Вступаємо! Попри міфи і страхи
“Пошта” з’ясувала, як ведеться цьогорічним абітурієнтам, з якими проблемами вони стикаються при вступі та чи справді мають пільги вступники зі сходу
фото: Андрій Польовий
Війна війною, а вступати треба! Окрім стандартного вибору, ким бути, у який виш податися, теперішні дівчата і хлопці повинні вирішувати питання складніші: в якій країні, під яким прапором здобувати фах і як узагалі жити далі.
“Пошта” з’ясувала, в який спосіб питання вибору позначилося на абітурієнтах, що обрали виші нашого міста.
Долаючи відстані і страхи
Цього року провідні виші Львова – Національний університет ім. І. Франка та Національний університет “Львівська політехніка” – опинилися на верхівці всеукраїнського рейтингу за кількістю поданих заяв. Тож “Пошта” вирішила спитати вступників, які обрали ці виші, як проходить вступна кампанія і які проблеми виникають при подачі документів.
Біля аудиторій, де приймають документи для вступу, звичних черг випускників шкіл та їхніх батьків не побачиш. У ЛНУ на коридорі об 11 годині ранку – до двох десятків людей, у політехніці – трохи більше. Днями соцмережі вибухнули повідомленнями про те, що донецькі вступники заполонили наші ВНЗ, а дітям галичан у них місця нема...
“Агов, є хтось зі сходу?” – запитую. У відповідь – мовчання. Двоє білявок боязко перешіптуються, але врешті-решт наважуються підійти, довідавшись, що ми всього-на-всього з газети.
Пільги цього року ті ж самі, що й були торік. Єдина категорія, яка додалася в 2014-ому, це діти тих, хто брав участь в АТО. Але їх не так багато, щоб суттєво вплинути на загальну картину
Аліна приїхала до нашого міста з Донецька недавно. Батьки спочатку були проти, аби вона навчалася серед “бандерівців”, проте відгуки педагогів про престижний архітектурний факультет Львівської політехніки остаточно переконали їх. Щойно почалися перші перестрілки, як дівчина беззастережно зібралася у невідомий і неблизький Львів.
“До Львова приїхала на орендовану квартиру. Родичів тут не маю, але раду собі даю, – каже вона. – Вступатиму на архітектурний, бо завжди хотіла будувати і готувалася до цього. Щоправда, спочатку мала намір вступати у Донецький університет, бо звідти ближче додому”.
На запитання, чому лише половина її земляків-абітурієнтів зареєструвалася для участі в додатковій сесії ЗНО, дівчина тільки знизала плечима: “Може, батьки їх не пускають у інші міста?”
“Наші” і “чужі”
 |
| фото: Андрій Польовий |
“В Донецьку я могла жити у свого дядька, а тут пообіцяли гуртожиток, якщо вступлю, – каже абітурієнтка. – Та після того, як дізнаюся результати, поїду додому. Мені важко, я жила у меншому місті, я тут нічого не знаю, Львів мені чужий… От їхала до університету і весь час пильнувала навігатор на смартфоні, щоб не пропустити потрібної зупинки… Хоча тут у вас добре, ніхто ніде не стріляє… А в нас хлопці з автоматами у всьому місті”, – сумно мовить вона.
Про те, що мають якісь пільги при вступі, донецькі абітурієнти не чули. Принаймні ті, що вже подали документи до обраного ВНЗ. Розмови в маршрутках і на кухнях не беруться до уваги. “Я не чула про пільги. Коли у мене приймали документи, тільки спитала про гуртожиток. Мені відповіли, що ще немає відповідного наказу міністерства”, – запевняє Марина.
