Те, що відбулось у вихідні в австралійському Брісбені, ілюструє нинішню картину світу. Господар Кремля сам штовхає себе і свою державу до міжнародної ізоляції. 

Поза тим, західні лідери, виголошуючи полум’яні промови на підтримку України, тяжко наважуються на додатковий тиск на Російську Федерацію. 

“Гадаю, я маю потиснути вам руку, але можу сказати лише одне: забирайтесь з України!” – так речник канадського прем’єра Стівена Гарпера Джейсон МакДональд передає слова свого шефа, які той сказав під час рукостискання з Путіним на саміті Великої двадцятки, що пройшов у Австралії 15 і 16 листопада, повідомляє агентство Bloomberg.

Путіна зустріли дуже холодно, єдиними друзями господаря Кремля на саміті були… коали, з якими Путін фотографувався для створення начебто дружньої атмосфери. Коли ж учасники саміту робили офіційне фото, то Путін стояв у дальньому куті першого ряду… 

Навіть під час ланчу в суботу, 15 листопада, біля президента Росії ніхто не сидів… Загалом західні ЗМІ повідомляють, що під час зустрічей віч-на-віч світові лідери постійно критикували Путіна за агресію на Донбасі, на що Володимир Володимирович відповідав, що санкції негативно впливають і на Захід, і на Росію, що в Україні не діють російські війська…

Так, брехати Путіну не звикати. Але не надто дружню атмосферу саміту Великої двадцятки йому не вдалось витерпіти. В неділю, коли решта учасників саміту зібралася за робочим сніданком, Путін достроково покинув Австралію до оприлюднення підсумкового комюніке. Він порушив протокол, виправдовуючи свій відліт довгою дорогою та необхідністю виспатися. При цьому на прес-конференції президент РФ зауважив, що “атмосфера на саміті була доброзичливою та діловою…”

Так, Захід вдарив по самолюбству Путіна. Але тут потрібно зважати й на інші нюанси. Словесна обструкція не має жодного значення без реальних кроків. Захід повинен зупини військову агресію господаря Кремля, а не просто створити для нього “незручності” на міжнародних форумах. Зрештою, Путіна таки запросили на саміт Великої двадцятки. Звернемо увагу й на деякі висловлювання західних політиків.

Читайте також

Що може зупинити Путіна? Кремль кинув виклик не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу. Найближчі дні можуть стати вирішальними. Євросоюз лиш думає про нові санкції щодо Росії, а США – про зброю для України

З одного боку, американський президент Барак Обама уже вкотре застеріг, що Росія залишатиметься в ізоляції доти, доки допомагатиме сепаратистам, але, з іншого боку, зазначив, що санкції проти Росії вже діють, а нові лише розглядаються…

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр сказав, що перемовини з Путіним не були марними, що ЄС і далі повинен працювати над стабілізацією політичної та економічної ситуації в Україні, навіть повернувся до ідеї створити новий майданчик для діалогу в форматі ЄС – Євразійський економічний союз. 

Яка політична стабілізація?! Який майданчик?! Росія воює з Україною! А західні політики тим часом від інтерв’ю до інтерв’ю й далі… співчувають. 

“Ми сьогодні не висуватимемо на передній план питання про нові санкції проти Росії і не прийматимемо такого рішення, а говоритимемо про загальну ситуацію”, – сказав Штайнмаєр у понеділок, 17 листопада, повідомляє “Укрінформ”.

фото: vedomosti.ru

Для розуміння ймовірних подальших кроків РФ є інтерв’ю Путіна  німецькому каналу ARD, у якому він заявив, що, по-перше, терористи на Донбасі, як виявляється, є “політичними опонентами Києва” і що знищити їх він не дозволить. 

По-друге, назвав втечу Януковича збройним переворотом. По-третє, ще раз заявив про федералізацію України. По-четверте, нарешті визнав, що російські війська блокували українські в Криму, але ні словом не обмовився про те, що його армія нині на Донбасі. 

Володимир Володимирович уже звик визнавати деякі свої дії, так би мовити, заднім числом. Йому це сходило з рук. І нині небезпека повномасштабного вторг­нення російської армії є актуальною. Експерти прогнозували, що повномасштабне вторгнення може відбутись упродовж найближчих тижнів чи вже навесні. 

Але нагадаємо, що низка джерел повідомляли: атака російсько-терористичних сил могла відбутись і у вихідні. На щастя, цього не сталося... Розлючений після саміту Великої двадцятки Путін тепер ще непередбачуваніший...

Зазначимо, що Петро Порошенко у інтерв’ю німецькому виданню Bild заявив, що Україна нині є найнебезпечнішим місцем у світі. “Ситуація в Україні небезпечніша, аніж загроза угруповання “Ісламська держава”… В моїй країні – тисячі російських солдатів, сотні танків, важкої артилерії. Це одна з найбільших армій у світі, вона загрожує нам і всій Європі. Ми не хочемо війни, ми хочемо миру і боремося за європейські цінності. Але Росія не дотримується домовленостей!” – наголосив Президент України. 

І зазначив, що Україна готова до тотальної війни. У вихідні український гарант своїм указом увів в дію рішення РНБО від 4 листопада “Про невідкладні заходи із забезпечення державної безпеки”. В документі йдеться, зокрема,  про покращення забезпечення армії та підвищення її боє­здатності.

Тим часом директор аналітичного центру Poto­mac Foundation Філіпп Карбер і генерал у відставці, колишній командувач сил НАТО в Європі Веслі Кларк, як повідомляє польська Gazeta Wyborcza, зазначили, що тепер у Кремля є три варіанти дій в Україні:

Перший – тактичний. Його мета полягає у тому, щоби зайняти найважливіші позиції на території, на якій припинені воєнні дії, аби створити точки входу для подальшої наступальної операції.

Другий – оперативний. Другий сценарій передбачає захоплення Маріуполя внаслідок атаки з Криму і контрольованих сепаратистами просторів Східної України. Цей варіант вимагає залучення Військово-морського флоту, перш ніж у грудні замерзне Азовське море. Розгортання російських військ у Криму буде помічене. Наслідком цього сценарію було б відкриття другого фронту.

Третій –  стратегічний. Найбільш руйнівний для України варіант, що передбачає окупацію Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Херсона, Миколаєва та Одеси. Таким чином Росія встановила б контроль від Придністров’я до нинішнього східного російсько-українського кордону. Реалізація цього варіанта вимагала б від Росії залучення авіації та 20 тисяч військовослужбовців. Цей варіант був би для України ударом, після якого наша держава уже не піднялась би.

Збільшення російської військової присутності в Україні та формування ударних груп терористів відкрило шлях для втілення цих варіантів. Вони можуть використовуватись один за одним, зауважують експерти. І звертають увагу на те, що Росія розмістила в регіоні великі військові сили, зокрема сучасні системи вогневої підтримки для своїх передових позицій в Донбасі.