Місто Лева вабить туристів своїм історичним центром, пам’ятками архітектури, а також старовинними фасадами австрійських та польських будинків. На жаль, не завжди вдається розгледіти всю красу цих будівель та споруд через геть недоречні та зовсім некрасиві написи, які залишають здебільшого самі ж мешканці міста фарбою з балончиків.
Чомусь називають ці написи графіті. Так, графіті – це вид мистецтва, але для графітчиків відведені спеціальні місця у Львові. Тож випадки нищення архітектури нашого міста є справжніми актами вандалізму!
Львів’янам, які люблять своє місто, небайдужа його архітектурна спадщина. Вони не можуть ігнорувати акти вандалізму щодо архітектури міста. Тому активні львів’яни разом із владою міста організовують тематичні громадські консультації, зокрема й щодо збереження пам’яток і запобігання їхньому нищенню. Андрій Фендик, регіональний представник ГО “Центр UA” у Львівській області, висловив владі міста свої пропозиції вирішення цієї проблеми на громадській консультації, а влада одразу відповідала на пропозиції активіста підтримкою або обґрунтованою відповіддю, чому той чи інший метод не буде ефективним та чому його неможливо реалізувати.
“Ділки” та “графітчики”, які нищать історичні будівлі
Нині у Львові нищать історичні будівлі вандали, які називають себе “графітчиками”, а також підприємці, розповідає Андрій Фендик.
“На жаль, нині частина місцевих мешканців наносить на відреставровані будівлі графіті. Вирішенням цього питання могли б стати безкоштовні курси для графітчиків. Ще однією проблемою є те, що самі підприємці пошкоджують відреставровані будівлі під час зведення торгових точок. Бачимо різні добудови до старих будинків тощо. Також проблемою є те, що жителі та гості міста недостатньо проінформовані про відновлені історичні пам’ятки архітектури. Бачимо, що нині багато будинків та споруд відновлюють. Вважаю, що ЗМІ варто більше про це інформувати”, – наголошує Андрій Фендик.
З його слів, якщо й надалі не звертатимемо уваги на ці проблеми, то невдовзі це створить низку додаткових проблем.
“За якийсь час туристичний імідж Львова може зазнати значної шкоди. Зокрема, про це говорять туристи, гості нашого міста. Також невдовзі місту доведеться виділяти кошти на відновлення уже відреставрованих будівель. Тобто надалі потрібно буде виділяти кошти, щоб відновити той будинок, ту браму, які вже були відреставровані раніше. Також дедалі непорозумінь між місцевою владою та підприємцями щодо використання історичних будівель аж ніяк не додаватимуть іміджу нашому місту”, – каже Андрій Фендик.
Наші підприємці – це ті люди, які сплачують податки та створюють робочі місця, наголосив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
“Коли ж говоримо про людей, які нищать історичну спадщину, руйнують фундаменти, замінюють вікна та двері, то насправді таких людей складно назвати підприємцями… Я б називав їх “ділками”. Вони не здійснюють жодної підприємницької діяльності, а лише здають в оренду будівлі у центральній частині міста. І проблема у тому, що тих, хто орендує ці приміщення, помилково вважають кінцевими винуватцями нищення історичних пам’яток. Хоч насправді винні не підприємці, які роблять свій бізнес, а ті, хто здає ці приміщення в оренду”, – зазначає Андрій Москаленко.
Збільшення штрафів і німецький досвід проти вандалів
Що ж стосується вирішення проблеми нищення історичних пам’яток, то Андрій Фендик пропонує посилити охорону історичних будівель за допомогою відеоспостереження, зробити їхню охорону пріоритетним для правоохоронців і впровадити систему штрафів за пошкодження пам’яток.
“Так, відеоспостереження – це додаткові фінансові витрати, але за допомогою камер можна ідентифікувати порушника. А штрафи мають стати дієвим покаранням”, – зазначає Андрій Фендик.
Пропозицію про підвищення штрафів підтримав Андрій Москаленко. “Погоджуюсь із тим, що сума штрафу має бути значно вищою. Сьогодні юридична особа за неналежні зміни у вигляді пам’ятки архітектури сплачує штраф розміром 1700 гривень, а я гадаю, що сума штрафу має становити 170 тисяч гривень, а для юридичних осіб збільшена до двох мільйонів! Також, гадаю, має бути скорочений термін стягнення цих коштів із порушника”, – сказав чиновник.
А ще, з його слів, наступного тижня місто запускатиме механізм, який має допомогти у боротьбі з недобросовісними власниками приміщень у пам’ятках архітектури, які змінили вигляд будівлі і здають її в оренду. Для цього буде створений перелік таких власників. Тоді, на думку Андрія Москаленка, охочі взяти в оренду приміщення не звертатимуться до власників-порушників. Зі списку планують виключати лише тоді, коли пам’ятці повернуть попередній вигляд.

Чиновник додає: аби не псувати пам’ятку архітектури неавтентичними вікнами, балконами чи брамами у місті діє програма співфінансування реставрації. У 2019-ому така програма була спрямована на історичні брами, реставрацію яких частково фінансувало місто, а частково – власники квартир. До слова, зараз приймають заявки на співфінансування реставрації балконів.
Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міськради, зазначила, що залучати правоохоронців до справ, пов’язаних з вандалами, зазвичай складно. “Сьогодні маємо таку ситуацію: коли ведуться роботи на пам’ятці архітектури, яку пошкоджують чи нищать, правоохоронці не можуть зайти до будинку, бо це приватна власність, до того ж це не кримінал. Робити охорону пам’яток головним завданням для поліцейських не вийде і не потрібно, бо у поліції мають бути інші пріоритети”, – додає вона.
Але вихід є. Лілія Онищенко каже, що вже давно обстоює ідею створення на державному рівні будівельної поліції. На її думку, ці люди мали б право стежити за виконанням тих чи інших робіт, запобігати пошкодженням і нищенням пам’яток архітектури, штрафувати недобросовісних власників, адже подібні структури, які сьогодні діють в Україні, з її слів, на жаль, неефективні. До слова, така будівельна поліція колись була у Німеччині.
Чи допоможе збільшення легального простору для графіті?
Вандалізм у Львові помітний на кожному кроці саме завдяки розписаним стінам і брамам архітектурних пам’яток. Навіть коли у місті проводять конкурси графіті та підтримують таку творчість, незрозумілих написів більшає. Не зупиняються вандали і перед щойно відреставрованими брамами чи відремонтованими дверима будинків у центрі міста. Аби зупинити вандалів, активіст Андрій Фендик пропонує провести масштабну інформаційну кампанію про важливість і цінність пам’яток архітектури Львова. Зокрема, встановити інформаційні таблички на пам’ятках, на яких українською та англійською мовами було б написано історію будівлі, її особливість тощо. Також в межах інформаційної кампанії чоловік пропонує створити в соціальних мережах спільноту, де можна буде показувати винних у пошкодженні пам’яток архітектури, щоб кожен міг побачити, хто нищить Львів.
“Розумію, що тут можуть виникнути юридичні питання щодо того, чи можна буде публікувати фото порушників на загал. А до інформаційної кампанії, звичайно, потрібно буде залучати міські медіа, які допомагатимуть у поширенні інформації про нищення пам’яток, про покарання за такі дії тощо”, – додає Андрій Фендик.

Встановлення інформаційних табличок на пам’ятках підтримала Лілія Онищенко. З її слів, не про кожен будинок є що сказати, але на цікавих пам’ятках архітектури варто встановлювати скляні інформаційні таблички. До того ж виготовлення і встановлення їх досить просте і не надто дороге.
Також Андрій Фендик запропонував проводити культурно-просвітницьку роботу безпосередньо з вандалами, які обписують стіни.
“Потрібно залучати порушників до відновлення зіпсованих пам’яток, – каже активіст. – А ще маю ідею створення курсів графіті для таких людей, аби вони вчилися і вдосконалювалися. Можливо, тоді поменшало б актів вандалізму, якби художники мали місце для графіті в центральній частині міста”.
Натомість Андрій Москаленко зауважив: стіни у Львові обписують і у такий спосіб псують зовсім не художники, які займаються графіті й не мають місця, де творити, а люди, що мають фарбу і побачили гарну стіну.
“Зацікавлені в графіті львів’яни знають, що місто проводить конкурси, виділяє місце, кошти, фарбу, ці графіті справді прикрашають місто, як-от на вулиці Варшавська чи на Княгині Ольги, – мовить чиновник. – У таких заходах беруть участь чимало охочих навчитися чи вдосконалитися. Також у Львові є такі майстри графіті, в яких місто замовляє і оплачує роботи, що прикрашатимуть певні локації, до прикладу, трамвайні зупинки. І якщо людина справді хоче навчатись мистецтву графіті, то нехай стежить за тематичними заходами, а не обписує місто”.
Однак Лілія Онищенко переконана, що вандалів не цікавить мистецтво графіті. На її думку, цим людям важливо саме зіпсувати щось і не бути спійманим на гарячому. Тому збільшення простору для графіті в центральній частині міста не буде ефективним.
Подавайтесь на програму співфінансування реставрації
 |
фото: tvoemisto.tv |
До 15 листопада львів’яни можуть подавати заявки на участь у програмі співфінансування реставрації балконів у будинках-пам’ятках архітектури. Місто напрацювало вже третю таку програму для будинків-пам’яток архітектури, нещодавно її було затверджено рішенням виконавчого комітету. Фінансова частка, яку сплачуватимуть охочі відреставрувати свій балкон, становитиме 10 тис. грн за один балкон. Про це повідомляють на сайті Львівської міськради.“Цю програму ми обговорювали з мешканцями, щоб зрозуміти, наскільки вони готові фінансово долучитися до реставрації балконів. Було визначено чітку фіксовану суму, яку власник балкону має заплатити безпосередньо виконавцю робіт як аванс – це 10 тисяч гривень. Решту оплачує місто. Також місто бере на себе виготовлення проєктно-кошторисної документації, експертизу цієї документації, проведення тендерної закупівлі й укладання договору з підрядником”, – зазначила Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради.
Львів’янин має звернутися в управління охорони історичного середовища і написати заяву відповідного зразка. Він має бути готовий до співфінансування, забезпечити виконавцю робіт доступ до електроенергії і має мати підписаний охоронний договір.
“Ми будемо брати на реставрацію лише ті балкони, які виходять на головний фасад у будинках-пам’ятках архітектури. Сподіваюся, що до кінця року частину заявок ми опрацюємо, щоб із початком теплої погоди вже наступного року розпочати роботи”, – розповіла Лілія Онищенко.
Нагадаємо, що у місті з 2018 року діє програма співфінансування реставрації дверей та брам, а цього року запрацювала програма реставрації вікон.