Наші остапи бендери

Понад 20 осіб, охочих поїхати за кордон на заробітки до Італії та Португалії через псевдофірму з найму на роботу, стали жертвами львівського шахрая.

shahraj.jpgПонад 20 осіб, охочих поїхати за кордон на заробітки до Італії та Португалії через псевдофірму з найму на роботу, стали жертвами львівського шахрая. Аферист майстерно обводив навколо пальця переважно жінок, серед потерпілих є й цілі сім'ї. З кожної жертви він збагатився на суму від 2,5 до 3 тисяч доларів. Марно сподівалися люди, що отримають роботу за кордоном, бо махляр брав гроші і зникав, тому й ошукані звернулися до міліції. Правоохоронці припускають, що жертв шахрая може бути набагато більше.

Мешканець Львова (свого часу вже відбув покарання за крадіжки, також розшукували за зґвалтування) відкрив фірму в центрі Львова. На першому поверсі одного з будинків взяв у суборенду офіс на дві кімнати, завіз комп'ютерну техніку. До "пра­ці" долучив ще двох молодих жінок. Як повідомив "Пошті" Андрій Косик, заступник начальника Управлін­ня карного розшуку ГУ МВСУ у Львів­ській області, потерпілими афериста стали не лише львів'яни, але й мешканці Самбірського та Старосамбірського ра­йонів Львів­щини, м. Борислава. Лиходій також гастролював на Закарпатті та Івано-Франківщині, тому ошукані є й там.

Жертвами аферистів ставали й працівники силових структур і навіть журналісти. Але, зазвичай, вони не звертаються до міліції, побоюючись розголосу

Своїм жертвам призначав зустрічі у Львові, брав паспорти, анкетні дані, обіцяв за окрему плату швидко виготовити візу. За послуги  брав наперед гроші, але згодом говорив, що потрібно ще доплатити. Щиро обіцяв, що документи будуть готові "завтра-післязавтра", коли ж люди приходили до його офісу у вказаний час, то з'ясувалося, що фірма вже не працює. Аферист перестрахувався, адже викрав у знайомого паспорт, куди вклеїв власне фото. Назбиравши кругленьку суму, він придбав особняк в одному з  районів Львівщини, куди й переїхав жити... Шахрая нещодавно затримали, і зараз він перебуває під вартою у львівському СІЗО.

Оскільки на Львівщині ще достатньо охочих податися за кордон у пошуках роботи з кращою, аніж вдома, оплатою, тому є ризик, що цим можуть непогано користати аферисти. Потенційним заробітчанам варто бути  обачними та менш довірливими до людей, які пропонують свої по­слуги. Правоохорон­ці застерігають, що  обіцяна прискорена віза за окрему оплату мала б насторожити. А от "фір­мочки" у підвалах на одну кім­нату краще обходити стороною. 

Самотні літні люди, як магніт, притягують квартирних шахраїв

Упродовж останніх років на Львівщині побільшало випадків із квартирними шахрайствами. Пояснення просте - вартість квартир щоразу збільшується, а попит на житло буде завше. Охочих  збагатитися у цій царині не бракує. Так звані квартирні "маклери" знаходять залежних від чогось людей - осіб похилого віку (насамперед тих, які прикуті до ліжка), п'яничок чи наркома­нів, а також самотніх дідусів та бабусь, інвалідів, яким із корисливих мотивів обіцяють ви­гідно обміняти власне помешкання. Мовляв, маємо вигідну пропозицію: ваше житло в об­мін на меншу квартиру, де кварт­плата та комунальні послуги будуть нижчими. Це один із методів, через який люди, які ще вчора мали дах над головою, вже завтра можуть стати бомжами. Шляхом обману шахраї забирають генеральне доручення на квартиру, згодом помешкання переоформляють та продають. Непоодинокі випадки, коли свої жертви сучасні остапи бендери вивозять у закинуті сільські хати чи у міста, де є дешеві квартири (скажімо, зі Львова у Новий Розділ чи Стеб­ник), де кидають людей напризволяще. Торік правоохоронці львівського УБОЗу затримали серйозну злочинну групу, яка утримувала в одному з помешкань літніх людей, у яких забрали їхнє  житло.

