Життя у “підвищеній готовності”

Львів’яни щодня з острахом дивляться новини зі сходу, де терористи щораз атакують мирних мешканців, обстрілюють житлові квартали. Бояться й припустити, що колись на нашій землі могло б бути щось подібне. Але все одно готуються. І по-різному.

Хтось тримає документи завжди на видному місці, хтось ще влітку консервами запасся, хтось землянку риє чи розчищає найближче бомбосховище.

Міська влада також не дрімає, проводить для львів’ян інструктажі, де людям розказують, як поводитись у випадках масових заворушень чи бойових дій, перевіряє стан бомбосховищ та навчає вчителів та учнів швидко евакуюватись із шкіл.

“Хтозна-що може бути!”

Звісно, не всі містяни звертаються до Центру безпеки міста чи вступають в якусь громадську організацію, але це не означає, що вони не готові давати собі раду без сторонньої допомоги.

“Відколи почався неспокій в країні, паспорт і всі найважливіші документи тримаю вкупі на видному місці. Коли в 45-ому мене з сім’єю переселяли з Польщі на Львівщину, ми втратили свої документи. Тому я знаю їх цінність. Також поскладала найнеобхідніші речі, щоб у випадку небезпеки думати про те, куди сховатись чи втекти, а не про светри і папери. І раджу всім так зробити, бо хтозна-що може бути!” – розповіла “Пошті” львів’янка Юзефа.

Аби вберегтись від біди, жителі Львівщини облаштовують і спеціальні землянки. Кажуть, що підвали не допоможуть, бо “там картопля, нема місця”.

Відколи почався неспокій в країні, паспорт і всі найважливіші документи тримаю вкупі на видному місці

“За землянку взявся ще восени минулого року. На подвір’ї стояв закинутий погріб. Розчистив його, підлатав де-не-де і “вуаля” – землянка готова”, – розповідає житель села Коросне Перемишлянського району Павло. Сусіди, з його слів, про укриття нічого не знають. Бідкається, що засміють. “Хоча треба сміятись з тих, хто боячись кінця світу скуповував свічки і будував бункери. А я просто турбуюсь про безпеку рідних”, – зазначає пан Павло. Якщо ж паспорти на місці, землянка викопана, залишилось тільки про харчі потурбуватись. Куди ж без них?

Львів’янка Наталя про заготівлю продуктів знає як ніхто інший. “Ще минулого літа так переживала через події на cході, що запаслась на зиму досхочу: наготувала варення, компотів, салатів, тушонок. Чоловік сварився, казав, що продукти переводжу. Думала, в разі чого, хоч на перший час вистачить. Дай Бог, щоб такі часи не прийшли”, – каже пані Наталя.

Спокійно! Ще не передвоєнний стан

Як писала “Пошта” у Львові та області режим підвищеної готовності ввели ще 27 січня. Як тоді пояснив директор департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА Олексій Титаренко, режим підвищеної готовності ще не означає передвоєнний стан. Також він не означає, що невдовзі в області впровадять режим надзвичайного стану.

“Режим підвищеної готовності у нас регулярно вводиться. До прикладу, під час різдвяно-новорічних свят або під час негоди взимку – заметілі, сильних опадів”, – заспокоював Олексій Титаренко.

Перше, що в місті Лева зробили після запровадження режиму підвищеної готовності – відновили спільні громадські патрулювання. Як запевняє міська влада, вона зробить усе можливе, щоб вберегти львів’ян. Тож з минулого четверга Центр безпеки міста відновив свою роботу і набирає охочих вступити у вело-, авто- та піші патрулі. Та й міліція збільшила кількість своїх працівників на вулицях, щодня за спокоєм слідкують щонайменше 200 правоохоронців.

Перше, що в місті Лева зробили після запровадження режиму підвищеної готовності – відновили спільні громадські патрулювання

“Наразі до патрулювання долучились близько сотні містян. Закликаємо всіх небайдужих долучатись, адже це наше місто і ніхто, окрім нас самих, його не захистить”, – розповів “Пошті” радник міського голови Андрій Шевців.

