені психологи та реабілітологи. 

Однак що із задуманого вдасться втілити в життя, залежатиме від суми зібраних коштів. Тому організатори закликають усіх охочих долучитися до благодійного концерту. 

Що таке боротися за життя дитини, Тетяна Ящун знає із власного досвіду. 

Сім років тому в неї народився синочок із дуже важкою вадою серця, і через брак інформації жінка мало не втратила дитини. 

“Тоді, коли народився мій син, інформації було дуже мало. Мені розповідали, що в Україні таку ваду не лікують та й у світі клінік, які робили б подібні операції, одиниці, – каже жінка. – Тож спершу почалася боротьба за те, аби зібрати інформацію, довідатися, де можна вилікувати дитину, а вже потім ми впродовж багатьох років боролися за її життя”. 

Саме тоді за кордоном жінка познайомилася з іншими матерями, у яких діти мали вади серця, довідалася, що є фонд, який допомагає таким діткам. Його створили самі мами хворих дітей.  

“Те, що я побачила, було віддзеркаленням моїх почуттів, всього того, що пережила я сама. Там матері вже створили центр, якого нам тут дуже бракувало, тож коли приїхала до Львова, одразу ж взялася до роботи. І нам таки вдалося створити такий центр тут, – веде далі співрозмовниця “Пошти”. –  Хочу, щоб це був не тільки львівський осередок, а всеукраїнський. Адже дітки з вадами серця народжуються по всій Україні, багато з них не виживають через те, що батьки не знають, де можуть отримати допомогу, де лікувати дитину. А час дуже дорогий, не можна марнувати ні дня”.

Сьогодні синові Тетяни вже сім років. Він ходить у перший клас. Хлопець трішки слабший за своїх ровесників, але живе і пізнає цей світ. З її слів, наразі фонд “Серце дитини” надто слабкий, аби подавати значну фінансову допомогу в лікуванні дітей, але тут можуть допомогти принаймні інформацією, залучити доброчинців, посприяти в організації поїздки на лікування за кордон, скоординуватися з тамтешніми волонтерами чи доброчинними організаціями. “Зараз ми працюємо на те, щоби про нас дізналися, долучилися спонсори, щоби нас знали за межами Львова, України, – пояснює Тетяна Ящун. – За кордоном люди підтримують такі фонди, роблять щорічні внески, коли бачать реальну роботу, допомогу, коли фондам довіряють. І ми зараз працюємо на такий результат”. 

Щороку на Львівщині народжуються 300 дітей із вадами серця. Частина з них, на жаль, не виживають, але співрозмовниця “Пошти” певна: боротися треба за кожне серденько! 

“Це повноцінні діти, які можуть жити повноцінним життям. Так, вони можуть бути трішки слабшими фізично, але вони дуже талановиті, саме із них виростають непересічні особистості. Статистика свідчить, що діти, які мають вади серця, по-іншому сприймають світ, чують музику, розуміють людей. Часто стають науковцями, – каже вона. –  Якщо у дитини діаг­ностували ваду серця, це не означає, що вона повинна лежати і нічого не робити. Можна все, але в міру! Береться до уваги кожен індивідуальний випадок: одна дитина із такою вадою може грати у футбол без задишки, а друга не здатна навіть піднятися східцями… Діти з вадами серця можуть жити, ходити до школи, займатися спортом, народжувати дітей”.

Як наголошував “Пошті” Роман Ковальський, дитячий кардіохірург у матеріалі “Чому серденько болить” (№116 (1875) від 8 жовтня 2016 р.), навіть якщо батьки дізналися, що в їхньої дитини є вада серця, не треба панікувати, бо сьогодні майже всі вади оперують, і діти з вадами серця живуть нормальним життям, тільки їм обмежують фізичне навантаження. “Багато дітей, яким уже зробили операції, можуть займатися спортом, не професійним, а суто для себе – плаванням, ігровими видами спорту. Це принесе їм задоволення і допоможе розвиватися”, – запевняв лікар. 

Роман Ковальський акцентує: важливо навчити лікарів першої ланки – дільничних, сімейних, педіатрів, зокрема неонатологів у пологових будинках, відразу розпізнавати вади і ставити правильний діаг­ноз. Кардіологи ж підберуть центр лікування, розкажуть, як жити до і після операції.

Тож якщо батьки зауважили, що дитина має задишку, синіє, коли плаче або тужиться, не набирає ваги, треба відразу звернутися до лікаря! 

Зі слів кардіохірурга, деякі діти відразу потребують оперативного втручання, за деякими якийсь час спостерігають, а тоді вирішують питання щодо лікування. Дітей із простішими вадами оперують у Львові, а інших, особливо маленьких чи зі складними вадами, доправляють у дитячі лікарні Києва або шукають лікарів за кордоном.  Є серед діток і такі, що потребують пересадки серця. “На щастя, пересадки потребує не такий великий відсоток маленьких пацієнтів, але такі діти є. В Україні існує велика проблема не тільки з пересадкою серця, але й загалом із трансплантологією, зокрема на законодавчому рівні. Суспільство має бути готовим до таких змін”, – резюмував кардіохірург.