Щоправда, він мав на увазі скликання засідань за необхідністю, тобто депутатів просто попросять не їхати далеко від Києва, щоб у будь-який момент зібрати їх під куполом ВРУ. Тож тепер треба вирішувати, чи збиратись позачергово (можливо, й кілька разів), частково, а чи повністю відмовлятись від відпустки. Звичайно, можна ще повестись безвідповідально і просто піти відпочивати, залишивши важливі рішення на осінь. Але згадаємо про брак часу, про наближення місцевих виборів, наполягання з боку ЄС щонайшвидше змінити Конституцію…

Проте домовлятись, коли працювати, а коли ні, це одне. Нині коаліції треба ще поговорити про те, чи буде вона одностайною в ухваленні важливих рішень. Той же закон про валютні кредити продемонстрував популістську суть принаймні частини ВРУ. Вже стало чітко зрозуміло, що партії повністю налаштовані на місцеві вибори.

Це призвело до того, що Юрій Луценко подав у відставку з посади голови фракції “БПП”, заявивши, що не хоче нести відповідальність за популістів. У вихідні він мав двогодинну розмову з Петром Порошенком, під час якої останній переконував Луценка залишитись лідером фракції. Але остаточне рішення Луценко прийме цього тижня після розмови з фракцією. Крім того, Луценко обговорював із Президентом стратегію місцевих виборів. Такі подробиці цієї зустрічі розповів у ефірі ICTV Ігор Кононенко. 

Попри важку розмову Луценка з Порошенком, дискусію всередині “БПП” треба чекати, як порозуміються п’ять коаліційних фракцій. До речі, серйозну розмову серед коаліціянтів після 2 липня анонсував і спікер Гройсман. Тепер їм треба домовлятись про зміни до Конституції, зокрема, про ті, що стосуються децентралізації.

Нагадаємо, що Порошенко вніс проект конституційних змін 1 липня, від того часу є 14 днів, аби вносити альтернативні ініціативи. І Порошенко, і Гройсман заявляли про те, що парламент візьметься за Конституцію через два тижні (тобто тепер вже наступного тижня). Щоби взяти проект за основу, потрібна лише проста більшість – 226 голосів. Ці голоси у ВРУ мали б бути. Але вже нині оточенню Президента потрібно думати про 300 голосів на осінь. 

Навряд чи зараз буде зареєстрована якась альтернатива президентській конституційній ініціативі, але вже відомо, що “Самопоміч” скерувала особисто Порошенкові свої пропозиції щодо змін до Основного Закону. Серед найважливішого – представники цієї партії невдоволені надмірними, на їхню думку, повноваженнями префектів та згадкою в президентському проекті особливого статусу деяких районів Донбасу. Без своїх правок “Самопоміч” за Конституцію не голосуватиме.

Свої зауваження мають і в Радикальній партії, також заявляючи, що у нинішньому вигляді не голосуватимуть за конституційний проект. Начебто зауважень немає у “Батьківщини”, але треба зачекати, чи так буде й далі. Тому дискусія щодо Конституції буде дуже важкою. До речі, нардеп від “БПП” Микола Томенко також розкритикував надмірні повноваження префектів. Тому команді Президента доведеться переконувати голосувати за зміни до Конституції навіть представників власної фракції. Але, як уже зазначалось, за конституційні зміни депутати мали б узятися наступного тижня.

А от щодо голосувань, які можуть відбутися цього тижня за умови позачергового засідання, найважливішим питанням мав би стати закон про місцеві вибори. Про всі недоліки законопроекту “Попова – Денисенка”, який парламент взяв за основу, “Пошта” писала вже не раз. Відкритих списків там немає. Депутати подали близько півтори тисячі правок до законопроекту, тож яким буде його кінцевий варіант, важко сказати. При цьому є велика ймовірність того, що депутати збережуть чинний закон про місцеві вибори. Доля питання двох турів виборів голів великих міст залишається невідомою. Нинішнім партіям, чиїми представниками є ці голови, таке нововведення дуже невигідне. 

Від того, чи є в парламентарів консенсус в питанні закону про місцеві вибори, залежить чи буде цього тижня позачергове засідання ВРУ. Проводити його тільки для скасування закону про валютні кредити якось дивно, хоча наші нардепи можуть піти й на це. Але, знову ж таки, “Батьківщина” і Радикальна партія навряд чи захочуть скасовувати цей закон. Та й “Самопоміч” 2 липня поверталась до сесійного залу (виходила після голосування закону про прокуратуру), щоб голосувати за закон про валютні кредити… 

Хоча один їхній депутат і став співавтором постанови про його скасування. Зрештою, побачимо справжні позиції всіх, коли дійде до відповідного голосування. Прем’єр Яценюк також розкритикував цей закон, авторами якого є депутати його партії.

Що таке закон про реструктуризацію валютних кредитів, як він ухвалювався і якою була реакція українців та самих депутатів після голосування, “Пошта” вже писала. Як мінімум один депутат під час голосування не був навіть у Києві, не те що в парламенті. І це вже причина, щоби вважати закон ухваленим не за регламентом.

Але справа не лише в “кнопкодавстві”. Увечері 2 липня загалом була порушена процедура ухвалення закону, тому автори постанови про скасування посилаються й на ч. 6. ст. 47 Регламенту ВРУ, де йдеться про те, що рішення ухвалюються виключно до тих законопроектів, які включені в порядок денний пленарного засідання до початку цього засідання. 

Постанову щодо скасування закону про валютні кредити зареєстрували 3 липня сім депутатів, які представляють “БПП”, “Самопоміч” і “Народний фронт”. А одразу ж за цим у ВРУ були зареєстровані постанови про скасування законів про національну поліцію, про органи внутрішніх справ і про зміни до закону про прокуратуру. Бо при ухваленні цих документів також був порушений регламент, і автори постанов про скасування переконані, що до кожного питання треба ставитись однаково, навіть якщо це такий важливий і очікуваний документ, як закон про поліцію.

“Рада прийняла довгоочікуваний мною закон “Про поліцію”. А сьогодні з’явилася постанова за моїм співавторством про його скасування. Крім цього, ще й постанова про скасування закону про органи внутрішніх справ та зміни до закону про прокуратуру з мотивів грубого порушення регламенту. Якщо постанову про перший я підписував з важким серцем, то два останні – просто шкідливі, і тому їх не жаль. Я не шизофреник, в мене немає роздвоєння особистості.

В мене є соратники-колеги з якими в нас дуже чітка спільна позиція, щодо недотримання регламенту. Точніше повного його ігнорування. Я не хочу щодня порушувати закон. Я не хочу щодня голосувати по декілька разів з одного й того ж питання. Втрачається сенс самого голосування, якщо його можна повторювати без кінця. Вірніше до потрібного результату”, – написав 3 липня увечері на своїй сторінці у Facebook депутат від “БПП” Віктор Чумак.

Ба більше, в парламенті вже навіть зареєстрований проект закону про втрату чинності Регламенту ВРУ. Навіщо? Віктор Чумак заявив, що цей закон, як і згадані постанови, навряд чи будуть проголосовані, але це позиція депутатів. І тепер подивимось на авторів тих чотирьох ініціатив. Це теперішні чи колишні представники “БПП”, які так чи інакше мали відношення до УДАРу (ще до двох ініціатив про скасування законів про поліцію і органи внутрішніх справ долучився “свободівець”). Це так – інформація, яка вкотре змушує замислитись над розривом “порошенківців” та “ударівців” всередині президентської фракції в парламенті… 

Вже найближчим часом побачимо, чи зможе коаліція продемонструвати єдність для ухвалення надважливих рішень. Бо кожен провал все більше наближатиме країну до позачергових парламентських виборів, які вже деякі експерти прогнозують на весну 2015-го.