Тім Бартон очолить Каннський фестиваль

Американський режисер Тім Бартон стане головою журі 63-го Каннського фествалю, який триватиме на Лазурному узбережжі від 12 до 23 травня 2010 року. Програму найпрестижнішого кінофоруму світу буде оголошено в середині квітня.

Погоджуючись на пропозицію перших осіб фестивалю Жіля Жакоба та Тьєрі Фремо, Тім Бартон наголосив: "Після того, як у молоді роки я взяв участь у марафоні, переглянувши три програми фільмів жахів протягом 48 годин, я почуваюся готовим до Каннського кінофестивалю. Це велике щастя, і я з нетерпінням чекаю на можливість познайомитися із колегами по журі та подивитися добрі фільми, що представлятимуть цілий світ. Канни завжди асоціюються зі світовим кіно. Я завжди проживав фільми, як мрії. Тепер я маю нагоду проживати мрії в реальному житті".

"Уперше журі Каннського фестивалю очолить режисер, що займається анімацією. Людина із золотим серцем та срібними руками, Бартон є насамперед поетом. Його фільми завжди є святом. Його специфічний готичний гумор створить на Круазетт Різдво та Гелловін в один і той самий час", - пояснює свій вибір президент фестивалю Жіль Жакоб.

Останнім реалізованим проектом Тіма Бартона стала 3D екранізація роману Луїса Керрола "Аліса у Країні див", де зіграли його талісман Джонні Депп та дружина Гелена Бонем Картер. Стрічка вийде на американські екрани
5 березня, а світова прем'єра має відбутися 7 - 8 квітня.

Пояснює вибір організаторів і Тьєрі Фремо, що відповідає на кілька питань офіційного фестивального сайта:

- Чому він і чому цього року?

- Цей вибір є закономірним, бо цей митець уміє бути цікавим для всіх, уміє торкнутися серця кожного, він є фантастичним та блискучим. Крім того, він є дуже милою людиною. А це важливо, адже нам доведеться провести разом два тижні.

- Як відбувається вибір голови журі?

- Традиційно це відбувається восени. Жіль Жакоб та я складаємо список імен, які має затвердити Адміністративна рада фестивалю. Якщо вона затверджує список, ми обираємо з нього одне ім'я.

- Яким є цей список?

- Я не можу його оголосити! Я ще планую ним скористатися. Чоловіки, жінки, режисери, актори, сценаристи, які роблять світове кіно сьогодні і робитимуть його завтра.

- Переважно журі очолюють режисери, рідше актори. А чи був колись письменник головою журі?

- Так. Жорж Сіменон очолював журі, яке відзначило Фелліні. Також письменники часто стають членами журі: Орхан Памук, Еррі де Люка, Тоні Моррісон...

- Якими критеріями керуєтеся, складаючи список?

- Насамперед ця людина має знати кіно і вміти знайти спільну мову з іншими членами журі. Також це має бути особа, яка має авторитет у тих, хто братиме участь у конкурсі. Крім того, ми зважаємо на те, хто очолював журі минулого року. Тобто якщо 2009-го головою журі була Ізабель Юппер, французька актриса, то логічно, щоб у 2010 році ним став американський режисер. Зверніть увагу на список минулих років: Квентін Тарантіно, Емір Кустуріца, Вонг Карвай, Стів Фрірз, Шон Пенн. Це список великих імен сучасного кіно.

Крім того, особи не мають повторюватися, проте доповнювати фестивальні здобутки. Це просто, коли йдеться про Мілоша Формана, Романа Поланскі чи Девіда Лінча. Думаю, далі буде...

- Чи траплялися відмови?

- Деякі кінематографісти не можуть судити своїх колег. В інших на час фестивалю заплановано зйомки. Буває по-різному.

- Бартон погодився відразу?

- Узагалі, так. Проте він мав узгодити зі своїм розкладом, перед тим як надати офіційну відповідь. Він дуже занятий завершенням роботи над "Алісою у Країні див" та своєю великою виставкою у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.

- Як він відреагував?

- З ентузіазмом.

- Чи відомо, хто стане членами журі?

- Ні. Ми завжди розпочинаємо з президента. Журі формуємо пізніше. Проте, як і тоді, коли складаємо програму, насамперед враховуємо, що Каннський фестиваль це не французький фестиваль, а світовий, який відбувається у Франції.

- Голова журі бере участь у відборі членів журі?

- Ні. Це винятково справа фестивалю. Ми лише запитуємо у президента: "Чи маєте ви ворогів, із якими не зможете співпрацювати?" На це запитання Бартон відповів: "Нарешті я матиму змогу поміркувати над тим, хто є моїм ворогом". Він дав нам карт-бланш.

