Лише до 5 липня у галереї "Зелена канапа" триватиме виставка робіт "Дві палітри" Наталії Бартків та Лесі Бабляк - цікавий проект неординарного мистецького тандему, мікс емоцій та переживань непересічних особистостей.

Наталя Бартків - викладач кафедри англійської мови Львівського національного університеті імені Івана Франка, художникаматор, людина, що намагається внести чергову порцію позитиву в сіру буденність. "Люблю олійні фарби - зокрема, через милозвучність їх назв. Також намагаюся малювати пальцями, щоб відчувати полотно", - розповідає художниця, з усмішкою показуючи кореспондентові "Пошти" вагомий доказ - нестерту фарбу на робочому пальці. На запитання, чи знають про хобі своєї викладачки студенти, Наталя Бартків усміхається: "Намагаюся не пов′язувати роботу із захопленням, але вони знають". Виявилося, що не лише знають, а й шанують - багато з них прийшли на урочистість, вітаючи мисткиню квітами та щирими словами.

Леся Бабляк - художникпрофесіонал, яка уже не раз презентувала свої роботи, зокрема, в НьюЙорку, Римі, Сіднеї та Києві. "Художник повинен нести у світ щось естетичне і прекрасне", - каже Леся. І продовжує: "З Наталею нас об'єднала жага до кольору та відкриттів". Прагнення зафіксувати неповторну мить життя природи за допомогою пензля, заглибитись у таємницю кожної квітки зробили полотна Лесі Бабляк запашними, свіжими, літніми. Мабуть, тому її роботи є і в численних приватних збірках, і в колекції подружжя Ющенків.

Рожеві вазони, прочинені вікна, ціла армія чайників і чайничків, старий бабусин креденс, жовтогарячі лимони, гранати (кожна зі своїм цінником) на ринку, самотній човен у морі Наталі Бартків рівноправні з бузковим розмаїттям, блакиттю погідного неба, сонячними променями у квітковому калейдоскопі, подихами жаркого літа і ароматом весняних надій Лесі Бабляк.

"Суспільна атмосфера чинить пресинг на художниць, - каже мистецтво­знавець Андрій Дорош. - Дякую авторкам, що спроможні вдарити пазуристою лапою і водночас умиротворити". Експозиція - наочне підтвердження слів мистецтвознавця. "Малювання для двох художниць - це реалізація якоїсь потаємної мрії, - говорить власниця "Зеленої канапи", мистецтвознавець Олеся Домарадзька. - Обидві творять яскравими кольорами, з темпераментом, у позитиві".

Свого часу Віктор Гюго писав: "Є видовище прекрасніше, ніж небо - глибина людської душі". Огляд виставки не дає підстав його слова заперечити...