Часто-густо аферисти укладають із дідусями та бабусями опікунський договір, а згодом вживають усіх заходів, аби виселити цих людей з їхніх же квартир. Діють не на одинці, а групами. Звісно, це відбувається не без допомоги горе-нотаріусів, адвокатів, працівників БТІ, паспортисток. Шахраї роблять свою справу так ювелірно, що опісля потерпілі не можуть повернути власне помешкання, адже квартиру продали вже третім-четвертим власникам. Розкрити такий злочин дуже важко, адже потерпілі звертаються запізно, а про повернення квартири годі й говорити, бо добросовісні набувачі документи оформляють правильно.

Так, у травні у Залізничний райвідділ міліції м. Львова звернувся 60-річний пенсіонер, який повідомив, що невідома особа шахрайським методом заволоділа його помешканням на вул. Виговського, чим завдала матеріальної шкоди на 190 тис. грн. За інформацією прес-центру обласного управління міліції, до відповідальності притягується маклер агентства нерухомості. 

Мобільні шахрайства "процвітають" у Львові, Стрию, Дрогобичі та Червонограді

Багацько на Львівщині і шахрайств із мобільними телефонами. "Легенда" традиційна: "Доз­вольте зателефонувати, бо захворіла дівчина/жінка/ма­ма, а в мене розрядився телефон/закінчилися гроші". Зазвичай мобі­льний дають співчутливі лю­ди, чим й користають аферисти, які залишають їх без телефону. Один бере трубку у руки й від­ходить, а інший у цей момент людину заговорює. За якісь долі секунди молодик разом з телефоном зникає у невідомому керунку. Практика свідчить, коли потерпілі одразу звертаються до міліції, тоді по "гарячих слідах" легше розкрити злочин. Львів, Стрий, Дрогобич, Червоноград  - саме у цих містах нині найбільше стається таких шахрайств. Жертвами шахраїв (здебільшого до цього вдається молодь, зокрема, студенти) стають жін­ки, діти, люди похилого віку.

Львівщиною "мандрують" дві лиходійки, які видурюють у дітей коштовності

Шахрайства, які стаються найчастіше, - циганські, з кредитами та з квартирами. Четверте та п'яте місця, відповідно, посідають шахрайства з мобільними телефонами та наймом на роботу. У фінансовому плані квартирні шахрайства посідають першу сходинку
Хто-хто, а циганки вроджені до шахрайств. Переважно вони, володіючи гіпнозом, вводять в оману неповнолітніх дітей (у 90 % дівчат). Залякують їх тим, що через місяць-другий мама може захворіти чи померти, тому потрібно принести гроші та золото, аби "відговорити". Працюють групами. Ще три роки тому таких шахрайств було досить багато, зараз їх поменшало. Тоді за такий злочин затримували переважно заїжджих жі­нок із Одеси, Херсона та Закарпатської області. Та не лише циганки вмілі аферистки. Як повідомив "Пош­ті" Олександр Синявський, начальник Управлін­ня карного розшуку ГУ МВСУ у Львівській області, зараз на території Львів­щини автомобілем їздять дві жінки-аферист­ки, які у дів­чат виманюють гроші. Одній із них 30-35 років, інша -  трохи старша за свою спільницю. Потерпілі вже подали п'ять заяв до міліції. "Кажуть дівчатам, що мама до весілля не доживе, тому потріб­но з квартири принести гроші та золото, але нікому про це не говорити. Мов­ляв, мамі можна допомогти, коли на перехресті це відговорити, аби ві­дійшли злі духи, лише потім коштовності можна забрати додому. Перелякана дитина, звісно,  приносить крам із дому, а лиходійки, прихопивши коштовності, кудись зникають", -  говорить О. Синявський. Аби, не дай Боже, не стати жертвою шахрайок, правоохоронці радять батькам попереджати дітей, аби ті не говорили з чужими людьми, а тим паче - щось виносили для них з дому!

