Однак пільговиків таке рішення неабияк обурило, ба більше, вони вважають його «аморальним» і «незаконним»! Мовляв, водії маршруток і раніше частенько відмовляли їм у безоплатному проїзді або не впускали в салон автобуса. Окремі категорії пільговиків сприйняли таке рішення як особисту образу та неповагу до старості, інвалідності чи участі в бойових діях.
Ще у п’ятницю, 20 березня, біля стін ратуші відбувся мітинг. Пільговики вимагали скасувати незаконні, на їхній погляд, обмеження. В пікеті взяли участь близько сотні людей із різних громадських організацій. А вчора, 23 березня, аби дійти компромісу, на засіданні виконавчого комітету Львівської міськради обговорили питання “Про скасування рішення виконавчого комітету від 10.03.2015 року №115”.
Головував на засіданні особисто очільник Львова, а в обговоренні транспортного питання взяли участь перевізники міста і громадські організації, навіть жителі Львова були. Засідання з малої сесійної зали довелося перенести у велику. Як там було гамірно! Ще б пак – вкрай актуальне питання обговорювали!
Втім одностайного рішення так і вдалося прийняти, бо, як то кажуть, у кожного своя правда. У підсумку на виконкомі створили робочу групу, яка за тиждень має представити свої напрацювання та пропозиції стосовно перевезень у місті Лева, зокрема пільгових.
“Сьогодні на засіданні виконавчого комітету були дуже складні дебати і полярні думки, але ми спільно вирішили сформувати робочу групу і таким чином з’ясувати, як бути далі. Бо транспорт у місті стосується кожного. Ви знаєте мою позицію – я стою до кінця. Тому робоча комісія має прийняти таке рішення, яке не буде “роздирати” громаду. Адже Львів не будуть бомбити з повітря, сюди не їхатимуть танки. Наше місто захочуть “розчленити”, роз’єднати його громаду. Нікому це не вдасться! Громада має бути єдина. Мусить бути єдине правильне рішення”, – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
Повна зупинка маршруток?!
Подібна практика з обмеженням пільгового проїзду існує в багатьох містах України. Зокрема, в Івано-Франківську часові обмеження діють уже понад п’ять років. Там люди вже пристосувались. У кризовий час це рішення дасть змогу не підвищувати тарифів для львів’ян і розвантажити міський транспорт у час-пік. Про це у своєму виступі зазначив начальник управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Віктор Щир.
 |
фото: Андрій Польовий |
“Рішення виконкому про обмеження пільгового проїзду зняло те напруження, що було у Львові. Коли паливо сягнуло піку своєї ціни – 27-28 гривень, то на маршрути не виходило більше 200 автобусів. ЛКП “АТП-1” змушене було розірвати угоди з двома перевізниками, які обслуговували маршрути №2А та №5А. У багатьох містах нашої держави існує практика обмеження перевезень пільгової категорії пасажирів – за кількістю осіб або за часом. Це рішення дало змогу стабілізувати ситуацію у сфері транспортних перевезень Львова. Єдине, що після 21.00 автобусів виїздить менше. Пропоную залишити рішення виконавчого комітету в силі до 1 червня, а вже після 1 червня розглядати питання підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті”, – зазначив начальник управління транспорту і зв’язку ЛМР Віктор Щир.
Також у Львові активно обговорюються імовірне підвищення тарифів за проїзд у маршрутках. Перевізники це пояснюють тим, що не мають коштів на паливо і що їм потрібні запчастини. Якщо не підвищити вартості проїзду, автобуси просто зникнуть із доріг…
“Транспортна сфера в надзвичайно складній фінансовій ситуації, бо коли приймали тариф у розмірі три гривні, паливо коштувало 11 гривнь, а зараз – 20, тож вартість проїзду мала би складати приблизно шість гривень. Маємо знайти компроміс! Маємо досягнути такої позиції, щоб перевізники працювали і задовольняли потреби громади, щоб громада була задоволена послугами перевізників. Зараз не можемо говорити про надприбутки та нові автобуси. Навіть впровадження електронного квитка не на часі, бо це великі видатки. У країні надзвичайна ситуація, у країні війна. Економічна криза охопила всі види діяльності. Наймудрішим рішенням було би, щоб пропрацювати в робочій групі весь комплекс питань”, – зазначив директор АТП-1 Михайло Сидорович.
У Львові після 21.00 автобусів тепер виїздить менше
На думку голови Асоціації перевізників Львівщини Івана Велійки, не варто скасовувати рішення виконкому. За його словами, необхідно розпочати процедуру перегляду тарифів на проїзд у міському автотранспорті.