З його слів, Центр безпеки міста, заручившись підтримкою медицини катастроф, Мальтійської служби та Червоного Хреста у Львові проводить низку безкоштовних практичних занять із надання першої невідкладної медичної допомоги та бойового самозахисту. А також там випустили низку інформативних буклетів.

Безпека для дітей – питання сьогодення!

Правильно діяти у випадку військової агресії нині вчать і львівських школярів. Як розповіла “Пошті” Галина Слічна, директор департаменту гуманітарної політики міськради, ще в серпні керівники органів управління освіти пройшли навчання з цивільної оборони та домедичної допомоги.

Нині ж проводять роз’яснювальні бесіди із вчителями та учнями, тож вони дізнаються про правила поведінки у випадку масових заворушень чи бойових дій. Діти знатимуть як поводитись, якщо виявили підозрілі предмети, або ж якщо школу “замінували”, як то часом бува у Львові.

“Наразі навчання провели серед працівників дошкільних закладів Личаківського району. Вже пізніше проінформовані вихователі розказують про це діткам. І воно дає свій результат. Наприклад, у грудні минулого року у садочок №116 поступила інформація про замінування. І дітки, які ще добре одягтись не можуть, евакуювались із приміщення дитсадка за 8 хвилин. Тут якраз ми і побачили результат тренувань”, – зазначає директор департаменту гуманітарної політики міськради Галина Слічна.

Нині проводять роз’яснювальні бесіди із вчителями та учнями, тож вони дізнаються про правила поведінки у випадку масових заворушень чи бойових дій

Такі уроки дуже корисні, адже діти отримують теоретичні знання, які потім можуть використати бодай на практичних заняттях. “Вчителі показували дітям, як правильно евакуюватись зі школи через “чорний” вихід, вчили користуватись картою школи та вогнегасником. Медсестра роздавала маски. Було цікаво, щоправда трохи моторошно. Не хочу, щоб якась небезпека прийшла і до нас. А якщо й прийде, то хочу в цей час бути вдома”, – розповів “Пошті” шестикласник Олег.

Такі інструктажі віднедавна проводять і у дитсадках міста. Фахівці запевняють, що роблять все, аби навчити дітвору правильно поводитись у випадку небезпеки, діяти зважено та головне – не панікувати.

А за повідомленням прес-служби ГУ ДСНС у Львівській області, упродовж лютого курсанти, волонтери та рятувальники спільно проводитимуть навчальні тренінги із старшокласниками та педагогічним персоналом навчальних закладів Львівщини. Тренінги проводитимуться в рамках плану заходів, розробленого спільно з Управлінням освіти Львівської міської ради. Аби процес навчання відбувався більш цікаво, учням та дорослим покажуть навчальні ролики про безпечну поведінку у кризових ситуаціях та роздадуть інформаційні листівки.

А бомбосховища – “розбомблені”

Як розповів “Пошті” Олексій Титаренко, з 27 січня органи управління цивільного захисту функціонують у режимі підвищеної готовності. У Львові вже створили мобільний загін, до якого залучили працівників служб тепло-, водо-, газо- та електропостачання, а також будівельних організацій, які у разі виникнення ситуацій техногенного характеру швидко виїдуть на місце проведення операції.

“Такі ж загони ми створили у районах області. Щоденно проводимо засідання оперативного штабу із забезпечення питань безпеки громадян та охорони найважливіших об’єктів структури області. Працюємо з населенням, аби всі знали, як діяти у надзвичайних ситуаціях, зокрема техногенного характеру, знали, що робити після сигналу оповіщення “Увага всім!”, включаємо електричні сирени, гучномовці на території області і місті Львові”, – каже Олексій Титаренко.

Зі слів співрозмовника, нині комісії проводять перевірку захисних споруд, залучають працівників державної служби з надзвичайних ситуацій, представників місцевих органів влади. Вони з’ясовують, в якому стані бомбосховища, приводять їх у повну готовність.

