16 липня минулого року о 16.32 в Ожидові зійшли з колії 15 цистерн з жовтим фосфором, який рухався з Казахстану до Польщі. Шість із них зайнялися. Це стало найбільшою техногенною катастрофою в історії незалежної України і своєрідним тестом для влади на вміння виходити з критичних ситуацій, який вона склала не найкраще.

Перше, що посіяло паніку, - відсутність офіційної інформації про катастрофу. Широкий загал дізнався про неї лише через 17-18 годин. Масла у вогонь долив тодішній віце-прем'єр Олександр Кузьмук, який спершу назвав Ожидів другим Чорнобилем, а вже наступного дня відмовився від цих слів. Нерозуміння громадськості викликали і доволі різні заяви вчених, і численні політичні спекуляції на цю тему.

Минув рік. Україною й далі перевозять небезпечні вантажі. На залізниці стверджують, що після Ожидова намагаються ретельніше перевіряти дотримання всіх норм та правил перевезення небезпечних вантажів, однак це не убезпечує від виникнення схожих ситуацій. До прикладу, за кілька днів до річниці ожидівської катастрофи на станції Броди, що неподалік, працівники залізниці виявили випаровування з однієї із цистерн вантажного потяга сірчаної кислоти. Причина - несправність запірного крана цистерни. На щастя, цього разу загрози для людей не було...