Як уже писала “Пошта”, цьогорічна вступна кампанія особлива тим, що в університетських коридорах
не застанеш великої кількості майбутніх спудеїв – документи здають поодинокі випускники, а батьків ще менше.
І якщо минулого тижня всі масово кинулися подавати документи до обраних вишів, то цього тижня, складається враження, їх несуть “пізні івани”, а також ті, хто через об’єктивні причини не встиг зробити цього раніше.
Цього понеділка до львівського нацуніверситету прийшли переважно ті, хто щойно повернувся з відпочинку.
Про порожні аудиторії
Як випускниця Франкового вишу, не приховую гордості – наш університет вперто лідирує серед інших. Уявлялося, що черги мали б закінчуватися аж у іншому крилі. Але приходжу сюди вже другий тиждень поспіль, а черг немає! Кілька батьків, кілька вступників…
Документи, необхідні для вступу:
• документ, що засвідчує особу і громадянство, – найчастіше паспорт, свідоцтво про народження (для осіб, які за віком не мають паспорта); знадобляться копії 1-ої, 2-ої та 11 сторінок; для хлопців обов’язковим є приписне посвідчення або військовий квиток; • атестат про повну середню освіту і додаток до нього; • сертифікат ЗНО та додаток до сертифіката, який роздруковується з вашої персональної сторінки на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО); • медична довідка форми 086-о (оригінал); • шість кольорових фотокарток розміром 3х4 см; • копія ідентифікаційного коду. У випадку відсутності бодай одного документа приймальна комісія має право відмовити у прийнятті заяви! Головне – взяти зі собою оригінали документів. Копії їх засвідчуються в присутності вступника приймальною комісією за умови пред’явлення оригіналів.
|
У чому ж річ? Зранку в головному корпусі ЛНУ абітурієнтів небагато. Працівниці приймальної комісії кажуть, що просто нудьгують: усі потенційні студенти вже принесли документи. В аудиторіях порожньо – усього четверо дівчат старанно заповнюють необхідні бланки.
“Нічого дивного. Усі, хто хотів, приніс документи минулого тижня. Та й електронна реєстрація суттєво розрядила обстановку під аудиторіями, де приймають документи”, – повідомили “Пошту” в приймальній комісії Франкового вишу.
Серед причин, чому в аудиторіях майже нікого нема, називають той факт, що документи приймають не на всі факультети відразу, а окремо – в одній аудиторії на три-чотири факультети. Відбувається все це дійство у корпусах, розміщених в центрі міста. Пільговиків приймають окремо. Тому запевняємо: ажіотаж довкола вступної кампанії у львівських вишах штучний! Війна війною, а прийом триває за планом.
Про типові труднощі
“Оригінал атестата маєте?” – ставить традиційне запитання працівниця приймальної комісії охайно вбраній панянці на височенних підборах, яка принесла документи до педколеджу Франкового вишу. “Ой, а що, треба?” – розгублено перепитує вона.
На традиційні запитання – нетрадиційні відповіді. І так з дев’ятої ранку до шостої вечора. Такі запитання – не рідкість. Вступники зазвичай “забувають”, що треба мати оригінали документів. І чомусь дуже дивуються, коли їх просять згадати принципово важливі дані: номер школи, назву населеного пункту, адресу, поштовий індекс. Зрозуміло, що сучасне покоління вступників користується не звичайною, а електронною поштою, проте виші потребують саме такої інформації.
Вступники зазвичай “забувають”, що треба мати оригінали документів. І чомусь дуже дивуються, коли їх просять згадати номер школи, адресу, поштовий індекс
“А в якій школі ви вчилися?” – питає далі працівниця приймальної комісії дівчину. “В якій школі я вчилася?.. Гм… Точно не пам’ятаю, як вона правильно називається”, – відповідає абітурієнтка.
На прохання вказати поштовий індекс вступники, як правило, одразу ж телефонують батькам, які або залишилися удома, або чекають за дверима аудиторії. Батьки при подачі документів все одно присутні, хоча на дверях приймальних комісій висять застереження, що їм до аудиторій заходити не можна.
“А звідки я повинен знати той індекс?!” – такі відповіді-обурення доводиться чути найчастіше. Вступникам чомусь видається дивним це запитання членів приймальних комісій. Що поробиш – таким є наше сьогодення: логіни, паролі – будь ласка, а от поштовий індекс…
Про справжні плани на майбутнє
Рейтинги спеціальностей щороку змінюються неочікувано: донедавна ледь не всі випускники хотіли вивчитися на юриста, економіста, програміста чи стоматолога. Змінилася країна – змінилися уподобання вступників.
Куди скаржитися львівським абітурієнтам на порушення під час вступу
При Міністерстві освіти і науки діють консультаційні телефони “Вступна кампанія – 2014”, за якими можна отримати консультації з питань вступу до професійно-технічних і вищих навчальних закладів. Телефони гарячої лінії: – для вступників до професійно-технічних навчальних закладів: (044) 279-16-56; 279-38-65; – для вступників до вищих навчальних закладів: (044) 481-32-15. Окрім цього, МОН організувало прийом громадян на консультації з питань вступу до вищих навчальних закладів України за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 10, каб. 122. Отримати консультації чи залишити скаргу можна в громадській мережі ОПОРА, яка спостерігає за вступною кампанією: тел. (044) 222-57-27. Проконсультуватися щодо вступної кампанії можна і у Львові. Як інформує tvoemisto.tv, якщо маєте питання з приводу вступу до вищих навчальних закладів, телефонуйте на номер (032) 235-44-35, а якщо до професійно-технічних навчальних закладів – на номер (032) 276-45-63.
|
Цьогорічні найчастіше хочуть бути лікарями, журналістами, а ще почали цікавитися традиційними для України християнськими Церквами, які були широко представлені на Майдані. А все тому, що саме священики довели громадськості свою потрібність.
Проте не всі мріють бути корисними для решти суспільства. Велика частина має свої інтереси і відверто про них говорить. У приймальних комісіях нам сказали, що нинішні абітурієнти, як самі признаються, вступають задля отримання студентської візи, щоб могти безперешкодно виїхати з країни на заробітки. Тому несуть документи навіть на так звані непрестижні факультети, бо головне для них – наявність студентського квитка. Дівчата часом прагматичніші: кажуть, що просто хочуть вийти заміж, а п’ятирічна відсутність удома – чудова нагода знайти обранця.
“А що ви думаєте, я дійсно хочу бути картографом? Де я собі таку роботу знайду? Та й зарплата – в кращому випадку 2 тисячі гривень – мене не влаштовує”, – емоційно заявляє абітурієнтка з Івано-Франківська Таня.
Та як би там не було, “Пошта” бажає своїм співрозмовникам і усім вступникам для початку побачити себе у списку зарахованих та здійснення усіх мрій!