Саме так можна охарактеризувати виступ олімпійської збірної України на ХХІХ Іграх в Пекіні. Наша команда довела, що попри всі негаразди у вітчизняному спорті, попри брак тренерських кадрів у більшості видів, дуже застарілу матеріально-технічну базу, невеликі зарплати спортсменів і тренерів та байдужість держави, ми продовжуємо перебувати серед кращих спортивних держав світу. І це теж приємно.

За кількістю нагород пекін­ські Олімпійські ігри стали для України  найрезультативнішими. Самостійно команда України на Олімпіаді виступає з 1996 року. Тоді, в Атланті, українці завоювали 23 нагороди (9 золотих, 2 срібних, 12 бронзових). Двадцять три медалі одержали наші спортсмени і на наступних літніх Олімпійських іграх  - у Сіднеї (3 золоті, 10 срібних, 10 бронзових), і  в Афінах, 2004 (9 золотих, 5 срібних, 9 бронзових). А на Олімпіаді в Пекіні українці вперше зуміли вирватися зі зачарованого кола в 23 нагороди і  завоювали 27 нагород - 7 золотих, 5 срібних і 15 бронзових. Таким чином, наша команда в загальному медальному заліку розмістилася на 11-й сходинці, за якістю нагород і на 10-й сходинці за кількістю. До результату Атланти (дев'яте загальнокомандне місце) українська команда не дотягнула зовсім трішечки. Говорячи мовою цифр, не вистачило лише однієї золотої нагороди.

Армія має резерв

Левову частку нагород укра­їнська команда здобула у видах, які так чи інакше пов'язані з військовою справою. Це стріль­ба, фехтування, стрільба з лука, бокс, вільна боротьба, дзюдо та сучасне п'ятиборство, яке також має етап фехтування і кін­ний спорт, який теж колись був чи не обов'язковим у програмі виховання майбутніх військових.

Першою медаллю нашої збірної була "бронза" дзюдоїста Романа Гонтюка. Ця "бронза" уродженця Івано-Франківщини для України була на вагу "золота". Напевно, жоден із подальших "бронзових" призерів не мав стільки уваги, скільки отримав її Гонтюк. І в цьому нічого дивного, після триденної стартової "засухи" будь-яка нагорода для нас була "манною небесною".

Наступний центр уваги теж був зорієнтований на "бійців", які здобули для України перше олімпійське "золото". Те, що зробили  українські фехтувальниці у складі Олени Хомрової, Ольги Харлан, Ольги Жовнір і Галини Пундик, не інакше, як подвигом, не назвеш. У командних змаганнях шаблісток вони були сильнішими за усіх своїх головних конкуренток. А фі­нальна сутичка з Китаєм увійде в історію фехтування як приклад того, що ніколи не можна опускати руки, навіть коли програєш 10 уколів.

Без сумніву,  найбільшою несподіванкою став успіх укра­їнських стрільців - два золота і срібло.  Такого успіху, схоже, не очікували і самі стрільці. Хоча в цьому виді спорту конкуренція завжди дуже висока і не факт, що нинішні герої вже завтра зможуть повторити свій успіх. Вдвічі приємно, що одним з героїв став львів'янин Олександр Петрів. Окрім того, олімпійським чемпіоном став Артур Айвазян, а "срібло" здобув Юрій Сухоруков.

"Золото" також в активі ще одного  нашого стрільця, що­правда, з лука, Віктора Рубана, який, як і інші наші чемпіони в своєму виді, став несподіванкою олімпійського турніру. Так само, як і боксер Василь Ломаченко, який, щоправда, вважався фаворитом у своїй категорії. Але Василь навіть і в ранзі фаворита зумів здивувати усіх. І не даремно, саме він отримав Кубок Вала Баркера як кращий боксер турніру. 

Була надія і на суперважковаговика В'ячеслава Глазкова, який вийшов у півфінал, але через травму його зняли зі змагань.

Серед інших "бійців" варто відзначити наших борців. Два "срібла" Василя Федоришина та Андрія Стадника, "бронза" Ірини Мерлені (48 кг) й Тараса Данька (84 кг), а також греко-римського борця Армена Варданяна (66 кг), стали добрим додатком в українську скарбничку. Так, порівняно з попередніми роками, коли в укра­їнській команді майже завжди борці приносили "золото", це, напевно, крок назад, проте за кількістю нагород боротьба та легка атлетика стали головними постачальниками нагород. Не можна пройти повз ще одну українську нагороду, яку, на жаль,  поклали в скарбнич­ку Азербайджану. Львів'­янка Марія Стадник стояла на одному п'єдесталі з Іриною Мерлені.

