“Єдине місце, де можуть бути нові робочі місця, – приватний бізнес, якому треба вигравати глобальну конкуренцію. Наша робота полягає в тому, аби допомогти йому це зробити”, – цією фразою міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета розпочав експертну сесію “Інноваційні шляхи підвищення ВВП” у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету.
На зустріч з міністром економіки у Львові прийшло майже 400 осіб, зокрема представники бізнесу та громадські активісти, які під час експертної сесії працювали в групах і пропонували міністру інноваційні способи підвищення ВВП в країні. На зустрічі прозвучало чимало цікавих ідей і пропозицій. Опісля міністр охоче поспілкувався з “Поштою” про проблеми та потенціал міста Лева.
– Під час візиту до Львова ви говорили про реформу місцевого самоврядування. Цікавою була пропозиція платити місцевим депутатам зарплату. Як ви оцінюєте цю ідею?
– Ми велика країна, тому, думаю, можемо дозволити собі у майбутньому платити зарплати міським депутатам. Над цим питанням ще треба подумати, але Львів може стати першим містом, де впровадять таку практику.
– Також ви наголошували, що Львівщина може стати пілотним регіоном із впровадження дерегуляції, тобто знищення корупції...
– Так, насамперед потрібно знищити корупцію і впровадити дерегуляцію. Для реалізації першого пункту Кабмін напрацював проект закону про державні закупівлі. Аби українська економіка могла витримувати глобальну конкуренцію, необхідно мінімізувати регуляторні механізми. Також важливою складовою економічного розвитку країни є здешевлення ведення бізнесу.
– Тобто зменшення тиску на підприємців?..
– Треба дивитися, який шлях долає підприємець від відкриття бізнесу до закриття. Йдеться про найм людей, кредити, оплату всіх податків... На цьому шляху є багато больових точок. Треба подивитися, які з них безглузді, і після цього їх забрати. Тоді підприємець зосередиться на найважливішому – як перемогти конкурентів.
– Це має відбутися насамперед на рівні держави?

|
фото: lvbs.com.ua |
– Так, але на місцевому рівні проблеми підприємців краще видно. Тому якщо Львівська область хоче бути піонером у тому, хто більше точок болю підприємців усуне, я всіляко це підтримаю і навіть готовий переїхати сюди й тут працювати з вами.
– Ви, певно, до Львова по-особливому ставитеся, адже ще донедавна були радником міського голови Львова Андрія Садового...
– Я й зараз позаштатний радник Андрія Садового. Ой, не знаю, чи досі (сміється – “Пошта”), якщо це можна поєднувати…
– Сьогодні міська влада робить ставку на розвиток туризму й IT-галузі.
– І це дуже добре та правильно! О, якби ви знали, як мої діти люблять їздити львівським трамваєм! Це дрібничка, яка стала своєрідною родзинкою Львова... Ну, принаймні для моєї сім’ї.
– Прошу сказати, які ще галузі вартувало б активніше розвивати у Львові та області?
– Насамперед легку промисловість і машинобудування. Звісно, це зробити не так просто, але все залежить від бажання та потенціалу, а він на Львівщині колосальний! Якщо говорити про IT, то ставка на розвиток цієї галузі – правильний і вдалий вибір, оскільки вона малозатратна та високооплачувана, для її розвитку потрібні люди й офіси. Промисловість затратніша, проте Львів повинен повернути цю втрачену галузь. А ще треба активно шукати інвесторів.
– Які ризики, на вашу думку, сьогодні є для інвесторів, які хочуть працювати у Львові?
– Знаєте, країна, яка перебуває на межі війни, не є привабливою для інвестицій. Це не секрет. Інвестори – а це гроші! – люблять тишу, тому зараз вони не хочуть вкладати кошти в Україну. І Львів не виняток, адже це частина нашої держави. Ризики для інвесторів зараз очевидні. Одним з них є наша зарегульованість. Проте не думаю, що зараз час говорити про ризики. Мусимо думати, як вирішити кризу в країні, здійснити економічний прорив.