Тім Бартон (Тімоті Вільям Бартон) народився 25 серпня 1958 року в Бербанку, Каліфорнія. Його тато грав у бейсбол, потім батьки мали невеличку крамничку сувенірів "Cats Plus" (продавали товари, пов'язані із котячою тематикою).

Будинок Бартонів у районі 2000 на Евергрін-стрит. Він розташований поблизу аеропорту Бербанка та кладовища Вальгалла. Пізніше Бартон покаже власне містечко у фільмі "Едвард руки-ножиці": "Якщо ти виріс у передмісті, це означає, що ти провів дитинство в такому місці, де нема відчуття історії, відчуття культури, де повністю відсутні які-небудь пристрасті. Не пам'ятаю, щоб комусь подобалася музика. І ніякого прояву емоцій".

Батьки з невідомих причин заклали цеглою всі вікна в кімнаті сина, залишивши невеликі отвори для світла.

У шкільні роки проводить час на самоті, слухає панк-рок та захоплюється кіно, хоча репертуар кінотеатрів, які він міг відвідати, обмежується фільмами класу В. Із дитинства Тім обожнював кладовища. Він не розумів, чому інші бояться їх, оскільки в його розумінні кладовище - спокійне, тихе, безпечне місце. У родинному склепі мешкали кажани, яких він навіть намагався годувати; також Бертон замальовував черепи, які траплялися йому там.

Після закінчення школи у 1976 році вступив до Каліфорнійського інституту мистецтв на факультет анімації. До цього періоду життя належать, наприклад, "Гудіні" та "Згубний лікар", що втрачені, та анімаційна стрічка "Слідами монстра-селери". У 1978 році Тім Бартон почав працювати спочатку дизайнером персонажів, далі - аніматором на Студії Діснея. "Мені не вдавалися малюнки з натури - я не міг малювати симпатичних лисичок, мої лисички виглядали так, ніби їх переїхала машина", - згадує Бартон цей період своєї творчості.

Першою великою роботою Бартона вважається мультфільм "Володар перснів" Ральфа Бакші. Також бере участь у створенні першого фільму із активним використанням комп'ютерної графіки "Трон" (1982). Пізніше Бартон порівнюватиме свою роботу у Діснея зі службою у збройних силах. Не звільняли Тіма лише тому, що він працював старанно, багато і швидко.

Доленосним стало знайомство Бартона із коміком Полом Рубенсом, який доручив йому знімати повнометражний фільм "Велика пригода Пі-Ві". Під час праці над стрічкою Бартон знайомиться із композитором Денні Ельфманом. Відтоді він стає майже постійним композитором фільмів Бертона. Робота мала неабиякий комерційний успіх. Бюджет фільму становив 7 млн дол. США, а зібрав - 40 млн дол. США. Після цього студія "Warner Bros." вирішує співпрацювати із кінорежисером-початківцем. Молодий кінорежисер створює фільм "Бітлджус" (1988), а потім працює над стрічками про Бетмена.

На початку 1990-х Бартон знайомиться із

Джонні Деппом, актором, якого постійно зніматиме і якого назвуть альтер-еґо режисера. Їх першою спільною і, на думку критиків, найуспішнішою, вважається картина "Едвард руки-ножиці" (1990). У 2004 році до кінорежисера звернувся хореограф Метью Бурне з пропозицією створити балет "Едвард руки-ножиці".

У 1997 році стає членом журі Каннського фестивалю. 2007 року Бартон отримує спеціальну нагороду Венеційського кінофестивалю - "Золотого лева".

Із 22 листопада 2009-го до 26 квітня 2010 р.
у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку представлена ретроспектива, що містить понад 700 малюнків, фотографій, костюмів, ляльок, макетів; аматорських та студентських відео, музичних кліпів, роликів, що розповідають про життя та творчість Тіма Бартона, велика частина яких раніше була в особистій колекції кінорежисера.

Головні роботи в кіно:

1988 - "Бітлджус"

1989 - "Бетмен"

1990 - "Едвард руки-ножиці"

1992 - "Бетмен повертається"

1994 - "Ед Вуд"

1996 - "Марс атакує!"

1999 - "Сонна лощина"

2001 - "Планета мавп"

2003 - "Велика риба" 

2005 - "Чарлі і шоколадна фабрика"

2005 - "Труп нареченої" 

2007 - "Свіні Тодд: демон-перукар із Фліт-стрит" 

2010 - "Аліса в Країні див"