Логіка в цьому є. Вже не один експерт заявляв, що спершу треба змінювати Конституцію, щоб місцеві депутати, і міські, і сільські, і селищні голови знали, які повноваження матимуть. Але хіба ж представники влади у Києві не знали, що в них дуже мало часу для підготовки всіх змін – як змін до  Конституції, так і до виборчої реформи? Хіба ж не знали, що навіть після ухвалення конституційних змін знадобиться час для введення їх у дію? Хіба ж Гройсман, а головне Петро Порошенко, не раз публічно не обіцяли відкритих списків на чергових місцевих виборах 25 жовтня?..

Заноситься на те, що обіцяли й начебто хочуть додержати своїх обіцянок, але тільки через два роки. І в цій ситуації треба відверто сказати, що влада із самого початку цілеспрямовано йшла на провал виборчої реформи, незважаючи на обіцянки, на коаліційну угоду і на настрої суспільства. 

“З одного боку це брак часу для підготовки, а з іншого – тепер представникам основних партій, з яких складається більшість у Верховній Раді, вигідна саме мажоритарна система, яка є в старому законі, тому що це можливість, не прив’язуючись до рейтингів самих партій, пройти окремим людям, і тому виникла ідея це зберегти. Якщо буде просто пропорційна система чи система з відкритими списками, саме ці партії покажуть не дуже добрий результат. І вони цього бояться!” – наголошує відомий політтехнолог Сергій Гайдай, повідомляє Радіо Свобода.

Відверто кажучи, нардепи виборчу реформу провалили, взявши за основу законопроект “Попова – Денисенка”, про який “Пошта” писала не раз. Як уже було зазначено, цей законопроект немає нічого спільного з відкритими списками. Експерти заявляють, що він відсікає малі та нові партії, відкриває різні шляхи для маніпуляцій зі встановленням результатів голосування, і значна частина виборців взагалі можуть залишитись без представників у обласних радах. Але й була думка, що краще вже недосконалий новий закон, якщо в нього внести зміни, що унеможливлять маніпуляції, аніж чинний. Як завжди, спрацював принцип “з двох бід обирають меншу”…

Проте навряд чи правки перетворили б новий законопроект на такий, що запроваджує відкриті списки. Однак у ньому передбачались вибори голів великих міст в два тури. Це незаперечний позитив, що підвищить легітимність мерів принаймні в обласних центрах та ще в низці міст з кількістю виборців понад 90 тисяч. 

Бо неправильно, коли головою стає людина, яка набрала в першому турі тільки 10-15% голосів. Нехай навіть з цим мізером два перші кандидати збирають підтримку більшості містян і змагаються в другому турі. Нещодавно ЗМІ часто повідомляли про те, що деякі політичні сили і нинішні мери “виторгували” собі вибори в один тур. І якщо волевиявлення 25 жовтня відбудеться за старим законом, то ці розмови матимуть підтвердження. 

Звісно, ще треба зачекати і побачити, чи насправді наступного тижня парламентарі провалять ухвалення нового закону. Але передумов для цього дуже багато. В такому випадку депутатам залишиться можливість вносити правки в чинний закон, але навряд чи можна буде сподіватись виборів міських голів у два тури.