Наступної суботи, 18 листопада, з 15:00 у Львові відбудеться офіційне відкриття Jam Factory Art Center (вул. Б. Хмельницького, 124). У цей день, якого творці цієї культурної локації очікували вісім років, підготували окрему програму подій, потрапити на які зможе кожен охочий. Але, перш ніж розповісти про неї і те, чому саме варто відвідати центр, варто розповісти історію 150-річної будівлі, яка стала його домівкою.

Історія цієї локації почалась ще в 1826 році, коли корчмар Мозес Кронік придбав земельну ділянку на дорозі зі Львова на Жовкву, відомій як «цісарський гостинець». Саме з нього почалося створення алкоімперії Кроніків. Мозес провадив шинок, в 1850 році отримав від власниці села Знесіння Францішки Ляшовської дозвіл заснувати гуральню, виробляти та продавати всі види алкоголю за винятком пива й араку. Тут же мешкала його родина. Сімейну справу провадили та розширювали його син Лейб і внук Йозеф, який заснував у 1872 році тут фабрику і назвав її своїм іменем. У 1908 році пожежа знищила частину будівель фабрики, які згодом відновили в неоготичному стилі, а вже за рік Йозеф отримав престижне звання придворного постачальника. Його син Моріц, який захистив докторську дисертацію з хімії про синтез оцту у львівському Університеті Франца, в 1912-му став акціонером фабрики, котру перейменували на «Кронік і син». За два роки родина втекла від російської окупації Галичини до Відня, та згодом частково повернулася й відновила роботу фірми в Польській Республіці, а Моріц провадив косметично-фармацевтичний бізнес у Відні. Після смерті батька у 1926-му, якого в некролозі охарактеризували як «єврея старого лемберзького стилю», він повернувся до Львова й очолив фабрику. За його керівництва підприємство займалося виробництвом алкогольних напоїв і торгівлею винами, імпортованими спочатку з Угорщини, а відтак із Палестини, розвивало напрямок продажу кошерних алкогольних трунків. Моріц Кронік був членом доброчинної організації «Незалежні сини Ізраїлю», а в міжвоєнний час здійснював пожертви переселенцям до Палестини, таким чином заявляючи про свої політичні погляди. 

Друга світова війна трагічно обірвала життя членів династії Кроніків, деякі з них загинули у Варшаві, Терезієнштадті та Аушвіці. Будівля фабрики встояла, і її націоналізувала радянська влада. У 1940-х будівлю перетворили на філію державної компанії з виробництва та збуту вина «Укргловвино». У 1970-х «Плодовочеторг» перейняв фабрику та експортував її вироби в різні регіони СРСР. Після приватизації у 1990-х вона продовжила переробку варення та овочевих консервів під назвою «Вітаконс». У 2008 році виробництво закрили, фабрику купив Олексій Курилишин, однак його комерційні плани зірвалися через економічну кризу того ж року.

Уже в 2009-му «Фабрика повидла» отримала нове життя як культурна локація. Першою мистецькою подією, проведеною в її просторі, став «Тиждень сучасного мистецтва», далі були «Львівський тиждень моди», різноманітні театральні постановки. У 2015 році фабрику придбав історик та промотор культури з Відня Гаральд Біндер, який ініціював її ревіталізацію з метою створення культурного центру. За результатами міжнародного архітектурного конкурсу обрали проєкт бюро Штефана Ріндлера з Відня, а в жовтні 2019 року почалася реалізація проєкту ревіталізації під керівництвом Герберта Пастерка. 

«Три важливі активи втілюють стійку культурну організацію: ідея – люди – простір. Разом вони створюють його унікальну ідентичність. Простір Jam Factory Art Center формувався впродовж більш ніж 150-річної історії. Повага до цієї спадщини стала одним із провідних принципів у архітектурному підході до проєкту. Складова структура колишньої лікеро-горілчаної фабрики «Йозеф Кронік і син» збереглась, а різноманітні елементи пристосували до потреб мистецького центру. В неоготичній вежі, побудованій приблизно в 1910 році, розміщені зони відпочинку, невелика виставка та магазин. Колишні виробничі та розподільчі приміщення перетворені на зони, присвячені мистецтву, адмініструванню та споживанню», – каже Гаральд Біндер.

І поки простір отримував нове життя, команда Jam Factory Art Center, очолювана програмно-виконавчою директоркою Боженою Пеленською, здобувала досвід, організовуючи мистецькі програми та події в просторах, які вдалося відкрити раніше. За цей час встигли впровадити десятки міжнародних мистецьких проєктів різних напрямків і тривалості: від кількох днів до років. У просторах Infopoint, AIR Space та Novo 1 відбулися шість виставок і зародилися чотири театральні постановки. Також тут вдалося реалізувати понад сотню подій – від перформансів до лекцій, дискусій, воркшопів, кінопоказів, презентацій та екскурсій. Цей досвід допоміг викристалізувати програму артцентру, яка формується з кількох напрямків: перформативного, музичного, візуального мистецтва та суспільно орієнтованих проєктів. Тепер команда готова масштабувати діяльність та вийти на новий етап в історії інституції.

Відкриття артцентру 18 листопада супроводжуватиме масштабна виставка понад сотні робіт українських митців та мисткинь «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми», над якою впродовж року працювала кураторська група в складі Наталії Маценко, Бориса Філоненка, Катерини Яковленко та команда інституції. О 17:30, 18:00, 18:30 ви зможете відвідати кураторські екскурсії нею.

У експозиції будуть представлені роботи українських художниць і художників 2022 і 2023 років та з довшої хронології – від ХІХ століття донині. Вона побудована на зв’язках між двома напрямками поглядів: один із них веде назад, до творів мистецтва, створених до вторгнення 2022 року, другий зустрічається з іншими поглядами сьогоднішнього дня. 

«Дивлячись одне на одного і в минуле, ми запитуємо про зміни та сумніви, про причини завершити чи призупинити мистецькі практики або ж про здатність їх розпочати. Чи може сумнів стати методом? У двох часових потоках, історичному та особистому, ми дійшли до того, що не даємо кінцевих означень, а створюємо шляхи, якими можна слідувати за художницями та художниками в їхніх трансформаціях і взаємних зв’язках. Ми побудували виставку так, щоб розказати майже одне й те саме кілька разів – у місці перетину двох масштабів, заземлитися там, де дистанція між історією і персональним досвідом скорочується», – розповідають куратори виставки. 

У давній вежі представлять історичну виставку, яка стане постійною експозицією про історію будівлі «Фабрики повидла» та району Підзамче. Через презентовані тут документальні фото- й відеоматеріали ви зможете пізнати історії людей, які будували цю фабрику, трудилися в її стінах; продукцію, яку вони виготовляли; ідеї, котрі народжувалися тут; спільноти, сформовані довкола цього місця впродовж минулих століть.

Із 19:00 до 20:30 на території центру даватимуть концерт Мар’яна Садовська та Крістіан Томе з новою програмою «Навчитися світла» в колаборації з Сафіє Лентер-Кизи, а з 20:45 до 22:00 виступить Grisly Faye. 

Також цього дня стануть доступними громадські простори, Jam Cafe та Jam Bar, які відчинять двері в партнерстві з мережею «23 ресторани».