Наприкінці січня Кабмін yвів режим надзвичайної ситуації у Донбасі, а по всій Україні – стан підвищеної готовності.

Відтоді всі служби, зокрема й на Львівщині, працюють у посиленому режимі. Міська влада проводить для львів’ян інструктажі, людям розказують, як поводитись у випадках масових заворушень чи бойових дій, перевіряють стан бомбосховищ та тренують вчителів та учнів швидко евакуюватись із шкіл. 

Аби підготувати населення до можливої небезпеки, у місті та області 4 лютого перевіряли й справність технічних засобів централізованої системи оповіщення. Представники цивільної оборони зазначають, що такі навчальні тривоги необхідні, адже у разі реальної небезпеки техніка повинна працювати бездоганно. 

Відтак 20 хвилин від 14.40 до 15.00  люди чули гучний сигнал електросирен та оголошення про те, що саме їм потрібно робити, аби захистити себе. Львів’ян завчасно попередили, що це лише навчання, тому на сполох передчасно бити не варто. Щоправда, містяни й справді не дуже злякались, бо тривожних сигналів просто-напросто не чули. Чому? Виявилося, що в місті бракує гучномовців та елекросирен, а в селах області такої техніки й зовсім немає. Хоч у дзвони бий!

Найкраще лунали електричні сирени у центрі міста. Деякі львів’яни встигли навіть налякатись, мовляв, нагадує війну. “Йшла собі спокійно площею Ринок і тут як загуде… Одразу згадала собі фільми про війну, бракувало лише вибухів. Треба молитись, аби такі звуки були лише тренувальними. Бо це все трохи страшно”, – бідкається львів’янка Світлана. 

Тим, кому все ж не пощастило почути сигнали, нарікають, адже мова йде про безпеку кожного. “Близько 15.00 поверталась з магазину додому. Подзвонила мама із Закарпаття, сказала, що у Львові сирени гудуть. Втім, я нічого не чула. Якщо не дай Бог війна, то треба шукати інші методи сигналізації, щоб люди не розгубились і зберігали спокій”, – розповіла “Пошті” жителька Сихівського району Марта.

Фахівці запевняють, що причина проблем із сиренами у тому, що пристрої не мають єдиного власника. За радянських часів це була одна-єдина система. Тепер частина гучномовців у комунальній власності, а частина – у приватній.

“Якщо на комунальників міська влада ще має якийсь вплив, то підприємців не змусиш “загудіти”, можна лише попросити. Загалом y місті 82 сирени, з яких проблемні лише шість. Тому, в принципі, нам гріх гнівити Бога. З недіючими сиренами є лише дві проблеми: перша – за рік змінилось три власники, і друга, що сигналити вони можуть тільки лініями Укртелекому. Для того потрібно вести переговори, а це питання не одного дня”, – пояснив “Пошті” начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськради Віктор Іваніцький.

Співрозмовник пояснює, що у деяких районах міста сирен не чутно, бо їх там просто немає. Адже житлова забудова у місті проводиться без урахування розміщення системи оповіщень. “Відтепер всі проекти новобудов будуть передбачати як укриття, так і сирени. А поки що такі мікрорайони буде об’їжджати спеціальний автомобіль, обладнаний сиреною. Ще він може курсувати у випадку вимкнення електропостачання. Наразі спецмашина є на базі кожної райадміністрації Львова”, – зазначив Віктор Іваницький. 

А несправні сирени очікують на гроші на ремонт від держави. “Біда в тому, що зараз часи змін, а тому фінансування не завжди допросишся. Проте Львів буде робити все можливе для того, аби привести до ладу центральну систему сповіщення”, – наголосив Віктор Іваніцький. 

Зі слів фахівців, під час випробування системи оповіщень в області спрацювало близько сотні сирен та гучномовців. Утім, це стосується тільки районних центрів та містечок. У селах Львівщини такої техніки взагалі нема. 

“Наразі це питання ми будемо вирішувати з сільськими головами, а вони вже нехай думають, що робити. Один із виходів – у випадку небезпеки забити в церковні дзвони. Також було б добре, аби у кожній домівці як села, так і міста було дротове радіо – так званий брехунець”, – зазначив директор департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА Олексій Титаренко.

Зі слів співрозмовника, аби здійснювати оповіщення мешканців села, цьогоріч облдержадміністрація застосувала навіть своєрідне ноу-хау. 

“Уперше в історії ми “сигналізували” не лише по львівському каналу, а й по Першому національному. Було б добре, аби держава також у випадку загрози залучала мобільних операторів. Така практика вже котрий рік поширена в Японії. При загрозі цунамі впродовж кількох секунд всі про це знають з мобільного телефону”, – каже Олексій Титаренко. 

Львів’яни на навчальну сирену відреагували не надто активно, ба більше – частина з них узагалі не знали, що робити у випадку тривожних сигналів. “Напевно, треба шукати найближчі підвали і ховатись туди. А якщо нема підвалів, то хоча б в магазин зайти чи попроситись до людей, щоб у хату впустили”, – каже львів’янка Галина. 

Утім фахівці зазначають, що звучання електричних сирен означає сигнал цивільного захисту “Увага всім!”. Почувши його, люди мають негайно увімкнути радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі та уважно послухати, що ж робити далі.

“Сирена виконує функцію привернення уваги. Тому не потрібно одразу кудись бігти, бо, може, навпаки – потрібно сидіти вдома і просто зачинити вікна і перечекати. Адже, можливо, інформують про небезпеку витоку аміаку, до прикладу, чи ще якоїсь небезпечної речовини. Головне не панікуйте і дійте згідно з інструкцією”, – пояснив “Пошті” Віктор Іваніцький. 

З його слів, зараз простіше, бо кожен третій має ґаджет, який допоможе дізнатись, як діяти далі. Гірше із старшим поколінням. “Колись в кожній хаті був “брехунець”. Зараз масово відключають і їх, мовляв, не потрібні. Та й платити щомісячну плату не у всіх є змога. Бо зараз народ кожну копійку рахує. Та все-таки радив би залишити їх, бо якраз у час небезпеки – це хороше джерело отримання інформації”, – резюмує Віктор Іваніцький.