Карпатські дерев'яні церкви потраплять до Списку ЮНЕСКО

Вісім українських та вісім польських дерев'яних церков можуть поповнити Список світової спадщини ЮНЕСКО. Спільна польськоукраїнська комісія затвердила рекомендаційний перелік дерев'яних церковпам'яток, що увійдуть у транскордонне подання до ЮНЕСКО із робочою назвою "Дерев'яні церкви польських та українських Карпат".

Із визначеного переліку чотири церкви розташовані у Львівській області, дві у Закарпатській і дві в ІваноФранківській. Серед львівських церков щасливчиками стали церква Святого Юра в Дрогобичі (1657 - 1678), церква Святого Духа в Потеличі (1502), церква Різдва Пресвятої Богородиці в Маткові (1838) та церква Святої Трійці в Жовкві (1720). За словами фахівців, саме ці дерев'яні церкви найбільше підпадають під вимоги ЮНЕСКО.

- Українські карпатські церкви є різнотипні, і в цьому чи не найбільша їхня цінність, - розповів "Пошті" Роман Онишко, заступник начальника управління охорони культурної спадщини ЛОДА. - Є дерев'яні церкви Галичини, Закарпаття, Бойківщини та Лемківщини. Але всі вони є нашими - українськими. Вражає також кількість збережених дерев'яних церков - Україна в цьому безперечний лідер.

За словами Романа Онишка, спільній польськоукраїнській комісії було дуже важко вибрати вісім церков, щоб рекомендувати їх до списку. При виборі ж керувалися жорсткими критеріями ЮНЕСКО: добра збереженість церкви, автентичність, хороший краєвид або відповідна навколишня забудова, а також рівень захищеності церкви.

Рекомендації польських та українських фахівців ще мають затвердити на державному рівні. Підготовкою необхідної документації займатиметься польська сторона. Саме вони проводитимуть необхідні обміри та готуватимуть типовий пакет документів по кожній церкві. Щоправда, аби наші церкви справді визнали надбанням світової спадщини, треба ще немало зробити, зокрема, встановити на деяких об'єктах сигналізації як протипожежні, так і протизломні.

Попри переконання українських архітекторів, що у нас є набагато більше дерев'яних церков, вартих уваги та захисту світової спільноти, на практиці вони все ж сумніваються, що ЮНЕСКО затвердить навіть цей поданий перелік. Українські архітектори переконані - головне, щоб було з чого вибирати. За словами Василя Івановського, начальника управління охорони культурної спадщини ЛОДА, на підготовку документів піде щонайменше півтора року. Лише після цього пропозицію передадуть до ЮНЕСКО.

- На Львівщині є понад 600 дерев'яних церков, що мають статус пам'ятки. Серед них дуже багато унікальних, які вартують уваги світової спільноти. Але практика показує, що великі списки не проходять в ЮНЕСКО. Вони їх зменшують, - розповів пан Івановський.

Попри унікальність дерев'яних церков, з кожним роком їхня кількість зменшується. Більшість храмів гине у пожежах. Фахівці б'ють на сполох - якщо терміново не встановити протипожежні сигналізації, за кілька десятків років ми можемо залишитися без унікальної спадщини. Як вже писала "Пошта", з 1990 року область втратила понад 40 давніх храмів...