Але не лише "військові" зуміли здивувати.  Успіх наших багатоборок Наталі Добринської та Людмили Блонської, які посіли два перших місця на п'єдесталі пошани, був приголомшливим. Особливо останній етап у бігу, який дав можливість Людмилі піднятися з третього на друге місце. Але краще б вона цього не робила. Скандал, який спалахнув навколо Блонської аж ніяк не вплинув позитивно на імідж України. Допінг-проба українки дала позитивний результат. І замість того, щоб  змиритися з цим, вона розіграла трагікомедію. Людмила стверджувала, що у всьому винен її чоловік Сергій і за "сумісництвом" тренер, який бив її й змушував приймати заборонені препарати. Сам Блонський назвав слова дружини абсурдом. Для нас же абсурдом стала уся ця ситуація.

Проте скандал навколо Людмили, на щастя, аж ніяк не вплинув на нашу команду, і ми через деякий час знову побачили одночасно два українських прапори під час нагородження переможниць бігу на 1500 м. У Ірини Ліщинської - срібло, у Наталії Тобіас - бронза. Бронзовими призерами стали і легкоатлети Денис Юрченко та Олена Антонова.

Бронзова призерка Афін-2004 Інна Осипенко-Радомська, яка тоді виступала у "чет­вірці", на цій Олімпіаді виборола золото на дистанції 500 м на одиночній байдарці. До того ж, Інна випередила найближчу переслідувачку лише на 4 тисячних секунди! За словами Інни, надихнув її на перемогу Юрій Чебан, який перед тим на цій же дистанції на одиночному каное виборов бронзу.

Важкоатлетка Ольга Коробка (понад 75 кг) впевнено здобула срібну нагороду, поступившись лише незаперечній лідерці, кореянці Янг Міран, яка встановила новий світовий рекорд у сумі, а також окремо у ривку і у поштовху. Бронзу також виборола Наталя Давидова (до 69 кг).

Бронзові нагороди в інших видах спорту здобули: екс-львів'янка Леся Калітовська у гонці на випередження, Ілля Кваша та Олексій Пригоров у синхронних стрибках у воду з триметрового трампліна; Олександр Воробйов у вправах на кільцях  та Вікторія Терещук у сучасному п'ятиборстві.

Невдачі України

Але не лише вдалими результатами запам'яталися українцям Олімпійські ігри в Пекіні. Були в нас і свої невдачі. Про невдачі в плаванні "Пошта" вже писала в минулому номері. Також до невдач можна віднести виступ наших академічних веслувальників, які можуть похвалитися лише четвертим місцем парних четвірок на 2000 метрів у жінок. Однією з причин цієї невдачі називають неправильну організаційну роботу української команди безпосередньо в Пекіні. Чомусь наша команда чи не єдина проживала не безпосередньо на греблі, а в олім­пійському містечку і кожного разу добиралася до старту майже 50 км. Цей зайвий час, звісно, не міг позитивно вплинути на фізичний і психологічний стан спортсменів. Ще однією невдачею можна назвати виступ бронзу Ганни Бессонової в художній гімнастиці. І в цьому вина аж ніяк не спортс­менки. Тут виявився винним імідж нашої держави в цьому виді спорту. На Олімпіаді в художній гімнастиці неозброєним оком було помітне суддівське свавілля. І Ганні треба сказати велике дякую за те, що вона, попри все, продовжувала боротися  і таки виборола бронзу. А нам потрібно вкотре замислитися, що в деяких видах спорту Україна взагалі вже не має жодного впливу і з нашими спортсменами поводяться, як хочуть.

Ще до неприємностей можна додати те, що двох українських спортсменів спіймали на вживанні заборонених препаратів. Про допінг Блонської сказано вище. Також неприємний сюрприз "подарував" важкоатлет Ігор Разорьонов, який був шостим у змаганнях суперважковиків. Таким чином Україна стала єдиною державою в світі, яка має двох "нечесних" спортсменів.

Невиправданий прогноз

Продовжуючи тему допін­гів, варто сказати, що Ігри в Пекіні виявилися значно "чистіші" - на цей момент оголошено лише про вісім випад­ків уживання заборонених препаратів. Це при тому, що напередодні Олімпіади президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Жак Рогге припускав, що з 4500 допінг-проб, які зроблять, позитивними виявляться близько сорока.

