Французька малина
Гравець збірної України Руслан Малиновський перебрався з Італії у Францію
Півзахисник збірної України Руслан Маліновський став гравцем «Марселя». Французький клуб заплатить за 29-річного гравця 10 мільйонів євро плюс ще 3 мільйони у вигляді потенційних бонусів, якщо не вилетить до першого дивізіону Франції. Угода розрахована на три роки повідомляє sport.ua.
Трансфер Маліновського до Франції, безумовно, має піти на користь гравцю з багатьох точок зору. Розповідаємо, чому українець виграв від переходу в «Марсель».
Зайвий в «Аталанті»
«Бергамаски» пройшли свій пік. Тепер команда має пройти зміну поколінь. В цій ситуації немає сенсу робити ставку на майже 30-річного українця. Потрібно запрошувати більш молодих гравців.
Взимку «Аталанта» активувала пункт у контракті Маліновського про пролонгацію ще на рік. Це не значить, що в Бергамо розраховували на Руслана – «Аталанта» хотіла зберегти актив. Влітку 2023 року Маліновський міг отримати статус вільного агента та вже за шість місяців підписати попередній контракт із новим клубом.
Якби Гасперіні дійсно сподівався на Маліновського, то клуб не активував би опцію з продовження, а запропонував нову тривалу угоду на 3-4 роки зі збільшенням зарплатні. Продовження контракту на рік дозволило «Аталанті» спокійно займатися трансфером українця, розраховуючи на фінансову компенсацію та менший тиск з боку агентів футболіста.
Подібні процеси були очевидні ще влітку. коли Руслана сватали в різні команди та він був близький до переїзду в «Ноттінгем Форест». Тоді не було гідної пропозиції. Йти до складу новачка АПЛ – ризиковано, бо через рік можна залишитися біля розбитого корита. Та й «Аталанта» за півроку зменшила свої фінансові вимоги.
Не Англія, а Франція
Було зрозуміло ще восени, що Маліновський залишить «Аталанту». Варіант із «Тоттенгемом» не виглядав реалістично. Справи команди Антоніо Конте у нинішньому сезоні йдуть не найкращим чином. Майбутнє італійського наставника у Лондоні виглядає туманним. Незрозуміло, чи у наступному сезоні він буде працювати із командою. Тому сенсу брати гравця, якого він хотів ще підписати для «Інтера», немає, адже влітку він може бути непотрібним, якщо буде зміна тренера.
На допомогу прийшов агент Маліновського Вадим Шаблій. Він має дуже хороші особисті відносини із тренером «Марселя» Ігором Тудором. Ще із часів, коли Тудор очолював «Хайдук». Тоді, окрім Артема Мілевського, у Спліті виступали Максим Білий та Артем Радченко, які з орбіти Шаблія.
Давні контакти та знайомство Шаблія із Тудором дозволили Маліновському перебратися до Франції. Агент запропонував тренеру такий варіант посилення, який влаштував хорватського наставника.
До речі, Тудор вже має досвід роботи з українськими футболістами. У турецькому «Карабюкспорі» він працював з Олександром Рибкою, Андрієм Блізніченком та Євгеном Селезньовим. Останнього хорват хотів забрати з собою до «Галатасарая».
Друга опція переходу українця в «Марсель» – спортивний директор клубу Хав'єр Рібалта. Іспанський спеціаліст працював скаутом у «Ювентусі», «Мілані», «Новарі». Він прекрасно знає італійський ринок. Звідси переходи Пау Лопеса, Жордана Верету, Алексіса Санчеса та тепер Маліновського. Шаблій має добре знати Рібалту, бо вони повинні були пересікатися під час переходу Ракицького у «зеніт». Іспанець тоді мав посаду спортдира у клубі з країни 404.
