Як наслідок, у рамках форуму підписано Угоду про загальні засади співробітництва між Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва України та Львівською облдержадміністрацією.

Марічка Ільїна

Минулого тижня у Львові відбувся форум "Влада і біз­нес - партнери". Головними темами, запропонованими до обговорення, були збільшення експорту Львівщини і зменшення кількості дозвільних документів для підприємців.

- Пане Костянтине, чи бачите ви ефект від проведення таких заходів?

- Я думаю, головне, що діалог влади та бізнесу відбувається, і влада не ховається від проблем підприємців. Відверті розмови на рівні Президента і на рівні голів обласних адміністрацій демонструють те, що влада намагається зробити все від неї залежне для поліпшення підприємницького середовища. Кожен такий захід закінчується ухваленням абсолютно конкретних рішень.

- Під час форуму лунало багато закидів на незадовільну роботу деяких владних структур, митниці зокрема. Як ви оцінюєте їхню співпрацю з бізнесом?

- Є кілька рівнів цієї проблеми. Це напряму залежить від загальнодержавної політики. І саме в Києві потрібно вжити заходи щодо удосконалення податкової системи, уникнення необґрунтованих перевірок суб'єктів господарювання, вчасного відшкодування податку на додану вартість. Багато проблем існує і на рівні місцевого самоврядування. Адже воно продукує найбільше регуляторних актів і, відповідно, найбільше проблем. І від волі голови районної адміністрації або мера міста залежить робота дозвільного центру чи єдиного вікна для реєстрації бізнесу та ефективність політики лояльності щодо суб'єктів підприємництва.

- Як загалом ви оцінюєте цю роботу на Львівщині порівняно з іншими регіонами?

- Львівщина перебуває десь посередині рейтингу серед 27 регіонів у сфері розвитку підприємництва. Тобто є куди рости і розвиватися. Зокрема, щодо виконання регіональних програм, спрямованих на підтримку підприємництва. Якщо, скажімо, на Львівщині на цю мету з бюджету виділяється близько 300 тисяч гривень, то в сусідніх регіонах - 1,5-2,3 млн грн. Водночас, на мою думку, нинішня влада на Львівщині тверезо оцінює ситуацію і готова над цим працювати.

Очевидно, процес повинен бути двосторонній, оскільки якість державних рішень, які стосуються бізнесу, великою мірою залежать від активної участі самих підприємців у цьому процесі.

- Нині уряд прагне збільшити надходження до бюджету і, очевидно, за рахунок податків. Як саме цього буде досягнуто і як це вплине на кількість підприємств?

- Є два головні підходи. Перший - підвищувати фіскальний тиск шляхом збільшення кількості податків. В короткотерміновій перспективі він дає надходження до бюджету, але, з погляду довготривалої перспективи, він зменшує бізнес-активність. Оскільки багато підприємств просто не може працювати за таких умов. Другий шлях - це, навпаки, лібералізувати податкову систему і спростити дозвільні процедури. Звичайно, на початках будуть втрати бюджету, однак буде вигідно створювати під­приємство. А за рахунок збіль­шення кількості підприємств зростуть і податкові надходження. І я думаю, саме другий шлях є правильним і таким, що дасть можливість говорити про економічний розвиток країни.

- Ви зазначали, що має бути виключний перелік дозволів, встановлених законом. Скіль­ки їх має бути?

- Згідно із законом про дозвільну систему, повинні залишитися тільки ті дозволи, які прямо передбачені законом. Решту необхідно ліквідувати. Сьогодні загальний перелік дозвільних документів сягає 150, але це не багато, порівняно з тією кількістю, яка до цього існувала в країні. Ми хочемо чітко узаконити цей перелік, щоб попередити можливість виникнення додаткових дозволів без проходження процедури змін до закону.

- Тобто йдеться про додаткове узаконення 150 дозволів?

- Так, але буде і скорочення, адже там мають залишитися лише ті дозволи, життєву необхідність яких буде доведено. Зараз цей законопроект узгоджується з міністерствами і відомствами.