– Багато хто думає, що саме ви його робитимете...
– Ні! Ви що? Не я, а ви! Ми з вами! Люди, підприємці мають зробити економічний прорив! Для цього ми отримали унікальний шанс, який більше не повториться.
– Наступного року Львів мав приймати чемпіонат з баскетболу. Для цього в місті має з’явитись арена. Хто її будуватиме? І хто здійснюватиме контроль за коштами?
– Мені відомо, що арену для проведення Євробаскету-2015 будуватимуть за кошти інвесторів.
– Тобто місто дає земельну ділянку, а інвестор будує?
– Ще не знаю, як це виглядатиме в остаточному варіанті, але цієї арени держава точно не будуватиме. Для цього немає коштів.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
Важливі месиджі від міністра, які прозвучали у Львові:
– Українська економіка хронічно хвора на дефіцит: як на фіскальний, так і на торгівельний. Обидві цифри є такими, з якими не живуть. Але в нас пульс є. Зараз найважливіше питання – завести кошти в країну.
– Підприємців мають формувати громадські об’єднання при місцевих органах самоврядування, брати ініціативу у свої руки. Створюйте ради підприємців з питань дерегуляції, беріть процеси під свій контроль!
– Дохід на душу населення залежить від продуктивності нашої праці. Повертаючись завтра на свої робочі місця, думаймо про те, як підвищити свою продуктивність роботи. Мисліть глобально, дійте продуктивно. Це буде найкращий спосіб підвищити ВВП, бо без цього не буде суттєвого прориву. Ми можемо, якщо захочемо!
– Ціна газу для нас це вже не політичне питання. Ми вибрали свободу і дуже дорого за неї заплатили. Тому за газ треба заплатити ринкову ціну, зняти це питання з порядку денного і спокійно розвиватися, як це робить Прибалтика, Польща, Молдова й інші країни. Економічний стан держави сьогодні ліпший, ніж стан державних фінансів. Тому на найближчі півроку не може і йтися про якесь додаткове фінансування. 95% від усіх проблем в державних фінансах країни спричинені хронічною залежністю жити в борг і корупцією. За ефективної роботи перші позитивні ознаки в економіці можуть з’явитися вже за півроку.
– Коли ви вперше заходите в кабінети, не втратьте цього моменту! Це хороший момент, аби відкинути все старе. Якщо не знести старого інформаційного потоку, який працював раніше, він діятиме далі. Пам’ятайте про ці перші п’ять хвилин. Можливо, такий момент згодом настане в зв’язку з нашими спробами перейти на електронне самоврядування. В цьому контексті я надіюсь на ІТ-кластер.
До теми
Під час зустрічі з міністром надходило дуже багато пропозицій. Висловлювали думки стосовно того, як підвищити ВВП, зменшити кількість органів контролю, пропонували скасування ПДВ, створення бізнес-інкубаторів, податкову амністію задля повернення в країну капіталу з офшорів, посилення контролю над імпортом товарів, стимулювання розвитку АПК (перетворити селян на підприємців-фермерів), говорили про розвиток ІТ-галузі, фармацевтики і туризму, збільшення довіри до суддів, радили дозволити банкам кредитувати напряму з дешевих іноземних ресурсів, податкові канікули для малого і середнього бізнесу, ставили на розгляд питання створення вільних економічних зон, запровадження електронного цифрового підпису, розвитку альтернативної енергетики, підвищення продуктивності праці на кожному конкретному підприємстві й інше.
До слова, Львівська бізнес-школа пропонує представникам бізнесу та громадськості надсилати свої пропозиції щодо інноваційних шляхів підвищення ВВП на адресу: b_school@lvbs.com.ua. Усі пропозиції будуть опрацьовані та передані в Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.