У Львові є 173 захисні споруди, лише 19 є в комунальній власності, тобто у них може сховатись 4765 осіб. Це дуже мало, бо ж у Львові проживає 727 тис. 268 осіб

“Проте населення Львівщини повинно розуміти, що відповідно до чинного законодавства, захисні споруди передусім використовують для захисту працівників підприємств, які виконують завдання з водо-, тепло-, газопостачання, а також медичних закладів, які не підлягають евакуації, для укриття важкохворих та медичного персоналу. У Львові є 173 захисні споруди, лише 19 є в комунальній власності, тобто у них може сховатись 4765 осіб. Це дуже мало, бо ж у Львові проживає 727 тис. 268 осіб”, – каже Олексій Титаренко.

З його слів, містяни передусім мають розраховувати на укриття в підвальних приміщеннях та інших спорудах підземного простору, кількість яких дозволить захистити все населення.

“ЛКП і ОЗББ мають вивісити оголошення, роздати пам’ятки, листівки з адресами найближчих укриттів, куди мешканці зможуть сховатись у випадку надзвичайної ситуації. Потрібно також привести підвальні приміщення до ладу, аби мати змогу сховатись і перебути певний час. Захисні споруди мають специфічне призначення, а тому найпростіше укриття – це підвали. Там є вода, світло, тому можемо перебути певний час”, – резюмує Олексій Титаренко.

До слова, питанням бомбосховищ зацікавився і прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він, просто під час засідання комісії з надзвичайних ситуацій, зателефонував на 101 і попросив підказати найближче бомбосховище. Замість цього почув пораду… “подзвонити в міськвиконком чи до місцевої влади”. Ця відповідь обурила прем’єра, тож тепер на диспетчерів служби чекає навчання. Його результати Арсеній Яценюк також обіцяв перевірити особисто, а водночас попередив і про інспекцію гарячих ліній, інформує сайт 5.ua.

За бомбосховища взялись волонтери

Доки влада бідкається над тим, в якому ж занедбаному стані наші бомбосховища, їх власними зусиллями почали розчищати львівські активісти. Збираються вони здебільшого у вихідні. Довкола такої ініціативи згуртувалося вже близько 200 небайдужих. Долучитися до руху можна у соцмережах.

Волонтери вже прибрали три бомбосховища, наразі вони працюють над окультуренням ще одного підземелля. В укриттях ще немає світла, але їх стан вже задовільний. Зі сховища на вулиці Крушельницьких під час великого прибирання активісти вивезли 30 тачок і 50 мішків побутового сміття, інформують “Головні новини Львова”.

“Укриття може вмістити до 200-300 людей, якщо його облаштувати. У якихось екстрених випадках, на випадок війни, сюди можна знести каремати, матраци. Це бомбосховище колись вважали одним із кращих. Тут є автономна котельня, кілька вбиралень і навіть особлива система фільтрації повітря. Потенціал, навіть попри маргінальність – вражає, розповів пан Василь. “Там навіть мотори стояли, які качали повітря сюди, щоб воно не було зараженим”, – розповів активіст Юрій Шивала.

Волонтери вже прибрали три бомбосховища, наразі вони працюють над окультуренням ще одного підземелля

Укриття розташоване фактично на території одного із дитячих садочків міста. Його завідувач каже, що буде просити батьків, щоб ті допомогли довести землянку до ладу. Зараз хочуть почепити вхідні двері. “У нас навчається 120 дітей. Куди ж ми підемо… А так – це найближче укриття, яке є біля нас”, – констатує завідувач дошкільного навчального закладу Наталія Шергіна.

Укриття на вулиці Каліча Гора у значно кращому санітарному стані. Ці приміщення перейшли у спадок місту від військових, розповіли міські надзвичайники. Нові об’єкти для відновлення добирають разом з активістами. “Роботи і потреби є дуже багато. Правда, шкода, що в них немає таких зусиль і можливостей більш складні роботи виконувати”, – зауважив керівник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Євген Басан.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти