– Більшість львів’ян все ж шанобливо ставляться до архітектурних пам’яток свого міста. Вони повідомляють про псування таких будівель, бо переймаються архітектурною спадщиною. На це вказує і громадське обговорення щодо збереження архітектурної спадщини, яке відбулося сьогодні та у якому взяли участь львів’яни, громадські активісти і влада, адже питання стоїть гостро і потрібно напрацьовувати альтернативні рішення проблеми зі нищенням пам’яток. А щодо порушників, влада міста бачить кілька напрямків вирішення цієї проблеми. Одним із них є програма співфінансування реставрації вікон, брам і балконів, іншим – публічність щодо збереження спадщини або ж навпаки її нищення, щоб львів’яни у першому випадку мали добрий приклад, а у другому знали, хто свідомо нищить архітектурну спадщину міста. Також працюємо сьогодні над тим, щоб за різного роду вандалізм збільшили штрафи, щоб вони стали ефективними. Є певний прогрес у цьому питанні, адже колись такі штрафи накладав лише Мінкульт, а зараз це можемо робити у Львові, маючи відповідну комісію. Я є членом цієї комісії і можу сказати, що вона, мабуть, найбільш публічна, бо навіть штрафи ми накладаємо в прямому ефірі. Часто порушники судяться з містом і не визнають свою неправоту, не хочуть сплачувати штрафи і тим паче повертати пам’ятці архітектури її попередній автентичний вигляд.

– Насправді те, що нищать пам’ятки архітектури, ні для кого не новина. Про цю проблему знаємо, у той чи інший спосіб намагаємось її вирішити. Часто ця проблема стосується нашого законодавства, яке не можемо обійти на місцевому рівні. Зокрема, маю на увазі систему штрафів. Сума штрафів є чітко визначеною, тож збільшити її у нашому місті не можемо. Власне те, що штрафи невеликі, не зупиняє вандалів. Однак це можна вирішити лише на рівні українського законодавства. Власне, щодо змін до законодавства, то маємо свої пропозиції до Міністерства культури. Бо саме вони можуть змінити статтю закону щодо підвищення штрафів. Що ж стосується графіті, то вважаю що це питання непросте. Загалом є дві категорії графітчиків. Ті, що дійсно хочуть творити, вони готові це робити на виділених площах, а також є ті, що хочуть малювати якісь свої символи, знаки, адреси наркотичних каналів. Це дві зовсім різні категорії графітчиків, бо перші дійсно створюють якісь мистецькі твори, вони ніколи не нищитимуть історичні пам’ятки, а другим байдуже. Мусимо якось боротись із другими. Проблема у тому, що їх не зацікавиш різними курсами графіті, тож мусимо знайти якісь інші методи боротьби. Зокрема, відеоспостереження. Також є дорогі матеріали, які можна наносити на будівлі. Завдяки цим матеріалам графіті не тримається, легко змивається. Також вважаю, що нині ситуація змінилась на краще. Люди почали більше цікавитися історією свого будинку, більше стежать за його виглядом. Звісно, мешканці історичної частини міста прагнуть комфорту. Однак завдяки програмі дофінансування львів’яни тепер можуть відреставрувати свій будинок відносно невеликим коштом. Вважаю цікавою програму дофінансування брам. Бо, на мій погляд, вона об’єднує мешканців. Вони спільно вкладають кошти, пізніше їхні діти пильнують ці брами. Вони вже не будуть там малювати, шарпати тощо. Бо розуміють, що у це вкладені їхні ж кошти. Загалом за останні роки нам вдалось відновити понад 150 брам. Наразі програма дофінансування діє щодо балконів, вікон і брам. Зокрема, програма відновлення брами передбачає, що 30% коштів збирають мешканці будинку, а 70% дофінансовує місто. Зі реставрації вікон є різні програми. Зокрема, 30%/70%, а також 40%/60%. Стосовно вирішення проблем із вандалами, то одна з моїх ідей – впровадження будівельної поліції. Я вперто намагаюся довести усім, що будівельна поліція – це правильний шлях, інакшої альтернативи немає. Бо патрульна поліція не хоче і не буде тим займатися. Стосовно європейського досвіду, то в Німеччині понад 20 років діяла будівельна поліція. Нині її уже скасували, бо не було потреби у ній. Тож за якихось 15-20 років порушників, які нищили історичні пам’ятки, більше немає.

– Насправді графіті – вид мистецтва, який має свою історію, має право на існування. Інша річ, що для такого мистецтва мають бути відведені окремі місця у місті. Якщо ж говорити про закордонний досвід, то там справді графіті прикрашають міста. Для цього обирають конкретні місця, проводять конкурс на найкращий ескіз, а згодом переможцям дають можливість зробити графіті. Те, що розписують вандали балончиком по щойно відреставрованих пам’ятках – це не графіті, а вандалізм, за це потрібно карати! У чинному законодавстві має бути чітко визначене покарання. Думаю, що це має бути адміністративне покарання. Скажімо, людина, яка причетна до розписування того чи іншого місця, мала б заплатити за реставрацію усього фасаду. Якщо бодай кілька людей заплатили таку ціну за свої витівки, то певен, що охочих нищити пам’ятки архітектури поменшало! Також вважаю, що мусить бути налагоджена робота наших правоохоронних органів. На жаль, наша поліція не звертає увагу на діяльність вандалів. Тому люди, які нищать історичні пам’ятки, почуваються безкарними. Ще великою проблемою є те, що на будівлях не просто залишають написи, а залишають електронні адреси, за якими відбувається торгівля наркотиками. Не можу зрозуміти, чому таке відбувається відкрито і ніхто не несе за це відповідальність! Щодо закордонного досвіду боротьби з вандалами, то насамперед у європейських країнах для порушників передбачені величезні штрафи, громадські роботи, а також кримінальна відповідальність. У багатьох містах працює система відеоспостереження. Також певні об’єкти, не обов’язково пам’ятки архітектури, покривають спеціальними розчинами, які захищають будівлю від фарб. Такі розчини називаються “антиграфіті”. Якщо покрити фасад таким розчином, то згодом його легко буде очистити від фарби. Вважаю, що місто зобов’язане долучитись до збереження пам’яток архітектури. Варто провести спільну нараду правоохоронних органів спільно з органами охорони культурної спадщини та керівництвом міста. Зокрема, потрібно наголосити на цій проблемі, а також дати вказівку патрульним службам реагувати належним чином. Необхідно затримувати злочинців та притягувати їх до відповідальності. На законодавчому рівні варто внести зміни до чинного законодавства, зокрема посилити відповідальність за неправомірні дії.

– Вважаю неприпустимою таку зневагу з боку вандалів до міста, адже вони нищать навіть відреставровані об’єкти, роботи щодо яких фінансували з міського бюджету і коштом містян також. Люди часто не розуміють, що ця писанина насправді немає нічого спільного з графіті. Внаслідок цього спотворюється суспільна думка про тих, хто справді займається графіті як видом мистецтва. Натомість дуже часто криві написи на будинках – це реклама наркотичних засобів. І вирішенням проблеми з такою рекламою, гадаю, має займатися саме поліція. На щастя, сьогодні в соціальних мережах містяни об’єднуються і активно повідомляють про акти вандалізму або рекламу наркотиків. А щодо людей, які справді вчаться малювати графіті, але не знають, як це зробити, то варто місту потурбуватися про це, фінансувати такі заняття, залучати професіоналів і якомога більше людей, щоб про це знали у Львові.