Сморід у Львові за недовгий час встиг стати справжньою епопеєю, адже дошкуляв фактично усьому місту, від пересічних громадян до верхівки влади. Цапом-відбувайлом міська влада назвала підприємство “Ензим” (завод, звісно, спростовував свою причетність). І ось знову з приходом літа повернулись спогади про минулорічне, зокрема й страхи, чи смердітиме у Львові знову?

Щоб вирішити цю проб­лему, взимку зібрали керів­ників найбільших львів­сь­ких підприємств, що мають органічні стоки, які скидають  в міські каналізаційні мережі. 

Передусім під час круглого столу визнали: одного винуватця смороду у Львові немає, проблема таки комплексна, її мають вирішувати всі. Навесні, коли вирішенням цього питання почали займатись активно, виявилось, що основний сморід у місті йде від напірних каналізаційних ліній. А ось там, де відходи йдуть самотоком на міські очисні споруди, особливих проблем немає. Там, де є станції, які качають стоки вгору, – проблеми великі.

“Ці насоси працюють не постійно. За час, коли вони стоять, відходи загнивають і утворюється сморід. Наслідки фатальні, адже неприємний запах спричиняє виділення сірководню, а він у реакції із водою утворює сірчану кислоту, що роз’їдає каналізаційну мережу. Навесні 2013-го вже сталося три провали каналізацій: на вул. Пасічній, вул. Богданівській та на просп. Червоної Калини”, – розповів Юрій Кужелюк, депутат Львівської міськради. 

Так, під час обстеження колектора на вул. Стуса, який переганяє стоки Сихівського масиву, виявили, що бетонну трубу кислота роз’їла аж до арматури, вона аварійна. Вже незабаром такі прориви можуть стати масовим явищем.

“Нині заплановано створити дві установки на Сихівському масиві на двох каналізаційних насосних станціях, що перекачують стоки вгору (просп. Червоної Калини – вул. Стуса). Сихів обрали недаремно, адже це найбільший район, майже місто у місті. Установки дозуватимуть подачу хімреагенту, який зв’язуватиме сірководень у стічних водах. Із бюджету на них виділили 650 тис. грн. Реагент – “Феррокс” – коштує 4 тис. грн за тонну. В місяць треба 40 т, користуватись цією установкою будуть у липні, серпні і частково у червні та вересні. Це обійдеться десь у 120 тисяч грн із коштів ЛМКП “Львівводоканал” , – розповів Юрій Кужелюк.

Зі слів депутата, дозатори вмикатимуть лише у спеку, коли відбуваються природні процеси розкладу, буде це вже наступного літа. У такий спосіб очищають стоки і у Європі, зокрема цей реагент застосовують у Вроцлаві на шести напірних лініях іще з 1995-го. “Це експериментальний варіант, якщо він дасть результати, у Львові таких установок буде п’ять-шість. Їх закуповують в Польщі, цього року мали б запустити і встановити дозатори”, – додав Юрій Кужелюк.

Залишилось долучити до цієї роботи і інші підприємства, які би мали створювати чи модернізувати свої очисні споруди. Якщо аналізи відходів “Ензиму” досягнуть норми, чиновники радитимуть і іншим львівським підприємствам використовувати анаеробну стадію очистки. Нині у виробників два варіанти: або встановлювати в себе очисні споруди, або використовувати дозуючі установки хімреагентів. Інакше Львів просто залишиться без каналізації – кислота роз’їсть…