Представники влади й далі відстоюють закон про референдум, незважаючи на те, що Венеціанська комісія його вщент розкритикувала. Секретар комісії Томас Маркерт навіть заявляв, що їхній висновок щодо цього документа один із найкритичніших. Нагадаємо: “Пошта” вже писала про небезпеки Закону України “Про всеукраїнський референдум”.

Та учора міністр юстиції Олесандр Лавринович на прес-конференції заявив, що “у Конституції чітко є кілька принципів: єдиним джерелом влади в Україні є народ, і неможлива зміна позиції, яка змінює суспільний устрій, без українського народу, і єдиним способом прийняття безпосередньо рішень є загальнонаціональний референдум. Тому що немає іншого способу прийняття рішень всіма громадянами”.

“Питання прийняття поправок до Конституції на всеукраїнському референдумі повністю відповідає Конституції, і це відображено в рішенні Конституційного Суду від 2005 року”, – цитує Лавриновича УНІАН. Що найцікавіше, з його слів,  доцільність прийняття поправок до Конституції на референдумі може бути предметом обговорення на високому політичному рівні, а не на рівні правових експертів.

Тож уже не дивно, що Лавринович не згадав про те, що закон є недосконалим, відкриває шляхи для фальсифікацій та маніпуляцій. Виходить, якщо владі вдасться домовитись із опозицією, то Конституцію таки змінюватимуть на референдумі.

Зазначимо, що таке лобіювання закону про референдум нинішнім міністром юстиції невипадкове. Адже саме Лавринович є, так би мовити, його “батьком”. Адже саме він у 2008-му зареєстрував у ВРУ законопроект щодо референдуму. Щоправда, цей документ було відхилено. А вже у 2010-му новий, трохи перероблений законопроект вніс інший депутат від Партії регіонів Дмитро Шпенов. 

Однак, на думку низки експертів, зокрема Ігоря Коліушка, керівника Центру політико-правових реформ, і цього разу законопроект розробляв та лобіював Лавринович. Дивує те, що законопроект Шпенова в липні 2010-го парламент відправив на повторне, друге читання (адже з нього під час обговорень вилучили пункт про можливість внесення змін до Конституції через референдум, і владі від уже не був потрібен).

Законопроект мали доопрацьовувати, відредагувати, але цього не сталося: після двох років і трьох місяців, у листопаді 2012-го, його без розгляду в комітеті винесли на голосування, і “кнопкодави” від ПР ухвалили закон у редакції першого читання (!) на одному з останніх засідань ВРУ VI скликання, коли вся країна обговорювала результати виборів, які на той час уже відбулись. 

Нині Лавринович своїми заявами і діями лише доводить, що саме він є натхненником прийняття цього закону. Міністр розповів, що 24 – 25 червня в Люксембурзі обговорив підготовку законодавчих змін у рамках європейської інтеграції України з фахівцями Єврокомісії з питань нормативного забезпечення євроінтеграції та запевнив, що закон про референдум нібито не вплине на підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Однак і це питання викликає сумніви. У неділю в Люксембурзі на засіданні Ради зі співробітництва Україна-ЄС був ухвалений оновлений порядок денний асоціації. І в одному із пунктів цих розширених вимог було “удосконалення законодавства про референдум... у світлі рекомендацій Венеціанської комісії”, повідомляє “Комерсант-Україна”.

Тож українська сторона нібито вже й погодилась доопрацювати цей закон, але представники влади й далі наполягають на тому, що він цілком прийнятний.