Керівник Львівщини Олег Синютка дорогами переймається й щиро визнає: “На Львівщині погані дороги – це проблема номер один, яка стримує розвиток усього господарства. Адже мережа автодоріг місцевого значення, а це 6,5 тисяч кілометрів, є найбільшою в Україні”. Він і вирішення проблеми запропонував – безперечно “адекватне” фінансування, а також регіональні дороги віддати в обласне підпорядкування.  

Нагадаємо, що у січні 2015-го в інтерв’ю “Пошті” Олег Синютка наголошував, що сильні сторони Львівщини працьовиті люди і це “потужний потенціал, яким треба гордитися”, а мінус краю – дороги. “Сильна – передусім працьовиті люди! Львівщина має потужний потенціал, і цим треба гордитися. Не думаю, що багато регіонів мають такий. Звісно, наш край має дуже вигідну географію, особливо після укладення Угоди про асоціацію з ЄС. Це великий плюс Львівщини. Мінус – насамперед інфраструктура, зокрема дороги”, – зазначав очільник краю. 

Про євроколію, чи пак вузьку колію до Львова говорять уже не перший рік. В  Україні колія ширша за європейську. Тож, аби швидше, без зайвих пересадок, зі Львова доїхати у міста Європи, потрібно побудувати євроколію. Свого часу проект обіцяли втілити у життя ще до Євро-2012. Та й досі “обирають” варіанти втілення й створюють робочі групи. 

На виїзному засіданні комітету ВРУ з питань транспорту виконувач обов’язків начальника Львівської залізниці Олександр Єфіменко розповів, що залізниця розглядає два варіанти реалізації цього проекту.

Один із них – експлуатація третього міжнародного транспортного коридору, тобто сполучення Львів – Мостиська – Краків – Варшава. Передусім цей напрям розглядається як можливість пасажирських перевезень. Вартість впровадження цього проекту – близько 50 млн євро. 

Другий, коротший – зі Львова в Рава-Руську і до Варшави. А вже з Варшави можна отримати транспортне сполучення з Берліном. Представник Укрзалізниці запропонував, що для здійснення дослідження та планування щодо реалізації проекту “Євроколія” потрібно створити робочу групу з досвідчених спеціалістів, аби ті розпочали розробку плану дій проекту.

Нагадаємо, мета проекту – ефективне міжнародне залізничне сполучення між Польщею, країнами Євросоюзу та Україною.

“Ми нині суттєво втрачаємо від відсутності угоди про спільний авіапростір. Якщо це питання не вирішать на державному рівні, то потрібно запровадити на базі львівського аеропорту пілотний проект “Львів – відкрите небо”.

За рік побачимо, чи це дало можливість збільшити прибутки. Ми можемо прийняти окреме рішення і надати йому п’ятий рівень свободи (право на політ між двома іноземними державами в ході перельоту, що починається або закінчується в своїй країні), щоб лоукости та інші авіакомпанії могли вільно літати. Для цього не потрібно угод із Європейським Союзом, а достатньо позиції держави”, – зазначив під час засідання очільник Львівщини Олег Синютка.

Парламентарі пропозицію підтримали, але зауважили, що для цього необхідно усунути певні недоліки в роботі аеропорту. Адже, хоч летовище й побудували до Євро-2012, в експлуатацію досі не здано злітно-посадкову смугу, систему навігації, а також не вирішено питання про незалежне електроживлення! Та все ж перший заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер повідомив: “Перед нами стоїть завдання підписати угоду про “відкрите небо” у травні цього року”. “Відкрите небо” – це суттєве здешевлення авіаквитків для українських пасажирів за рахунок залучення лоукостівських компаній. Більше гарантій щодо рівня безпеки пасажирів при польоті.  

“Якщо угоду буде підписано, то аеропорти України, зокрема і Львівський та Бориспільський, зможуть залучити авіакомпанії та разом з тим збільшити пасажиропотік, а це означає і збільшення прибутків українських аеропортів”, – повідомив перший заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту Ігор Васюник. Після підписання угоди про спільний авіаційний простір передбачається зняття будь-яких обмежень на ринку авіаперевезень Україна-ЄС стосовно кількості рейсів, ємності та пунктів відправлення/призначення на територіях України та країн-членів ЄС, інформує прес-служба ЛОДА. 

Нагадаємо міжнародний аеропорт “Львів” поєднано міжнародним регулярним повітряним сполученням з вісьма містами шести країн світу, а саме: Австрією, Італією, Німеччиною, Туреччиною, Польщею та Росією.

Цілком ймовірно, що вже за чотири роки зі Львова до Краковця поїдемо автобаном.

“До Краковця з території Польщі вже підведений автобан на три смуги у кожну сторону, а на території України доводиться їхати по “стежці”, ще й ями оминати. Ми не маємо права відкласти реалізацію цього проекту на Львівщині”, – зазначив Олег Синютка.

Зі слів експертів, дорогу вдасться збудувати за 4-5 років. Її експлуатація триватиме близько 45 років. Проект фінансової моделі, усі необхідні обґрунтування та конкурсна документація вже розроблені і наразі проходять узгодження в уряді.

Йдеться про ділянку з Краковця до Західного обходу Львова з виходом на існуючу дорогу на Рівне і Київ.

Дороги регіону у поганому стані. Те, що водіям Львівщини доводиться гоцати по ямах, не новина й для керівництва області. Відтак Олег Синютка на виїзному засіданні Комітету висловив кілька пропозицій, які, на його думку, допоможуть навести лад із дорожнім господарством.

Отож, найперше очільник області пропонує передати територіальні дороги у підпорядкування області для отримання можливості належного їх обслуговування та ремонту. З його слів, одночасно варто також і розподілити фінансовий ресурс, який передбачався на утримання цих шляхів. Адже в кінцевому результаті протяжність автомобільних доріг місцевого значення зросте на 822,5 км.

Також Олег Синютка пропонує змінити систему оподаткування, зокрема структуру надходжень акцизного податку з реалізації пального. А ще передбачити субвенцію обласному бюджету близько 87% від суми акцизного збору та в’їзного мита на нафтопродукти, транспортні засоби й шини, які надходять до Держбюджету з Львівщини.

Серед інших пропозицій Олега Синютки, які підтримав парламентський комітет – оптимізація структури ДП “Львівський облавтодор”, що дозволить суттєво скоротити кількість філій (з 20 до 11 філій), а також фінансування будівництва та ремонту доріг до міжнародних пунктів пропуску.