Ми приїхали з Нововолинська. Моя донька вступає на соціологію. Проте нас попередили, що гуртожиток можемо не отримати через студентів-переселенців
Та й члени приймальних комісій обох університетів одноголосно заявляють, що жодних пільг для донецьких вступників не передбачено! “Ви що, жартуєте? – запитує один із членів приймальної комісії Львівської політехніки. – Пільги цього року ті ж самі, що й були торік. Єдина категорія, яка додалася в 2014-ому, це діти тих, хто брав участь в АТО. Але їх не так багато, щоб суттєво вплинути на загальну картину”.
У Франковому університеті пішли ще далі: тут одразу ж попереджають вступників: “Якщо вам потрібен гуртожиток, шукайте альтернативний варіант, бо місця можуть віддати студентам зі сходу!” “Ми приїхали з Нововолинська. Моя молодша донька вступає на соціологію, старша вчиться на філологічному і живе в гуртожитку. Проте нас застерегли, що гуртожиток можемо й не отримати через студентів-переселенців. А квартиру винаймати дорого”, – бідкається Ілона, мати абітурієнтки Тані.
У приймальній комісії пояснюють, що поки зарано щось говорити, адже наразі справді немає жодного регламентуючого наказу Міністерства освіти. Тому радять запасний варіант. Кажуть, що з місцями в гуртожитках у попередні роки також були труднощі, а ще рекомендують з’ясувати, чи не належить сім’я до категорії пільговиків (малозабезпечені, багатодітні).
Пільги і пільговики
Питання пільг у нашому суспільстві – одне з найбільш дражливих. Ми розуміємо, що багато хто зараз переживає не найкращі часи, особливо багатодітні родини, сироти, “чорнобильці”, навіть вундеркінди, якими ми нібито й пишаємося завдяки їхнім здобуткам на олімпіадах і конкурсах, але… дуже обурюємося, коли вони мають у чомусь перевагу.
 Наталія Радиш, юрист громадянської мережі ОПОРА:– Ніяких пільг для переселенців зі сходу немає. Цього року додалися тільки діти учасників АТО. Розмови про те, що пільговики бувають “незаслужені”, в освітній галузі точаться давно. Всі розуміють, що на часі повернення до розгляду питання про категорії пільговиків. Проте наразі у нас існує законодавство, в якому чітко зазначено, які саме пільговики у нас є. І поки що немає законодавчих актів, які заперечували б існування котроїсь і цих категорій. Повинні бути законодавчі акти, рівні за своєю юридичною силою, які скасовували б якусь із пільгових категорій. Цього року ситуація з пільговиками не зміниться, бо ситуація в країні така, що не сприяє вирішенню освітніх питань. |
До слова, столична журналістка Оксана Оніщенко, оглядачка “Дзеркала тижня”, написала на своїй сторінці в одній із соцмереж таке: “Сьогодні я цілий день передзвонююся з батьками абітурієнтів із окупованих територій. Вони якраз запитують, чому у їхніх дітей немає пільг всупереч закону про окуповані території... У приймальних комісіях чітко говорять: немає ніяких наказів з цього приводу. Ви йдете на загальних підставах. І у рейтингових списках на сайтах вишів діти з окупованих територій ідуть позаду пільговиків. Це мені сьогодні підтвердили батьки абітурієнтів”.
У дискусію на Facebook втрутився доктор педагогічних наук, професор, академік, директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук: “Мені здається, що я маю певне відношення до вступної кампанії та ЗНО. Але нічого подібного не чув. Фейк чистої води. І до того ж шкідливий”. Але паніка, як то кажуть, уже пішла в маси…
Тим часом абітурієнти, як видається, не роблять із цього проблеми: в аудиторії, де приймають документи до Франкового вишу, в перерві між заповненням необхідних бланків попивають каву-чай (поруч стоїть апарат з окропом). Хтось спокійно сповіщає батьків телефоном, що “усе під контролем”. А одна абітурієнтка, очевидно, так спішила додому, що забула документи. Але не розгубилась – повісила на вході до аудиторії приймальної комісії невеличке оголошення з цього приводу.
Що ж, усякі трафунки бувають...
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