Заборонені препарати зна­йшли в допінг-пробах семи осіб і одного... коня. Троє із шести спортсменів - призери Олім­піади-2008 (два спортсмени і кінь). Дискваліфікації двох спортсменів уже призвели до перерозподілу медалей. Після того, як у допінг-пробі українки Людмили Блонської, срібного призера в семиборство, виявили метилтестостерон, срібну медаль передали американці Хилеас Фаунтейн, а бронзову - росіянці Татьянє Чєрновой. Корейця Кім Чжон Су, який став третім у стрільбі із пневматичного пістолета на 50 м, викрили у вживанні бета-блокаторів. Бронзову нагороду передали росіянинові Сєргєю Ісакову. Норвежець Тоні Андре Хансен, який виступав у командній першості в конкурі, ризикує залишити свою збірну без бронзових нагород. У до­пінг-пробі його мерина Каміро виявили заборонений препарат. Але міжнародна федерація кінного спорту поки не прийняла рішення щодо цього випадку. Якщо збірну Норвегії з конкуру дискваліфікують, бронзові нагороди отримає команда Швейцарії. Ще трьох спортсменів відсторонили від змагань за позитивні допінг-проби до початку змагань. Це легкоатлетки Даніела Йорданова (Болгарія), Фані Халкіа (Греція) і велосипедистка Марія Ісабель Морено (Іспанія).

Нагадаємо, 2004 року в Афінах заборонені препарати знайшли в пробах 26-ти учасників (3500 узятих проб), зокрема восьми призерів.

Звісно, в одному тексті важко описати все, що відбувалося на Олімпійських іграх в Пекіні. Хотілося б ще розповісти і про короля спринту Осьєна Болта з Ямайки, який трьома світовими рекордами довів, що людські можливості все ще мають величезний резерв. Про невдачу росіян, які хоч і стали третіми в загальному заліку, але самі вважають, що ці Ігри чи не найгірші в історії. Про 33-річного вірмена Арі Абрамяна, який виступав під прапором Швеції, він, обурений рішенням суддів, залишив бронзову нагороду на бійцівському килимі, а згодом у суді довів свою правоту. Про кубинського тхеквондиста Анхеля Матоса, який розбив шведському арбітрові губу. А особливо про китайський успіх як на спортивних майданчиках, так і в організації цих неперевершених змагань. І завершити хочеться словами президента МОК Жака Рогге під час оголошення Ігор-2008 закритими: "Світ дізнався про Китай, а Китай про світ завдяки цим Іграм". Тепер з не­терпін­ням будемо очікувати 2012 року й Олімпіади в Лондоні.

    країна           з    с    б    разом   місце   населення 
                                                  на нагороду

1  Китай            51   21   28    100      2     13,293 млн.

2  США              36   38   36    110      1     2,757 млн.

3  Росія            23   21   28    72       3     1,970 млн.

4  Велика Британія  19   13   15    47       4     1,293 млн.

5  Німеччина        16   10   15    41       6     2,008 млн.

6  Австралія        14   15   17    46       5     0,458 млн.

7  Південна Корея   13   10   8     31       5     1,581 млн.

8  Японія           9    6    10    25       11    5,097 млн.

9  Італія           8    10   10    28       9     2,143 млн.

10 Франція          7    16   17    40       7     1,619 млн.

11 Україна          7    5    15    27       10    1,715 млн.

12 Нідерланди       7    5    4     16       16    1,022 млн.

13 Ямайка           6    3    2     11       20    0,241 млн.

14 Іспанія          5    10   3     18       14    2,269 млн.

15 Кенія            5    5    4     14       18    2,637 млн.

16 Білорусь         4    5    10    19       13    0,509 млн.

17 Румунія          4    1    3     8        25    2,785 млн.

18 Ефіопія          4    1    2     7        27    10,723 млн.

19 Канада           3    9    6     18       14    1,838 млн.

20 Польща           3    6    1     10       21    3,863 млн.

21 Угорщина         3    5    2     10       21    1,006 млн.

21 Норвегія         3    5    2     10       21    0,468 млн.

23 Бразилія         3    3    8     14       17    13,590 млн.

24 Чехія            3    3    0     6        30    1,734 млн.

25 Словаччина       3    2    1     6        30    0,905 млн.

26 Нова Зеландія    3    1    5     9        24    0,464 млн.

27 Грузія           3    0    3     6        30    0,774 млн.

28 Куба             2    11   11    24       12    0,475 млн.

29 Казахстан        2    4    7     13       19    1,204 млн.

39 Азербайджан      1    2    4     7        27    1,132 млн.

40 Узбекистан       1    2    3     6        30    4,475 млн.

45 Латвія           1    1    1     3        51    0,756 млн.

46 Естонія          1    1    0     2        57    0,671 млн.

57 Литва            0    2    3     5        38    0,697 млн.

65 Киргизстан       0    1    1     2        57    2,573 млн.

65 Таджикистан      0    1    1     2        57    3,460 млн.

79 Вірменія         0    0    6     6        30    0,536 млн.

81 Молдова          0    0    1     1        69    3,572 млн.

Фото: AP