Поле діяльності  - сезонні роботи в Україні

Квартирні шахраї - обізнані люди, часто мають педагогічну чи юридичну вищу освіту, знають законодавство, добрі психологи. "Зброя" шахрая - вміння увійти у довіру до наївної жертви. Деякі володіють навіть елементами своєрідного артистизму і влаштовують цілі "спектаклі", майстерності виконуваної ролі могли б позаздрити і професійні актори. Засуджених серед них одиниці. Діють переважно групами. Працюють не без допомоги горе-нотаріусів, працівників БТІ, паспортисток, дільничних
Не лише охочі потрапити на роботу за кордон стають жертвами аферистів, ошукують й тих, хто планує підзаробити грошей під час сезонних робіт в Україні. Мешканці Західної України щороку їдуть на схід та південь держави на збір врожаю. І шахраї знову тут як тут. У селах області на стовпах з'являються оголошення про набір на роботу.

Приїздять люди, які набирають охочих і одразу на місці формують бригади та збирають гроші на дорогу, проживання та харчування. Загалом з кожної особи набігає сума 300-500 гривень. Згодом люди чемно збираються на вокзалі, а організатори поїздки туди й не думають приходити.

Отак сфор­мувавши кілька бригад, шахраї на рівному місці збагачуються на кругленьку суму. Переважно до таких шахрайств вдаються заїжджі особи. Міліціонери радять, що їхати на сезонні роботи краще зі знайомими людьми, які вже побували в тому чи іншому місці, знають, що, де і як, які гроші платять за роботу.

"Кредитні" аферисти

Розвелося чимало шахраїв, які беруть кредити у банках чи купують техніку та автомобілі у кредит. Викоренити такий злочин  майже неможливо - можна лише звести до мінімуму збитки від нього, а це вже залежить від того, як у кожному конкретному випадку спрацює служба юридичної й економічної безпеки того чи іншого банку або кредитної спілки. Швидкі кредити спонукають до поширення такого виду злочину. Часто кредитні шахраї є гастролерами з інших областей.

 Правоохоронці кажуть, що жодна позика не обходиться без працівника банку. Шахраї працюють у парі з кимось із працівників банку.

"Є низка кримінальних справ у  Львові, де фігурують власне працівники банків", - каже
О. Синявський. Шахраї обманюють бан­кірів переважно двома способами: із використанням підробленого паспорта і через підставну особу, простіше кажучи - підсадну качку. У другому випадку шахрай знаходить легковажну людину, яка перебуває в скрутному матеріальному становищі, але має паспорт і постійну прописку. І вмовляє її взяти кредит на своє ім'я і, звісно ж, під свою відповідальність. Під приціл потрапляють п'янички, на ім'я яких оформляють кредити на 15-20 тис. грн. За "послугу" - паспорт - охочому до оковитої дають дуже мінімальну суму. Останній ті­шиться, що має за що декілька днів пити. Звісно, що його знаходять, коли приходить час повертати гроші. Бідолаха розводить руками: я не винен - ли­ше дав свій паспорт. А хто ті люди, кому його давав, він не знає. Ба навіть з'ясовується, що особу за­певняли, що кредит не треба  повертати. Але кредит обов'язково потрібно повертати!

Суб'єктивний погляд

Богдан Шкарада,
екс-начальник УМВСУ у Львівській області

Шахраї - це злочинці-інтелектуали, які націлені, аби якомога швидше заробити великі гроші. Це азартні та ерудовані люди, які постійно відшліфовують свої методи. Чого лише варта афера з "Елітою-центром" у столиці! Щодо шахрайств з квартирами, то до кінця ніхто не відстежує, скільки у Львові та області залишилося самотніх людей похилого віку з квартирами. Натомість все це детально та уважно вивчають аферисти. Українська правоохоронна система така, що справу розслідуватимуть, коли буде заява до міліції. Потрібно наперед вивчати ситуацію, адже це латентна злочинність.

Найкраща профілактика шахрайств, коли ефективно діють правоохоронні органи. Шахраї випереджають міліціонерів, адже постійно змінюють свої  форми та методи. Є потреба у створенні спеціального підрозділу чи напрямку у карному розшуку, який би працював саме над розслідуванням шахрайств. Потрібно удосконалити боротьбу з аферистами. Міліція сьогодні бореться з наслідками, але не з причинами! Потрібно відсікати причини, бо з наслідками дуже важко боротися, важко збирати доказову базу.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5087 / 1.68MB / SQL:{query_count}