Астрономи виявили, що приблизно 4,6 мільярда років тому Земля мала два Місяці (!). Вважається, що Місяць виник у результаті зіткнення Землі з великим небесним тілом – Тейєю (розміром приблизно з Марс).

«Гігантський ляпас»

При цьому його зворотна сторона (та, яку ніколи не видно із Землі) сильно відрізняється від сторони, яка звернена до нашої планети. Так, наприклад, видима сторона має переважно рівний рельєф (за винятком різного роду кратерів), утворений рівнинами застиглої лави, тоді як зворотна вкрита горами. Учені багато разів намагалися пояснити відмінності двох місячних півкуль тільки гіпотезою про зіткнення – наприклад, бомбардуванням останками зіткнення або впливом приливних сил гравітаційного поля Землі. В рамках нової роботи астрономи розширили гіпотезу, припустивши, що в результаті зіткнення з Тейєю утворився не один, а відразу два Місяці (!), пише журнал «Nature».

Використовуючи комп'ютерне моделювання, вчені припустили, що протягом кількох десятків мільйонів років у Землі було два супутники, які потім зіткнулися і перетворилися на одну планету – звичний нам Місяць. Один з них діаметром близько 1000 кілометрів на досить невеликій швидкості врізався в так званий основний Місяць – вчені назвали цю подію «гігантських ляпасом». За словами вчених, перевірити їхню гіпотезу можна за допомогою зразків зі зворотного боку Місяця (якщо запропонований ними сценарій правильний, вік ґрунту з видимої і невидимої частин повинен відрізнятися на десятки мільйонів років) або за підсумками роботи космічних апаратів NASA GRAIL (Gravity Recovery and Interior Laboratory), які вирушать в космос у вересні 2011 року і працюватимуть на висоті 55 кілометрів над поверхнею супутника Землі.

Марсіанські струмки

Є новини і про Марс. Темні смуги, які з’являються на деяких схилах південної півкулі Червоної планети влітку і зникають взимку, можуть виявитися струмками дуже солоної води, припускають автори статті, опублікованої в журналі «Science». Група вчених під керівництвом Альфреда Мак’юена з університету штату Арізона припускає, що солоність марсіанської води перевищує 50 проміле, тоді як середня солоність морської води на Землі становить близько 35 проміле. Така вода залишається рідкою при літніх температурах на цих схилах – приблизно від мінус 23 до плюс 26 градусів за Цельсієм. При цьому вчені наголошують, що самі по собі їхні спостереження не підтверджують цієї гіпотези, крім того, джерела таких "мінеральних струмків", якщо вони дійсно існують, також не відомі.

"Якщо порівнювати із Землею, то важко припустити, що це може бути чимось іншим, окрім як струмками, що течуть зі схилів. Питання в тому, чи дійсно це відбувається на Марсі, і якщо так, то чому саме в цих місцях", – зазначив співавтор роботи Річард Цурек з Лабораторії реактивного руху (JPL) NASA.

Якщо гіпотезу солоних струмків вдасться підтвердити, це стане першим свідченням наявності рідкої води на нинішньому Марсі. Нагадаємо також, що у квітні повідомлялося, що на Марсі виявили величезні запаси сухого льоду.

"Пекельні черв'яки"

Тим часом у золотих копальнях у Південній Африці на глибині понад 1,5 кілометра виявили нематоди, або круглі черв'яки, яких ще називають "пекельні черв'яки", пише «The Washington Post». Науковці вважають, що це відкриття, яке виявило новий ареал поширення багатоклітинних живих істот на Землі, може мати важливі наслідки й для космічної біології. Наприклад, сприяти доведенню існування позаземного життя.

"Учені, які шукають життя поза межами Землі, заінтриговані можливістю існування мікробів, зокрема, під поверхнею Марса – планети нині холодної, сухої та такої, що зазнає впливу небезпечної радіації. Однак не варто забувати, що колись ця планета була вологішою, теплішою і краще захищеною атмосферою", – зазначає автор статті в «The Washington Post» Марк Кауфман. Водночас Карл Пілчер, директор Інституту астробіології NASA, зазначив, що виявлення нематод ілюструє, як можуть живі істоти пристосуватися до життя в несприятливих підземних умовах, зокрема і на Марсі.