Попри рекомендації Міністерства фінансів (про них “Пошта” вже писала у минулих номерах) стипендії та соціальні виплати залишаються. 

Зрештою, бюджет Міністерства соціальної політики цього року б’є рекорди: в 2015-ому він отримає аж 160 мільярдів гривень (третину всіх видатків). Мінсоцполітики й раніше отримувало чимало, а наступного року фінансування відомства збільшать удвічі! 

Більша частина цієї суми піде в Пенсійний фонд (100 мільярдів), на покриття дефіциту якого спрямують аж 34 мільярди гривень (приблизно два бюджети Міноборони). Ще одна серйозна стаття видатків Мінсоцполітики – виплати малозабезпеченим та інвалідам, які в 2015-ому потребуватимуть аж 42 мільярдів гривень (а це вже 52 бюджети Міністерства культури).

Що ж до фінансування армії, то наступного року воно таки зросте – до 16 мільярдів гривень (додали трохи менше, ніж мільярд). Однак це не до порівняння з тими змінами, які чекають на МВС: наступного року на міліцію дадуть аж 22,5 мільярда, що на 4,6 мільярдів більше, ніж торік! Цікаво, що половина цієї суми (11 мільярдів) має піти на охорону громадського порядку та забезпечення прав і свобод громадян. Ще 2,8 мільярда з бюджету МВС дадуть прикордонникам, 2 мільярди – Нацгвардії.

Невелике збільшення фінансування чекає й на Міністерство інфраструктури (воно загалом отримає 19,9 мільярда гривень, більша частина з яких піде на сплату кредитів і боргів Держагентства доріг), Міністерство юстиції (5,6 мільярда), Міністерство фінансів (1,5 мільярда), Міністерство економічного розвитку (1,4 мільярда), Міністерство зовнішньої політики (1,3 мільярда), Міністерство молоді та спорту (0,8 мільярда), а також СБУ (3,4 мільярда).

На більшість міністерств чекає економ-режим. Чи не найбільше (якщо порівнювати з 2014 роком) обмежать фінансування Міністерству культури. Його бюджет уріжуть втричі: замість 2,3 мільярда, які були цього року, наступного планують дати тільки 0,8 мільярда.

Вдвічі зменшиться й бюджет Міністерства енергетики – до 5,6 мільярда. Суттєві втрати чекають на Міністерство світи, якому фінансування зменшать аж на 4,3 мільярда (з 24 мільярдів до 19,7), і Міністерство охорони здоров’я (воно отримає 5,5 мільярда).

Крім того, зменшать фінансування Верховної Ради, уряду та Адміністрації Президента. Але тут будуть менш відчутні зміни, ніж у попередніх випадках. Апарат парламенту отримає 674 мільйони гривень (на 13 мільйонів менше, ніж торік), Кабмін – 239 мільйонів (на 21 мільйон менше, ніж торік), а ДУС, яка серед іншого фінансує діяльність Президента, – 983 мільйони (мінус 68 мільйонів).

Проте цифри ці ще не остаточні. Уряд може скоригувати деякі показники ще до того, як подасть проект бюджету до парламенту. Розпис доходів та видатків можуть змінити й самі депутати під час обговорення.

Втім урядовці хочуть зменшити можливість депутатів вплинути на бюджет. За інформацією DT.UA, сам прем’єр-міністр є ініціатором “пакетного” прийняття держкошторису разом зі змінами до Податкового та Бюджетного кодексів. Раніше Арсеній Яценюк заявляв, що бюджет розраховуватимуть уже на новій податковій базі, і тепер, видається, він хоче уникнути тривалих дискусій у ВР, підштовхнувши депутатів до голосування за все разом – так, як це було, коли затверджували міністрів. 

Цю ідею ще мали обговорити з коаліціянтами і розглянути на засіданні уряду. Якщо план Яценюка спрацює, в депутатів не буде ні часу, ні змоги критично глянути на бюджетну та податкову реформи, не кажучи вже про зміну якихось параметрів у самому бюджеті.

Для уряду це шанс уникнути необхідності пояснювати деякі не цілком приємні речі, наприклад, про закладений в бюджеті курс гривні щодо долара. За інформацією “Економічної правди”, уряд сподівається, що наступного року курс може підвищитися до 22 гривень за долар – начебто саме таке співвідношення реально відображає ситуацію. 

Сам Яценюк у вівторок запевнив, що мовиться не про курс, вищий від 17 гривень за долар. “Зараз ми розраховуємо бюджет з точки зору двох варіантів: або поточний курс, встановлений НБУ, або додаткове допущення  – курс 17 гривень за долар”, – заявив він. Але питання це ще остаточно не вирішене, бо в Кабміні очікують прогнозів Нацбанку щодо подальшої “поведінки” гривні. “Ми чекаємо від Нацбанку прогнозу на наступний рік, оскільки, згідно з Конституцією, він відповідає за стабільність національної грошової одиниці”, – уточнив прем’єр-міністр.

А поки сама гривня не може похвалитися особливою міцністю: в середу вона вкотре оновила свій історичний мінімум – за один долар, згідно з курсом НБУ, давали 15,779 гривні.

Ще одна неприємна для урядовців тема – борги і кредити. В проекті бюджету на наступний рік зазначено, що в 2015-ому Україна має намір позичити 170 мільярдів гривень (110 мільярдів з яких – зовнішні). На погашення кредитів у наступному році уряд відклав 122 мільярди гривень.

Один із наших основних позичальників – Міжнародний валютний фонд – поки невтішно оцінює ситуацію в Україні, оскільки ми провалили виконання кількох його вимог. Утім в уряді покладають неабиякі надії на МВФ. До прикладу, міністр фінансів Наталія Яресько сподівається, що черговий транш від фонду Україна може отримати вже наступного місяця. “Уряд повинен прийняти жорсткий бюджет на 2015 рік і провести реальні реформи найближчими тижнями, аби виграти розширений новий пакет міжнародної фінансової допомоги. Але Київ все ще сподівається одержати черговий транш кредитів МВФ на початку наступного місяця”, – заявила міністр у інтерв’ю The Wall Street Journal.

Вона не уточнила розміру допомоги від ЄС і США, але зазначила, що потреби країни у фінансуванні є “в тому ж діапазоні”. За підрахунками МВФ, “для уникнення фінансового колапсу” Україні до кінця 2016-го знадобляться близько 15 мільярдів доларів. Але чи отримає уряд ці гроші – ще питання…