“Влада має чітко знати, які проблеми турбують людей! А як же знати, чи добре та чи інша служба, скажімо, розчистила дорогу від снігу в Буському чи Яворівському районі, якщо не мати можливості доступу до інформації безпосередньо від людей? Інформацію буду  відстежувати. Це принципово! Це важливо для прийняття управлінських рішень. Керівник району має знати про всі дзвінки. Про всі! Влада – для людей!”, – зазначав Олег Синютка. 

Передусім найбільше скаржаться люди на горе-дороги. І таки слушно! На Львівщині чимало сіл не мають належного сполучення з райцентрами, а на трасах такі ями, що колеса відлітають! 

“Уже 15 років розвожу побутову хімію по Львівській області. Дороги жахливі: повертаєш вліво – катакомби, повертаєш вправо – знову ті ж самі катакомби… Часто водії їдуть по зустрічній смузі або узбіччях, а це спричиняє аварійні ситуації”, – розповідає “Пошті” водій Петро. 

Зі слів співрозмовника, такі горе-дороги змушують щоразу частіше заїжджати до автосервісу і витрачати чимало грошей на ремонт транспорту. Та якщо дороги державного значення ще мають хоч якийсь вигляд, то у значній частині сіл ані пройти, ні проїхати! “Якщо новому губернатору Львівщини вдасться ліквідувати проблему доріг, всі водії будуть тільки вдячні”, – зазначає водій Петро.

Аби відремонтувати всі дороги в області, треба не один рік і не один десяток мільйонів. Але розпочинати, звісно, треба з найбільш складних ділянок. Зокрема, зі слів керівника ОДА, пощастить бути відремонтованими передусім дорогам державного значення, потім – обласного, далі – районного. “Звісно, всіх за рік не відремонтуємо”, – визнав Олег Синютка. 

Через атракціони на дорогах страждають і пасажири маршрутних таксі. “У студентські роки я доїжджав маршруткою зі Львова до Сокаля за півтори години. Тепер їду на годину довше. Та ще й комфорту ніякого, бо тебе підкидає сильно на кожній ямі. Навіть додому став рідше їздити, бо не хочеться  витрачати купу часу на доїзд”, – зазначає “Пошті” уродженець Сокаля Сергій, який зараз працює у Львові.   

Жителі Львівщини в один голос кажуть, що одним із найбільших викликів, які є сьогодні перед новою владою, є надзвичайно високий рівень корупції та хабарництва. 

На жаль, традиційно склалося так, що в Україні, зокрема і на Львівщині, звикли давати хабарі інспекторам ДАІ, медикам, освітянам, суддям,  прокурорам та чиновникам. Останні пропозиціями не гребували, а то й ще гірше – вимагали їх за “сприяння” у тих чи інших рішеннях. Безперечно, якби ще і самі люди не давали, то, можливо, це зло не набуло б таких катастрофічних масштабів на Львівщині. 

“І Євромайдан відбувся, і крові чимало пролито, а в нас як панувала корупція і хабарництво, так, на жаль, і панують! Грошей хочуть усі і за все! Звертаюсь до голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки з проханням зробити акцент на цій проблемі. Інакше нам ніколи не мати нової України”, – акцентує мешканець Львова, будівельник Олександр.

Особливо жителі Львівщини скаржаться на підкупне правосуддя та медицину. Мовляв, у країні – майже війна, а Феміда з Ескулапом і дальше примножують статки. “В лікарні навіть дихнути без грошей не можна. А де їх взяти, якщо пенсія мала?! Тому хочеться, щоб Олег Синютка або пенсію збільшив, або хабарництво припинив”, – говорить “Пошті” пенсіонерка Катерина. Звісно, збільшити пенсію це не прерогатива очільника краю, а уряду. А ось хабарникам хвости прищемити – можна! Було б бажання. 

Тим паче, керівник області вже  попередив ймовірних хабарників про тюрму. “Попереджую – це буде моя принципова позиція у співпраці з правоохоронними органами: хабарники будуть відповідати за свої дії обов’язково! Думаю, багатьох це зупинить. Чиновники в області боятимуться брати хабарі, особливо після того, як одного-двох таки посадять!”, – наголошував в інтерв’ю “Пошті” Олег Синютка. 

