Науковці спростували поширену думку про те, що нервові клітини не відновлюються. Про здатність мозку генерувати нові нейрони дізналися ще у дев’яностих роках, однак досі не могли з’ясувати, чи встигає організм людини компенсувати втрати. Розібратися у цьому питанні “допомогли” ядерні випробування, які проводилися всередині минулого століття, повідомляє журнал Cell. 

Аби виявити кількість нейронів, що з’явилися вже після народження людини, дослідники із Швеції вдалися до цікавого методу: вони шукали нейрони з великою кількістю радіоактивного ізотопу С14. Ця видозміна вуглецю засвоюється організмом так само добре, як і звичайний карбон, однак ізотоп С14 дуже рідко зустрічається в природі. У 1945–1963 роках, коли низка країн проводила ядерні випробування, велика кількість С14, що виник внаслідок ядерних вибухів, потрапила до атмосфери та океанів. Згодом через їжу та воду елемент потрапляв в організм людини.

Вчені з Каролінського інституту під керівництвом Кірсті Сполдінг досліджували, чи існують нервові клітини з великим вмістом цього ізотопу. Як виявилося, у гіпокампі багатьох людей (зона мозку, пов’язана з емоціями та пам’яттю) таки є чимало вуглецю-14, що міститься у ДНК. Це доводить: такі нервові клітини з’явилися вже після народження людини (очевидно, раніше до уваги брали людей, які народилися до проведення ядерних випробувань).

Вдалося також з’ясувати, що у гіпокампі щодня з’являється близько 700 нових нейронів, а за рік мозок оновлює нервові клітини на 1,75%. Кірсті Сполдінг відзначає: такі “пізні” нейрони можуть істотно впливати на функції мозку, зокрема на пам’ять та емоції. 

До речі, уперше про нейро­генез довідалися у 1962 році завдяки дослідам на щурах. До того часу вважалося, що втрачені нервові клітини гризуни (та й люди) компенсують завдяки перерозподілу функцій інших клітин. Щоправда, у 1998 році дослідники під керівництвом Петера Ерікссона виявили: у мозку дорослих людей теж відбувається оновлення нейронів. А тепер ми знаємо, що ці процеси встигають компенсувати втрати нервових клітин.