Досвідчений «Марсель»
Нова команда Маліновського посідає третю сходинку в чемпіонаті Франції. Зрозуміло, що перший рядок поза конкуренцію завдяки можливостям ПСЖ. У цьому сезоні передумов для сенсацій немає. А от боротися за друге-третє місце та ЛЧ можна і треба. Головна сенсація цього сезону чемпіонату Франції - «Ланс», який попереду на 4 очки, а «Монако» та «Ренн» відстають на одну перемогу. Не варто скидати з рахунків «Лілль». Вся боротьба за ЛЧ чекає у другій частині сезону.
«Марсель» – досвідчена команда. В складі вистачає іменитих футболістів із досвідом – Баї, Колашинац, Алексіс Санчес, Пайє, Гендузі, Верету, Пау Лопес, Жиго, Ундер. Маліна підходить під філософію клубу та має відповідний досвід та навички, щоб посісти своє місце в складі команди.
Ігор Тудор грає за схемою 3-4-2-1. Коли три захисники, по гравцю на фланзі, два опорники, два вільних художники та один форвард. Не дуже віриться, що Маліновський буде грати в опорній зоні. Там все в порядку із Гендузі та Верету. Плюс є Ронж'є та Пап Гує. А от на місці атакувального півзахисника українець може згодитися. Насамперед, як заміна 35-річному Дімітрі Пайє. Колишній гравець збірної Франції через вік не може грати багато, а глибина складу Тудору потрібна.
Шанс для Маліновського
Гравець збірної України отримав контракт до 2027 року. Коли тобі вже майже 30 років, то важливо мати визначеність. «Марсель» має гроші. У команді вистачає досвідчених, іменитих гравців, які б за малі гроші до Франції просто не поїхали. Руслан ніколи не мав великих заробітків. Його заробітна плата в Італії складала 1 мільйон євро на рік. Це не великі гроші для команди з провідного чемпіонату, яка грала в ЛЧ. У Франції Маліновський зможе нормально заробити. Це важливо, враховуючи його вік. Фактично, це останній великий контракт для Руслана.
Минулого сезону «Марсель» грав у Лізі чемпіонів. Наступного сезону є шанси знову пробитися до найпрестижнішого клубного турніру. Амбіції в чемпіонаті Франції дозволяють боротися за медалі. Склад команди складається із досвідчених футболістів. Рівень команди у Маліновського залишиться високим.
До «Марселя» українець їде на запрошення тренера та спортивного директора. Ніяких проблеми з ігровою практикою не буде. Таким чином, у збірній України для Маліновського нічого не зміниться. Він так само буде провідним гравцем команди.
Українці у Франції
Руслан Малиновський став 11-м українським футболістом, який зіграє у чемпіонаті Франції. Щоправда, лише сім із 10-ти його попередників мають у своєму активі матчі в елітному дивізіоні і жоден із наших співвітчизників так не зміг виграти в цій країні жоден трофей. Можливо, це вийде у Маліновського.Футбольну Францію для українських футболістів відкрив Олександр Заваров, який перебрався до «Нансі» з «Ювентуса». В Італії від хавбека чекали багато, а заміни Платіні, але навіть вийти на свій звичний рівень у півзахисника не вийшло.
Напевно, не можна назвати вдалим для Заварова та період у першому клубі Платіні – «Нансі». На цей раз заважали травми. За французьку команду українець провів лише 67 матчів за п’ять років. В елітному дивізіоні у Заварова 58 матчів, 10 голів та асист, у Кубку Франції – 8 матчів та два голи, у Лізі 2 – одна гра.
Травма завадила європейській кар’єрі й патнера Заварова по «Динамо» – Павла Яковенка. Хавбек у 1992-му році перейшов у Сошо, але зіграв за французький клуб лише шість матчів у чемпіонаті (один гол) та один у Кубку (асист).
Навряд чи можуть бути задоволені французьким етапом своєї кар’єри і два представники збірної України кінця 1990-х – початку 2000-х – форвард Сергій Скаченко та воротар Максим Левицький, які виїжджали до Ліги 1 із російських клубів. Перший – з московського «Торпедо», другий – із новоросійського «Чорноморця».
