Новий закон буде, але виборча реформа не відбудеться – таким був прогноз координатора парламентських і виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської перед голосуванням у ВРУ за законопроекти про місцеві вибори. Те, що відбулося під куполом Ради ближче до вечора 18 червня, фактично підтвердило прогноз.
Сигнальне голосування за три документи показало, що саме він і мав найбільше шансів на ухвалення в першому читанні. Так і сталося – 271 “за”. Також депутати проголосували за те, щоб до другого читання законопроект готували за скороченою процедурою, тобто є два тижні на те, аби вносити зміни.
Так звана німецька модель
Нагадаємо, що передбачає законопроект, просунутий нардепами від Радикальної партії Ігорем Поповим і від “Блоку Петра Порошенка” Вадимом Денисенком: два тури для виборів мерів великих міст, де проживає понад 90 тисяч виборців (є велика ймовірність, що цієї норми у другому читанні вже не буде), змога балотуватися блокам партій на місцевих виборах, скорочення кількості місцевих депутатів (нині мінімально місцева рада може мати 12 депутатів і максимально 150, замість цього планують встановити межі на рівні 10 – 80 обранців).
Для виборів сільських і селищних рад – “мажоритарка”, для всіх інших рівнів – відкриті списки. Але щодо останнього є великі питання, про що ми також неодноразово писали. Автори пропонують, аби багатомандатний виборчий округ ділився на територіальні округи, в кожному з яких висуватимуть до двох кандидатів від партії (розуміємо, що закон писали під одного кандидата від партії на округ). Це по суті територіальна прив’язка кандидатів зі списку до округів, але не відкриті списки.
Дуже важливою умовою для голосування за відставку Наливайченка для “ударівців” і представників “Самопомочі” експерти називають вибори всіх міських голів у один тур
“Законопроект 2831-3, коли відкритими списками називають висування від 0 до 2 кандидатів в округах, породить, по-перше, пари “технічний + реальний”, по-друге, пусті округи, де нікого не оберуть, по-третє, округи, в яких переможець не отримає свого мандата, а його забере той, хто отримає 2-3 місце, але від іншої партії. Також система не має стосунку до німецької, хоч нам автори хочуть продати законопроект саме так”, – писала на своїй сторінці у Faсebook Ольга Айвазовська.
Вторгували
Тут варто зазначити, що довгий час той законопроект, який тепер взяли за основу, у кулуарах ВРУ називали не інакше, як законопроектом Руслана Князевича, депутата від “Блоку Петра Порошенка”, якого офіційно серед авторів не було.
Про цей законопроект говорили давно в контексті того, що саме його просуватимуть у парламенті, а залучення експертів до написання проекту під егідою спікера Гройсмана – лише замилювання очей. І Попов, і Денисенко були в цій робочій групі, однак не долучилися до загальної роботи, а зареєстрували окремий законопроект.
Звичайно, його ще трохи поправлять до другого читання, але ці правки будуть результатом політичних торгів і навряд чи вплинуть на те, що в законі з’явиться дійсно чітко прописана система відкритих списків.
 |
фото: архів |
Що цікаво, і експерти, і низка нардепів пов’язують закон про вибори з голосуванням за відставку голови СБУ Валентина Наливайченка. Він обіймав свою посаду за квотою партії УДАР, яка в парламенті фактично розчинилась у “БПП”.
Майже всі депутати з “ударівської” групи в цій фракції проголосували в четвер за відставку Наливайченка, хоча напередодні лідер УДАРу, міський голова Києва Віталій Кличко заявляв, що такого не буде. Також аналогічно змінили свою позицію в останній момент і фракції “Самопомочі”, Радикальної партії та “Батьківщини”.
За різними повідомленнями з різних джерел, усім начебто запропонували важливі посади чи то на місцях, чи то в міністерствах, однак усі це заперечують. Дуже важливою умовою для голосування за відставку Наливайченка для “ударівців” і представників “Самопомочі” експерти називають вибори всіх міських голів у один тур.
Довгий час той законопроект, який тепер взяли за основу, у кулуарах ВРУ називали не інакше, як законопроектом Руслана Князевича
І для Кличка, і для Садового це дуже важливо, адже неабияк спрощує перемогу на наступних виборах. Ніхто не зізнається, як було насправді, але розмов про це нині дуже багато.
Залишається чекати, чи після нинішнього скандалу депутати наважаться у другому читанні внести й ухвалити правку про однотурові вибори голів усіх міст. Якщо це відбудеться, новий закон про місцеві вибори втратить останнє позитивне, що в ньому було, і тоді коаліціянтам важко буде пояснити, чому вони не виконують коаліційної угоди, в якій записані і відкриті списки, і вибори мерів у два тури. Чекаємо два тижні…
А що ж критики?
Цікаве також інше: низка експертів, зокрема львівських, і навіть депутати Львівської обласної ради заявляли про те, що недосконалими є всі чотири запропоновані законопроекти про вибори.
Найбільше критикували документ, розроблений робочою групою (створеною головою ВРУ Володимиром Гройсманом) під керівництвом нардепа від “БПП” Олександра Черненка (№2831-2), який був найближче до системи відкритих списків, що розробляли разом із відомими експертами на основі пропозицій громадських організацій, які кілька місяців проводили круглі столи з цього питання по всій Україні.
Після ухвалення в першому читанні не цього, а законопроекту Попова – Денисенка, якоїсь хвилі критики не спостерігається. І нема дискусій стосовно того, що Рада взяла за основу один із документів, який підміняє поняття відкритих списків.
Насамкінець треба зазначити: взявши за основу один законопроект, депутати не застраховані від того, щоб провалити друге читання, тож нового закону взагалі може не бути. Деякі експерти говорили, що це не так і погано – тільки внести деякі зміни до чинного закону, зокрема, про вибори міських голів у два тури.
Але якщо дивитися на нинішні парламентські розклади, то при збереженні нинішнього закону депутати навряд чи візьмуться саме за таку правку…