“Про те, щоб скасувати обмежений пільговий проїзд, мови взагалі бути не може! Адже інакше ми перестанемо їздити містом… Якщо певним громадським організаціям пільгові обмеження не подобаються, нехай вони самі організовують міжміські перевезення, видають зарплатню водіям, ремонтують автобуси, зрештою, організовують пільговий проїзд для всіх, кому вважають за потрібне. Якнайшвидше треба підвищити тариф!” – емоційно зазначив у розмові з “Поштою” Іван Велійка.
З його слів, у Києві тариф становить 6 грн, у Харкові – 5,5 грн. У Львові ж попереднє підвищення тарифу на перевезення було торік у травні – з 2 до 3 грн. Тоді ціна на паливо була майже 11 грн. Зараз бензин коштує втричі дорожче, тому перевізники метушаться…
Псевдопільговиків – як грибів після дощу
Пільговики ж закликають міську владу зменшити кількість тих, кому надане право безоплатного проїзду у громадському транспорті. А таких у місті Лева чимало – аж 50 категорій.
Це ще добре, якщо пільговик справді належить до однієї з цих категорій, а не приписав собі пільги самостійно. На засіданні вчора прозвучало, що не секрет, що у Львові “за три сотні можна придбати собі посвідчення на будь-який смак”. Водії маршруток мають ретельно перевіряти документи тих, хто бажає їхати безкоштовно.
“Я той, хто бачив Другу світову війну від початку до кінця. Я пам’ятаю, як у батька забрали 400 гектарів землі і лишили одну корову на дев’ятьох дітей. Але чому це сталося? Через те, що будь-яка справа має два кінці, має причини і наслідки. Я вже 17 років пенсіонер, але дивлюся на всю цю ситуацію, і мені дивно, бо сідаю в автобус, зі мною заходить молодий чоловік або жінка, впевнено йде в салон, мовляв, у нього посвідчення. Як так?! Я важко працював 57 років для того, аби мати змогу їхати безплатно. А ті молоді люди, яким 35-40 років, кажуть, що в них посвідчення! Треба для початку їх перевіряти”, – заявляє львівський пенсіонер.
Я важко працював 57 років для того, аби мати змогу їхати безплатно. А ті молоді люди, яким 35-40 років, кажуть, що в них посвідчення! Треба для початку їх перевіряти
З його слів, потрібно також з’ясовувати, чому так несамовито підвищуються ціни. “Чому у всьому світі бензин дешевшає, а в нас навпаки?! Треба перевіряти роботу Антимонопольного комітету, який, здається, останнім часом нічого не робить. Зрештою, треба робити все, аби і пільговикам, і перевізникам жилося стабільно. Не можна допускати, щоб автобуси не ремонтували. Також не можна забирати право на пільги в тих, кому це потрібно!” – наголошує пенсіонер.
Пенсіонери також упевнені, що для більшості їх три гривні не так і багато, тому треба платити в знак солідарності з громадою Львова. “Я вважаю, що це рішення абсолютно правильне. Їдучи вранці на роботу, бачу, що більшість пасажирів – люди похилого віку. Втім вони часто далеко не бідні – в норкових шубах, дорогих дублянках. Чому студенти повинні платити за проїзд, а вони ні? Хіба студенти більше заробляють? Так, зараз складний період, тому ми повинні пройти його разом”, – зазначила пенсіонерка під час засідання.
Є категорії інвалідів, яким направду важко сплачувати навіть ті три гривні. Зокрема, йдеться про тотально незрячих містян, які й без того ціле життя платять за двох: за себе і за того, хто їх супроводжує. А тут ще й такі нововведення! Для сліпої людини це дорого, бо пенсію ми отримуємо невелику. І я це знаю як ніхто інший, адже сама, будучи студенткою, втратила зір.
Працюю з 9.00 до 17.00, тому в пільговий час не вкладаюсь. Трамвай і тролейбус до місця моєї роботи не курсують. До того ж я працюю на громадських засадах, тому грошей за це не отримую. Тож і виживаю на одненьку пенсію... Як і більшість незрячих, які через фізичні обмеження не можуть знайти роботи. Але ж вони не будуть постійно сидіти в чотирьох стінах?! Вони хочуть жити і розвиватися, мати друзів і знайомих, бути частиною суспільства. І для цього їм потрібно користуватися транспортом.
Міській владі варто надавати пільги незрячим і дати їм змогу жити повноцінним життям. Тим паче, що серед містян дуже багато псевдопільговиків, які цілком здорові, проте їздять транспортом за “посвідченнями”. З цього варто починати, а не утискати тих, кому й без того нелегко.