Скаченко, який опинився у Франції 1999-го, за чотири роки в «Меці» встиг двічі побувати в оренді, а загалом за французький клуб зіграв 39 матчів. 27 – у Лізі один (чотири голи), чотири – у Кубку країни, три – у Кубку Ліги та п’ять – у Лізі 2.
Левицький, який перейшов до «Сент-Етьєна» 2000-го, почав дуже бадьоро: 15 матчів у Лізі 1 (19 пропущених голів), шість ігор на нуль. Але потім трапилася дуже каламутна історія з грецьким паспортом – воротареві оформили підроблені документи, щоб він не вважався легіонером, і Максимові довелося залишити Францію, провівши деякий час у в’язниці. Можливо, якби не ця історія, Левицький і надалі грав би у Франції, але це вже здогади.
А от у іншого українського воротаря – Дмитра Непогодова, який у середині 2000-х опинився в «Марселі», шансів заграти у новому клубі Маліновського практично не було. «Прямо з Франції зателефонували на домашній телефон і сказали: «Збирай речі». Так я й потрапив у «Марсель». Два тижні за мною спостерігали, а потім я потрапив до молодіжного складу. Небагато побув і в першій команді», – згадував воротар. Проте виграти конкуренцію у Стіва Манданда молодий українець не мав жодних шансів. Як і зіграти бодай один матч за першу команду клубу.
Не зміг закріпитись у «Бордо» і футбольний пілігрим Мирослав Славов. Форвард, який змінив за кар’єру чортову дюжину клубів і близько десятка країн, погравши навіть в Ірані, у Франції виявився приблизно в той же період, що і Непогодов. Побував у молодіжній команді «Бордо», зіграв два десятки матчів (голів не забивав), після чого залишив Францію, до якої вже як футболіст не повертався.
Два зіграні матчі, але лише 8 хвилин, проведених на полі в Лізі 1 за «Аяччо», значаться в профайлі молодшого сина Павла Яковенка – Юрія. 29-річний, останнім клубом якого був «Хамаркамератене», намагався закріпитися у Франції у сезоні-2013/2014.
Не склалися справи у чемпіонаті Франції та у форварда «Полісся» Пилипа Будківського. Нападник відвідав піврічну оренду в «Сошо» в другій половині 2018-го. Зіграв 12 матчів, голів не забивав. Дев’ять поєдинків форвард провів у Лізі 2, два – у Кубку Франції (один асист), один – у Кубку Ліги. Сумарно в українця 486 зіграних хвилин, у середньому – 40 хвилин на матч.
Ті ж два зіграні матчі у Лізі 1, що й у Юрія Яковенка, в активі екс-форварда львівськаого «Руху» Миколи Кухаревича. Нападник влітку 2021 року перейшов до «Труа», але незабаром був відданий в оренду в бельгійський «Левен», а тепер – грає на тих же правах за шотландський «Гайбернінан». Проте два матчі за Труа у чемпіонаті (13 хвилин) українець зіграти встиг. Можливо, період у «Гайбернінані», де у Миколи поки що три голи та асист у 10-ти зіграних матчах, переконає босів «Труа» більше довіряти йому.
Поки що останнім із українських гравців і на даний момент найуспішнішим із нового покоління наших футболістів у Франції став Данило Ігнатенко. Півзахисник йшов із «Шахтаря» в оренду в «Борд»о і своєю грою та ставленням до справи переконав босів жирондинського клубу у необхідності викупу свого контракту. Причому незважаючи на виліт «Бордо» з еліти.
Півзахисник зіграв за «Бордо» вже 29 матчів (2 голи та 4 асисти), з яких 11 – у Лізі 1 (три асисти). Нинішнього сезону в активі хавбека 16 матчів за клуб у другому дивізіоні (2+1) та два – у Кубку.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