Ще однією вкрай болючою проблемою Львівщини є безробіття, рівень якого останнім часом стрімко зростає. Навіть провідні фахівці або сидять вдома без діла, або працюють не за професією. Нікуди не зникло і заробітчанство – жителі області як їхали в пошуках кращих заробітків до Італії, Греції та Польщі, так і їдуть далі. Тяжко з роботою і випускникам вишів. Навіть дуже.

“Рік тому закінчила економічний факультет Франкового вишу, але роботи так і не знайшла. Всі роботодавці вимагають вже по п’ять років стажу, а де його взяти?! Тому пішла працювати касиром у магазин косметики”, – розповідає “Пошті” львів’янка Наталя. 

Зі слів дівчини, її одногрупникам також не вдалось працевлаштуватись, а тому перебиваються тимчасовими заробітками. Ще частина львів’ян підпадає під масове скорочення, ба більше – при звільненні не отримує належних розрахункових окладів. У селах Львівщини ситуація куди гірша: роботи нема взагалі, як наслідок – “процвітає” алкоголізм. Молодь у пошуках кращого життя покидає рідні села і масово виїжджає у міста.

“Раніше можна було заробити копійчину на колгоспних фермах, а зараз і того немає. Бізнес на господарці не всім під силу, тому обходимось тим, що маємо”, – говорить жителька с. Коросне Перемишлянського району Ольга. Своїх дітей жінка давно відправила до Львова, проте й там не завжди є робота. А якщо і є, то бідкається, що частенько по два-три місяці не виплачують зарплатню. 

“Як жити далі – не знаю, бо ціни на продукти ростуть, тарифи також, а в кишенях – вітер. Люди хочуть працювати, а роботи немає. І смішно, і грішно. Є можливість поїхати на заробітки за кордон, але хіба за це стояв Майдан?! Ні! Хочеться працювати на своїй рідній землі. Завданням нової влади – створити належні умови для цієї праці”, – резюмує “Пошті” Ольга. 

Екологічна ситуація у Львові та області погіршується з кожним роком. Серед найбільш болючих проблем – скупчення великої кількості непридатних для використання пестицидів на Грибовицькому сміттє­звалищі (у Жовківському районі). 

Тамтешні жителі роками домагаються вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутових відходів, утім наразі жодних конкретних дій з боку влади не було. 

“Це біда не тільки місцевих жителів, а й усієї Львівщини. Чиновники тільки говорять, що нам допоможуть. Але ми й надалі дихаємо хімією, їмо продукти та п’ємо воду з отруєної землі. І нема тому кінця-краю”, – бідкається “Пошті” мешканець с. Великі Грибовичі Михайло.

Зі слів співрозмовника, особливо докучає сміттярка після дощу. Тоді у повітрі з’являється гострий кислотний запах, а з боку звалища суне чорна хмара. Через відходи у навколишніх водоймах навіть риби поменшало, а то й взагалі нема. “Тому було б добре, аби губернатор взяв цю проблему під особистий контроль. Якщо підуть якісь позитивні зрушення – ціни йому не буде”, – говорить пан Михайло. 

Та не лише у Грибовичах проблеми з питною водою. Значна частина жителів Львова та області вже давно не вживає води з крана і купує її. Чому? Бояться за здоров’я. “Де таке бачено, щоб людина платила за воду і не могла її пити. Добре, що хоч машина щодня привозить чисту воду. Щоправда, за неї також немало треба дати”, – каже мешканка м. Дубляни Надія. 

Кожен із опитаних “Поштою” громадян наголошував, що Львівщина обов’язково має робити акцент на питаннях оборони краю. 

“У керівника області мають бути радники, які добре знаються на військовій справі. Бо з нашим північним сусідом треба завжди стояти напоготові і готуватись до найгіршого”, – каже вчитель історії Ярослав. 

А ще мешканці Львова та області пропонують, аби Олег Синютка посприяв  запровадженню громадських обговорень на телебаченні та радіо. “Варто інформувати громаду про те, як працює владна машина – добре чи погано, але інформувати по кілька разів на тиждень. Причому саме в персональному спілкуванні з жителями області або, принаймні, на особистих сторінках у соцмережах”, – наголошує вчитель Ярослав.