За оцінками спеціалістів Всесвітнього банку, рівень тінізації вітчизняної економіки нині перевищує 50 відсотків

Не знаю, хто як, та особисто я віддаю належне зусиллям уряду та його керівників у боротьбі за процвітання вітчизняної економіки, а відтак - і країни. Не можна не втішитися і цифрам, які засвідчують чергові успіхи на цій ниві, і які дозовано пропонує населенню урядове чиновництво. Аби і їм прозвітувати, і нам порадіти.

Міністр економіки Богдан Данилишин недавно повідомив громаду про перебіг "боїв із тінню". Загалом, ситуація тільки вкотре засвідчила, що наша країна не перебуває на узбіччі світових процесів, зокрема, в економіці. Міністр наголосив, що фінансово­економічна криза спричинила зростання рівня тінізації економік і в решті країн. Ми - не виняток. Маємо, щоправда, деякі відмінності, про які економічний очільник теж не промовчав.

Перш за все річ у кредитах, точніше - у відсутності таких. За обмеженого доступу підприємців до одного з основних джерел оборотних ресурсів - позик, вони, створюючи "резерв", виводять частину прибутку у тінь, аби згодом замінити недоступні кредити тіньовим капіталом. При цьому не ділитися прибутками із державою. Гадаємо, не лише через обмеження доступу до кредитів.

Найбільше виросла тінь (порівняно із 2008 роком) у промисловості та будівництві, а найменше - у сфері операцій із нерухомістю та сільському господарстві. При цьому, порівняно з першим кварталом 2009 року, рівень тіньової економіки за всіма видами економічної діяльності (за винятком сільського господарства, що пов'язано значною мірою з сезонним характером виробництва) зменшився.

Міністр вважає, що тенденція пояснюється просто: суб'єкти господарювання адаптувалися до функціонування в умовах кризи, ситуа­ція на валютному ринку і в банківському секторі стабілізувалася.

За офіційними ж даними, рівень тіньової економіки за 2008 рік, порівняно з 2007 роком, збільшився на 2,3 відсотка і досяг 31,1% загального ВВП країни.

Проте експерти не зовсім погоджуються із Мінекономіки. До слова, за попередніми розрахунками міністерства, за підсумками ІІ кварталу рівень тінізації вітчизняної економіки становив 36% ВВП, а не 31,1%.

На відміну від урядовців, експерти вважають призупинення зростання рівня тінізації тим, що потенціал "підпільників" просто вичерпано.

З іншого боку, через загальне падіння економічної активності поменшав і попит на так званий тіньовий продукт.

І ще одну причину, через яку Міністерство економіки "не зауважило" зростання тінізації, пов'язують з політичними аспектами проблеми. Коли оприлюднили звіт за І квартал, цифра 36 % там фігурувала. Та навряд це втішило очільників уряду. Тому первинний варіант звіту побув на сайті Мінекономіки лише кілька днів, а відтак щез "для доопрацювання". Акурат до показників, про які йшлося вище.

Із тезою про зменшення рівня тінізації через адаптацію бізнесу не погоджуються і самі підприємці. Керівний партнер компанії DLL Consulting Ярослав Ломакін вважає, що в Україні бізнес стогне від податкового тягаря. Перед виборами з нього прагнуть витиснути максимально.

Поза тим, сказати достеменно, яка частина економіки пішла у тінь, навряд можливо. Мінекономіки розраховує цей показник за чотирма найбільш вживаними у світі методами. Однак в умовах кризи дані, здобуті за допомогою цих методик, мають велику ймовірність похибки. Ми б додали, що похибку можна свідомо закласти. Хоча, безперечно, впевнені, що є інші розрахунки - не дурні ж сидять у тих міністерствах! Та навряд хтось їх оприлюднить...

Властиво тому є великі розбіжності в оцінках масштабів "тіні" в оприлюднених даних. Наприклад, Всесвітній банк узагалі каже, що її рівень сягнув половини ВВП. Експерти вважають, що, взявши за основу навіть офіційні дані міністерства, можна порахувати, що до кінця року в тіньовому бізнесі обертатиметься до 340 млрд грн. А врахувавши, що рівень тіньового перерозподілу ВВП через бюджет вже перевищив офіційні 31,1 %, можна сміливо стверджувати: держбюджет через це недоотримує понад 100 млрд грн.

З іншого боку, фахівці наголошують, що завдяки масовому походу бізнесу в тінь, чимала частина українців ще має бодай якусь роботу. Реалії життя переконують більш аргументовано, ніж промови найкращих урядових риторів.