Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова, про транші, відсотки і повернення позик

Львів - одне із небагатьох міст в Україні, які активно послуговуються різноманітними фінансовими інструментами для залучення у бюджет додаткових коштів. Торік місто випустило облігації на суму 92 млн грн, цього року же 5 червня було оголошено конкурс  між банками для випуску чергових облігацій на суму 200 мільйонів гривень. До того ж Львів, імо­вірно, стане першим українським містом, яке послуговуватиметься банківськими кредитами: наразі тривають переговори з "Укрексімбанком" про надання Львову позики на суму 1 мільярд гривень! Стимулом для такої фінансової активності стала підготовка до  проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012, що визначило суми. Великій події - великі масштаби. Водночас, із чого будемо віддавати борг, як, зрештою, на що його використовувати, досі не відомо. Адже наразі немає як списків об'єктів, які будуть фінансуватися з цих позик, так і переліку майна, за рахунок якого їх погашатимуть. До речі, загальна сума запозичень фактично дорівнює цьогорічному бюджету міста: загальний фонд якого становить 1,26 млрд грн, а бюджет розвитку майже 238 млн грн. Про фінансові таємниці Львова "Пошті" розповів Олег Синютка, перший заступник міського голови Львова.

- Пане Олеже, місто вже рік є активним учасником фінансового  ринку, що вдалося заробити місту у результаті  цієї діяльності?

 - На мою думку, забезпечення прибутковості чи не прибутковості діяльності не є пріоритетом міста і функцією міської влади. Минулого року ми перевиконали дохідну частину міського бюджету більш як на 100 млн грн. Цього року динамі­ка збереглася: за чотири місяці ми вже перевиконали бюджет на 30 млн грн. Також ми отримали вже понад 3,5 млн гривень доходу з розміщення тимчасово вільних коштів на депозиті. При цьому ніхто з бюджетників ні на один день не мав затримки по жодній виплаті, ніхто з підрядників через це не стоїть у черзі і все отримує вчасно. 

- Доводилось чути сумніви щодо  ефективного використання  залучених коштів. Йдеться, зокрема, про  42 міль­йони гривень другого траншу муніципальних облігацій, які  довелося "мертвим тягарем" покласти на депозитні  рахунки, оскільки місто не могло їх освоїти.

- Я прихильник того, щоб за рахунок цих коштів якнай­швидше профінансувати проекти. Оскільки якщо дивитись дуже вузько, то ці кошти приносять ще якісь додаткові доходи до міського бюджету, але якщо дивитись ширше, то здорожчання та інфляція знецінять ці кошти набагато швидше, ніж вони принесуть доходи. Але є низка питань, які спричиняють затримки. Наприклад, ми досі очікуємо перегляду урядом державного бюджету, який вплине на місцеві бюджети. Це мало бути зроблено ще до першого березня. Крім того, щойно на початку квітня вирішилось питання стосовно проведення тендерних процедур, що затримало нас ще на три місяці. Тобто є речі, які від нас не залежать.

- Тоді чи варто брати наступну позику, тим паче в такому розмірі, як задекларувала міська рада, адже інфляція з'їдає відсотки?

- Ми стовідсотково виконаємо всі роботи, які заплановані за ці кошти. А зважаючи на інфляцію, просто враховуємо певні коефіцієнти здорожчання. Однак обсяг залучених коштів не зміниться. Тому про втрати для бюджету не йдеться. Я можу запевнити, що жодної копійки із 42 млн грн ми не втратили, а навпаки отримали ще додаткові кошти.

- Місто вже оголосило конкурс на визначення андеррайдера. Чи є вже конкретний перелік робіт на цих 200 млн грн?

- Це роботи, які будуть спрямовані на підготовку до Євро-2012. Передусім дороги, далі - аеропорт та інші речі, які забезпечать проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу і комфортне проживання людей.

- Чим обґрунтована сума в мільярд гривень, про яку йдеться у меморандумі з "Укрексім­банком",  і чи є вже якісь конкретні домовленості щодо відсоткової ставки і термінів погашення позики. Для чого місту такий великий кредит?

- Наразі ми обговорюємо це питання. Потрібно погодити з депутатами та всіма зацікавленими перелік майна під заставу. Далі треба погодити і відповідно затвердити перелік об'єктів, на які б спрямовувався цей кредит. Місто повинне зробити певні роботи: поремонтувати дороги, поновити рухомий склад електротранспорту.

Але навіть факт підписання такого меморандуму вже багато важить. Львів - перше місто, яке продемонструвало можливість співпраці з банківським сектором і готовність банківського сектору знівелювати будь-які ризики. До цього часу дуже багатьом розказували про те, що у "міста Львова немає коштів". А після того, як ми підписали цей меморандум, всі зрозуміли, що у нас немає проблем з фінансовими ресурсами.

- Тобто це, радше,  PR-хід ніж реальний намір?

- Та ви що! Який може бути PR-хід з таким серйозним банком і на такі серйозні гроші. Це не PR-хід, це - фінансова гарантія виконання будь-яких зобов'язань! Зараз ми працюємо з "Укрексімбанком" задля реалізації цього проекту. Однак є ще багато узгоджень нових рішень, які потрібно підготувати.

- Під які відсотки та на який термін місто хотіло б узяти кредит?

- Ми будемо залучати кошти у найдешевший і найвигідні­ший спосіб. Наразі тривають переговори.

- Коли буде підписана ця угода?

- У час необхідності коштів для фінансування. Коли будуть конкретні об'єкти, які потрібно оплатити.

- А як щодо повернення попередніх позик. Чи є вже перелік майна, який буде реалізовуватись з аукціонів для їх погашення?

- Якщо б ми не випускали облігації, а продавали майно, то тоді його потрібно було б продати вдвічі більше, ніж зараз. Прийде момент, коли буде потрібно формувати бюджет із врахуванням необхідності повернення, тоді й будемо визначати перелік.

- Чи планують у Ратуші запроваджувати ще якісь фінансові механізми, крім анонсованих, у найближчому майбутньому?

- Наразі є позитивна динамі­ка зростання доходів до міського бюджету. Тож я не думаю, що в найближчій перспективі місто буде залучати ще якісь фінансові важелі. Зараз ми плануємо дозволити впровадити фінансові інструментарії львів­ським комунальним підприємствам. Тобто надати їм трохи більше свободи у фінансових питаннях. Вони повинні стати повноцінними гравцями у своєму сегменті ринку, щоб забезпечувати відповідний рівень послуг мешканцям.