Пальма в Єгипті - як у нас тополя. "До самого долу" все гне її вітер із Сахари, який котить пустелею замінники нашого перекотиполя, самочинно змотані з пластикових мішків та пляшок. До священного ворона треба їхати - неблизький шлях від Хургади через пустелю до найстаріших монастирів св. Антонія Великого і св. Павла Тебанського (Фивейського) - де плекають пам'ять про ворона, про левів, про духовний подвиг двох перших анахоретів.

Св. Павло народився чи то 10, чи то 15 січня 227 року в Тебах, у Горішнім Єгипті, в християнській заможній родині. У 15 років осиротів, і старша одружена сестра забрала хлопця до себе. Чоловік сестри, поганин, позаздрив на майно, яке мав успадкувати Павло як законний спадкоємець. Він задумав лихе - видати родича римській владі, яка власне тоді, при імператорі Деції, посилила переслідування християн. Конфісковане майно арештованого отримував донощик. Юнак утік до пустелі, де переховувався в різних місцях, мандруючи із місця на місце. Нарешті у своїх блуканнях натрапив на печеру, де колись ховались фальшивомонетники. Він уподобав собі цю невелику оазу, яку оминали караванні шляхи. Там було джерело доброї води, оточене пальмами. Листя давало тінь і одяг, фініків вистачало на цілий рік. Тут і прожив св. Павло, у молитвах славлячи Господа, і протягом 90 років не бачив людей. Леви приходили бавитись із ним, як кошенята, а останні 40 років ворон приносив щодня по півкоржа. (Такі коржі, що правлять єгиптянам за хліб, печуть там донині).

Тим часом св. Антонію, названому Великим, було веління - "...є досконаліший тебе, шукай його..." Ведений Святим Духом, через два дні й ніч Антоній зустрівся з Павлом, який запитав, чи припинилось пролиття крові християнської. У той день ворон приніс цілого коржа. Св. Павло готувався до смерті, й Антоній пішов до св. Атанасія по плащ, щоби вкрити і гідно поховати першого єреміта. Повертаючись, побачив світлу душу серед ангелів, пророків та апостолів. Сам же святий стояв навколішки, як живий на молитві. Леви вже викопали могилу в каменистім ґрунті. Св. Антоній поховав Павла, обгорнутого плащем, благословив левів, узяв пальмовий одяг і повернувся до своєї печери, де поблизу виникла вже спільнота пустельників. Пальмовий одяг св. Антоній вбирав до урочистих служб на Великдень та Зелені свята.

Атрибути зображень святого - пальма, леви, крук з коржем. Пам'ять про святого Першого Пустельника бережуть і Східна, і Західна церкви. До широко розбудованого в пустелі монастиря їдуть прочани з усього християнського світу.

У 1382 році Владислав Опільський поселив на Ясній Горі в Ченстохові монаший орден св. Павла Першого Пустельника, якого обов'язком була опіка над санктуарієм з чудотворною іконою Ченстоховської Божої Матері, тим же Опільським перенесеної з Белза.