Впродовж останніх років Львів став туристичною Меккою. Велике різноманіття архітектурних пам’яток, відомі фестивалі, яскраві забави, ярмарки приваблюють не лише внутрішніх туристів, а й багатьох іноземців. Проте на фоні Львова область не є настільки популярною. 

Цьому є безліч причин, серед головних – погані дороги, недостатня промоція туристичних містечок Львівщини. Наразі найбільш відомими у краю є курортно-санаторні міста. Туристичних принад області ж набагато більше. 

Чомусь мальовничі селища та стародавні містечка краю із багатою історією не користуються популярністю серед туристів. 

У Львові деякі туроператори продають маршрути, які включають не лише відвідини міста Лева. Туристи можуть подорожувати Львівщиною, побачити стародавні замки, фортеці, пожити у приватній садибі, спробували галицькі страви. В управлінні туризму Львівської міськради кажуть, що жителі невеликих міст щораз більше цікавляться, як можна привабити туристів. 

“Якщо місцеві громади бачитимуть, що у них є туристичний потенціал, то вони старатимуться зробити все, аби популяризувати своє місто, адже на цьому можна буде заробити. Є кілька туристичних фірм, навіть, у Львові, які роблять тури Львівщиною і це тури не лише вихідного дня. При опитуванні туристів, проведенні маркетингових, соціологічних досліджень, бачимо, що туристам цікаво пізнавати не лише одне місто. 

Їм цікаво залишатися на довше і дізнаватися про нові об’єкти, нові місцевості. Але, щоби гості Львова могли собі запланувати таку глобальну програму, їх треба знайомити із родзинками краю ще до моменту приїзду. Впродовж декількох років маємо проект з деякими містами області, які хочуть стати туристичними, “Львів плюс”, – розповіла “Пошті” заступник начальника управління туризму Львівської міськради Галина Гриник. –  Передусім це курортні міста, такі як Трускавець. Ми з ним активно співпрацюємо, приймаємо участь у міжнародних виставках. Це дає позитивний результат.

У чому полягає мета такого проекту? Багато туристів, які приїжджають на курортне лікування, здебільшого бувають на оглядових екскурсіях у Львові. Ми б хотіли, аби ті туристи могли у місті Лева залишитися ще на декілька днів, аби повністю відчути його атмосферу”.

Зі слів співрозмовниці, Львів активно співпрацює із Асоціацією міст України, а саме львівським регіональним відділенням. “Два роки тому міста робили спеціальні паспорти, виявляли ті туристичні об’єкти, які важливі та цікаві для туристів. Ми започаткували стажування у Львові для працівників туристичних Інформаційних центрів цих міст. Цей проект дає змогу популяризувати туристичні міста Львівщини і створити такі собі транснаціональні коридори”, – певна Галина Гриник. 

Вона каже, якщо продукт гарно подати, створити правильну промоцію, то турист спокуситься і поїде навіть у село. І не важливо, чи там буде багато пам’яток, на які варто подивитися, чи лише одна. Гостей також приваблює обізнаність місцевих жителів, те що вони можуть розповісти про свій край, чи вони його люблять.

фото: googleusercontent.com

Малґожата Воєвудська, розробник кулінарного туристичного маршруту у Мазовецькому воєводстві Польщі, поділилась власним досвідом у сфері створення успішного туристичного продукту не у великому та відомому місті, а у невеликому мальовничому містечку чи селищі. 

Жінка розповідає, що її садиба кілька років тому почала втрачати туристів, бізнес гаснув. Неподалік було ще кілька подібних садиб, тож Малґожата Воєвудська наважилась створити особливий туристичний продукт спільно із… конкурентами.

“За результатами чотирьох років співпраці ми показали, що конкуренції не існує. Ми спільно працюємо на один бренд, на один результат. Ми створили кулінарний туристичний маршрут. До нас приєдналася туркомпанія, яка створювала мережі туристичних маршрутів. Було трохи незручно, тому, що перед нами уже був створений популярний туристичний маршрут “Слідами Шопена”, куди вклали дуже багато грошей, у тому числі з Євросоюзу. Ми себе почували дуже маленькими. Та це швидко змінилося”, – розповідає співрозмовниця.

Вона додає, що популярність їхнього маршруту не в кольорових дорогих рекламах, флаєрах, а в рекомендаціях відвідувачів. Жінка зробила акцент на автентиці. “Спочатку ми вклали гроші, аби створити рекламу, коли до нас приїжджали гості, то старалися зробити все, аби їм догодити.

Читайте також

Кому вигідна “совкова” ідилія туристичного Львова й області? Ігор Лильо, історик, львовознавець, екскурсовод, – про недоліки у сфері місцевого туризму, можливості співпраці міста та області, “чорних” гідів та “архаїку” туристичної Львівщини

Часом недостатньо мати добру кухню і добре відноситись до туристів, треба ще собі пошукати додаткових партнерів, які б підсилювали вашу працю, також знайти особливість свого закладу. Ми готуємо національні страви з якісних продуктів без ГМО. Сьогодні людям такого якраз і бракує, – каже Малґожата Воєвудська, – Треба інвестувати в себе. Ми багато вчилися, брали участь у різних тренінгах, вкладали кошти в себе задля того, аби отримати знання, розширити світогляд”.

Хоча кулінарний маршрут Малґожати Воєвудської проходить за 100 км за Варшавою, клієнтів у неї більше ніж достатньо. 

“Сучасний туризм функціонує в умовах конкуренції, і для того, щоб бути цікавими для світу, необхідно поєднувати туристичну привабливість унікальних пам’яток природи, історії, архітектури, культури та традицій для створення нових якісних туристичних продуктів, які виходитимуть за рамки традиційного уявлення про туристичну пропозицію Львівщини”,– зазначив директор департаменту міжнародного співробітництва та туризму ЛОДА Віталій Горбатенко.

Досвід польських підприємців засвідчує, що не завжди потрібно чекати на кошти із зовні, треба почати з малого, поступово розвиваючи свою унікальну ідею, і тоді якісний екологічно чистий продукт сам знаходить свого клієнта.