Спершу – про що ж закон. Українці, які мають непогашені кредити в іноземній валюті, можуть написати заяву, і банки впродовж місяця мають перевести залишки невиплачених кредитів та відсотків за ними в гривні за офіційним курсом НБУ на дату підписання кредитного договору. Банки для реструктуризації кредитів не можуть вимагати від позичальників жодних документів, окрім заяв, і не мають права встановлювати для позичальників додаткові зобов’язання щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо на свою користь. 

Зазначимо, що видача валютних кредитів в Україні припинилась у 2009 році, коли курс був 7,61 гривні за долар. І найбільше таких кредитів українці брали до кризи 2008-го, коли курс був 5,05 гривні за долар. Людей приваблювати низькі відсоткові ставки саме за валютними кредитами. Нині курс коливається на рівні 21-22 гривень за долар, і позичальники мають переплачувати в понад п’ять разів…

Наприкінці травня на київському форумі безпеки міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що в Україні 70 тисяч валютних боржників, а автори законопроекту про реструктуризацію кредитів у пояснювальній записці зазначили, що заборгованість за іпотечними кредитами в іноземній валюті нині становить 46,4 мільйона гривень. Тому, здавалось би, чудово, що парламентарі нарешті вирішили допомогти людям. Але не потрібно бути великим захисником банків, щоб розуміти, що дозволити нині людям гасити кредити по 5,05 означає вбивати банківську систему, а в результаті й українську економіку. 

Нині справа не в лобізмі банків, а в тому, що банки доведеться рятувати з держбюджету, і тоді ми вже всі за це платитимемо. До того ж Наталія Яресько на вже згаданому форумі зазначила, що велика кількість боржників брала валютні кредити з інвестиційною метою і купувала по дві-три квартири. 

З огляду на це розуміємо, що потрібно чітко розмежовувати тих українців, які через падіння гривні нині дійсно не здатні сплачувати кредити і можуть втратити житло, і тих, що просто можуть заробити. Та й у законі йдеться не лише про кредити на житло, а про будь-яке майно. Люди, а серед них, можливо, й депутати, могли оформляти кредити і на придбання, до прикладу, дорогого авто. 

“Сьогодні одні громадяни України, що взяли позики в банках, незважаючи на кризу, справно платять за своїми кредитами. Інші взагалі не беруть кредитів, аби не брати на себе ризиків, що асоціюються з ними. Треті взяли валютні позики, але домовилися з банками про добровільну реструктуризацію цих кредитів і далі сплачують їх. Але чомусь депутати вирішили подбати про інтереси зовсім невеликої частини позичальників, які взяли валютні кредити.

Потенціальні втрати цілої банківської системи від такого кроку становитимуть 95 мільярдів гривень Це більше, ніж буде витрачено на оборону і правоохоронну діяльність в 2015 році. І ці кошти платитимуть всі громадяни у формі погіршення стану нашої банківської системи, нових банкрутств банків, втрат депозитів громадянами, які ні в чому не винні. Це  популізм, який не має нічого спільного зі справедливістю”, – написала Яресько у Facebook після того, як парламент ухвалив закон.

“Закон про реструктуризацію боргів у валюті – чистої води популізм. Не можна таке допускати. Закон суперечить нашим зобов’язанням перед МВФ. Наступного траншу, який має також стабілізувати ситуацію в країні, ми можемо не дочекатися”, –  а це уже вчорашні слова міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абрамавічуса на брифінгу в уряді, повідомляє УНІАН.

І тут уже закінчується економіка, а залишається тільки лівацька популістська політика. В четвер увечері в українському парламенті своє справжнє обличчя продемонстрували 229 “ліваків”, які не зуміли подумати про те, а що ж буде з економікою після їхнього голосування. При цьому депутати з коаліції голосували разом із позафракційними та екс-“регіоналами” з “Опозиційного блоку” і групи “Відродження”.

Зазначимо, що серед коаліціянтів закон 2 липня підтримали у “БПП” 72 нардепи із 144-ох, у “Народному фронті” – 51 із 81-го, у “Самопомочі” – 10 із 31-го, у Радикальній партії – 18 із 21-го, в “Батьківщині” – 13 із 19-ти. Було багато відсутніх, а також тих, що просто не голосували. Шість депутатів натиснули кнопку “утримався” і тільки один продемонстрував позицію, проголосувавши “проти”. Це Руслан Демчак із “БПП”.

Тут треба сказати, що авторами закону є п’ять депутатів від “Народного фронту”, що дуже дивує. “Є ще багато “цікавих” ідей. Можна гривню один до одного прирівняти до долара. Чи кілограм сала до кілограма золота. Або дозволити одразу після дитячого садка йти на пенсію. Це ж популярно буде”, – заявив прем’єр Арсеній Яценюк 3 липня, повідомляє “Українська правда”.

Хіба він раніше не знав про ініціативу представників своє партії? Соцмережі після голосування одразу ж вибухнули шквалом критики на адресу парламентарів. Якими словами їх тільки не називали. При цьому активні користувачі інтернету нагадували нашим обранцям долю нинішньої Греції.

Та найцікавіше, що деякі депутати самі взялись за голову після коментарів користувачів Facebook. Деякі з них почали писати, що вчинили “як ідіоти”, або ж “не розібрались у бардаку”. Дивувались тому, як Гройсман пропхав закон і почали відкликати свої голоси. У п’ятницю вдень було відомо, що такі заяви написали нардепи від “БПП” Оксана Юринець, Василь Яніцький, Андрій Антонищак, Олександр Черненко, Тарас Кутовий, Єгор Фірсов та депутати від “Батьківщини” Ігор Луценко та Альона Шкрум. Цікаво, що при цьому представник “Відродження” Олег Кулініч і позафракційний Сергій Рудик (представляє “Свободу”) попросили, аби їхнє голосування враховувалось як “за”.

Проте депутати не знають регламенту ВРУ. В Регламентному комітеті заявили, що немає процедури відкликання голосів і що такі кроки нічого не дадуть. Потрібно вносити постанову про скасування рішення. А підстави для цього були. Все ж таки закон ухвалювали з порушеннями – зокрема, “голосували” картки депутатів, яких не було в залі. У “БПП” заявили, що їхній депутат Андрій Павелко взагалі не був у Києві, але його картка “проголосувала”. 

Тож нардепи у п’ятницю вдень збирали підписи під зверненням до Гройсмана, щоби переголосувати закон, а до Президента – щоби він його не підписував, якщо документ таки вийде з Ради. Врешті-решт, мабуть, ще раз подумали і по обіді зареєстрували постанову щодо скасування закону про реструктуризацію валютних кредитів, як це й радили зробити в Регламентному комітеті. Постанову зареєстрували депутати від “БПП” Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Владислав Голуб, Івана Клімпуш-Цинцадзе, а також член фракції “Самопомочі” Вікторія Войціцька і заступник голови фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук.

Тепер треба чекати, коли парламент зможе голосувати за цю постанову і чим нарешті завершиться ця епопея.

Але виникають питання: можливо, депутатам на майбутнє взагалі варто не голосувати, не порадившись із коментаторами на своїх сторінках у Facebook? Чи просто в соцмережі організовувати голосування за закони? Бо інакше наші обранці якось не дуже розуміють, коли і на яку кнопку треба натискати. Парламент просто зганьбився! Яскравим прикладом цього став нардеп від “БПП”, представник Львівщини Володимир Парасюк. Спочатку він похвалився ухваленням закону у Facebook, а потім кардинально змінив думку, знявши свій допис. Натомість написав, що просить вибачення за свою помилку…

Після такого четверга стало відомо, що Юрій Луценко написав заяву про відставку з посади голови фракції “БПП”. Це підтвердила його прес-секретар Лариса Сарган. У самій фракції ще сподіваються втримати Луценка від такого рішення, тому ще треба зачекати, як вирішиться ця ситуація. Але кризу всередині коаліції вже видно, і дуже чітко.

В складній ситуації опиняється й Президент Петро Порошенко. Припустімо, що закон у нинішньому вигляді таки потрапить на його стіл для підпису. Що тоді робити? Підписувати його він, вочевидь, не буде. 

“Мене надзвичайно розчарувало і викликало велику стурбованість щодо майбутнього коаліції і майбутнього парламенту… Я побачив популістських політиків, які, намагаючись сподобатися тій чи іншій частині суспільства, ставлять під загрозу існування фінансової банківської системи країни, стабільності економіки і роздають нездійсненні обіцянки”, – заявив Порошенко у інтерв’ю телеканалу “Україна” вчора увечері.

Але ж Порошенко ще під час своєї президентської виборчої кампанії обіцяв реструктуризувати валютні кредити українців. Та й уже в президентському кріслі заявляв, що все суспільство має взяти на себе цей тягар. Очевидно, що мав на увазі зовсім не те, що є в ухваленому ВРУ законі. 

Так, із валютними боргами громадян треба щось робити, але, як уже зазначалось, були кредити різних людей, на різні суми, на різні потреби. Зрівнялівка не може бути виходом із ситуації. Тому до вирішення цього питання треба було підходити виважено, чого ніхто не зробив.  А нині треба розгрібати. І якщо Порошенкові таки доведеться ветувати закон, то його політичні конкуренти гратимуть на тому, що Президент залишає частину українців у борговій ямі. 

Але найдивніше те, що в скрутну ситуацію Порошенка поставила його ж людина – спікер Гройсман, який протягнув закон…

Про розлад всередині самої коаліції свідчать навіть повідомлення на сайтах партій. Офіційний сайт “БПП” розривався повідомленнями про популістський закон, сайт “Народного фронту” (незважаючи на заяву Яценюка) нічого про це не писав, сайт Радикальної партії виставив заяву свого лідера проти НБУ, на сайті “Батьківщини” Юлія Тимошенко захищала кредитний закон, сайт “Самопочі” також нічого не згадував про закон, але там дуже багато йшлося про місцеві вибори, а також було повідомлення про те, що коаліція все частіше голосує з екс-“регіоналами” і що вона, по суті, починає зникати. 

Ну, як вам заява? Усі вже обрали свою стратегію на майбутні місцеві вибори.  При цьому нардепи в четвер за усіма сварками так і не обрали з двох лих менше. Йдеться про чинний закон і законопроект “Попова – Денисенка”, корені якого експерти вже знайшли в російському виборчому законодавстві минулих років. 

“Вчорашній день у Раді чітко розділив депутатів навіть не на популістів і адекватних, а на тих, що готові йти проти логіки виборів, і тих, що готові втопити країну заради миттєвого успіху на виборах. Запам’ятайте цей день. Так, іще вчора дано зворотний відлік життю нинішньої Верховної Ради. Все мертве має померти, все живе, як мало б його не було, – рости і розвиватися”, – написав 3 липня у Facebook політтехнолог Тарас Березовець.

До речі, вже згаданий нардеп Парасюк також заявив, що час вимагати від Президента розпуску некомпетентного парламенту…